2015-02-25

Синдром подразненого кишечника

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Синдром подразненого кишечника

Останні дослідження проблем з кишечником призвели до того, що фахівці змінили свої підходи до лікування запорів та діарей. Тепер вони все більше уваги приділяють, як не дивно, психології. Чому?

Зараз дуже багато уваги приділяється такому розладу, як синдром подразненого кишечника. Віднедавна почали говорити про те, що він викликається депресією. Яким чином це відбувається?

Тут основну роль відіграє не стільки депресія, скільки особистісні особливості. З синдромом подразненого кишечника стикаються найчастіше ранимі, чутливі, недовірливі люди.

Прояви синдрому

Синдром подразненого кишечника має кілька проявів – запори, діарея і болі. Найгірше себе почувають люди, які страждають діарейною формою синдрому. Вона дуже сильно псує життя. Варто трохи понервувати, як відразу ж з'являється необхідність відвідати туалет. Психологічно жити з цим непросто. Людина занурюється у хворобу, стає ще більш недовірливою. Самооцінка падає. Зрештою може розвинутися депресія.

Існує своєрідне замкнене коло: депресія – синдром подразненого кишечника – депресія. Розірвати це кільце важко. З таким завданням може впоратися тільки грамотний фахівець.

Лікування синдрому подразненого кишечника

На жаль, люди воліють лікуватися самостійно. Якщо це запори, то людина починає зловживати проносними. Якщо синдром подразненого кишечника проявляється болями, то стає регулярним прийом анальгетиків і спазмолітиків. Якщо мова йде про діарею, то перевага віддається препаратам типу «Імодіуму». Вони сповільнюють рух кишечника і на деякий час рятують від синдрому.

Однак дуже часто це призводить до сумних наслідків. Ліки починають застосовуватися постійно. Є стрес чи немає стресу – людина ковтає пігулку і відчуває себе набагато впевненішою. Але таке зловживання призводить до різних неприємностей. Це і токсичний вплив на печінку, і сонливість, і втома, і болі в животі, і його здуття. Але що найголовніше, так це те, що не усувається першопричина захворювання. А адже лікувати потрібно саме її.

На першому місці повинна стояти робота психотерапевта. Її не замінить жодна мікстура чи таблетка. Часто людина весь час думає про свою хворобу, прислухається до будь-якого неприємного симптому і, зрештою, приходить до висновку, що хвора чимось невиліковним. Завдання лікаря – зруйнувати це переконання.

Потім настає другий етап. Лікар повинен навчити пацієнта контролювати свої емоції. Тут дуже допоможе спеціальний щоденник, який треба вести не менше двох тижнів. Туди заносять емоції і реакцію на них. Крім того, є графа, присвячена дієті. У неї необхідно внести всі вжиті продукти і знову фіксувати свою реакцію. Звичайно, доведеться виключити все, що призводить до загострення.

Потім треба приступити до психологічних вправ, які допоможуть впоратися з нервами. Лікар підкаже різні прийоми аутотренінгу. Тоді людина зможе контролювати себе, а отже, вона буде здатна контролювати роботу свого кишечника.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus