2014-05-07

Синдром хронічної втоми у дітей

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Запропоновано нову методику виявлення синдрому хронічної втоми у дітей та підлітків.

Будь-якій здоровій людині добре знайоме відчуття втоми і стан стомлюваності. Особливо часто вони спостерігаються у людей після інтенсивних фізичних вправ, занять спортом, сильних розумових навантажень (зокрема, при підготовці до іспитів), після алкогольної або іншої інтоксикації. Однак, як правило, після відносно нетривалого відпочинку втома покидає людину, а працездатність повністю відновлюється.

У деяких пацієнтів лікарі спостерігають незвичні форми стомлення, які об'єднуються в поняття "синдрому хронічної втоми". Перші спроби охарактеризувати його були зроблені майже 200 років тому, коли медики стали звертати увагу на розвиток специфічних комплексних симптомів у деяких хворих, які, незважаючи на лікування, не зникають протягом тривалого часу. Найбільш активне вивчення даного захворювання почалося в 80-ті роки ХХ століття.

Для синдрому хронічної втоми характерні такі прояви: постійне відчуття сильного стомлення і загальної слабкості, сонливість, забудькуватість, нездатність зосередитися, дратівливість, мігренеподібна головна біль, мігруючі болі в м'язах (міалгія), болючість в області суглобів без видимих змін у них (артралгія), болі в носоглотці з ознаками запалення та застуди (хронічний тонзиліт і фарингіт), хворобливість в області шийних та інших лімфовузлів, підвищення температури тіла (до 37,3-37,8°С), зміна деяких показників крові, значне зниження фізичної та розумової працездатності . Зазвичай перші ознаки синдрому хронічної втоми виникають після вірусних інфекцій, таких як грип, аденовіруси, ангіна тощо. Іноді спостерігається зниження маси тіла пацієнта. При цьому у хворих відсутні ендокринні, інфекційні та психічні захворювання. На відміну від звичайних простудних станів, які проходять через 1-3 тижні, при синдромі хронічної втоми симптоми можуть зберігатися протягом багатьох місяців, що значно погіршує діагностику і не дозволяє ефективно відновити працездатність пацієнта.

Педіатри стверджують, що виявляти дане захворювання у дітей та підлітків досить важко. Це пов'язано з особливостями їх фізіології і необхідністю складання унікальних комплексів діагностичних тестів у школярів для об'єктивного підтвердження наявності хвороби. Справа в тому, що в молодому віці вона характеризується значною неоднорідністю клінічної картини, тобто переважанням певних симптомів у різних груп дітей. Тому для повноцінної постановки діагнозу синдрому хронічної втоми у школярів не можна довіряти простій статистичній обробці отриманих при обстеженні даних; на це вказують численні наукові дослідження. 

Групою вчених з Великої Британії під керівництвом Margaret May було проведено широке дослідження, яке охопило більше 400 тисяч школярів молодших 19 років в Англії в 2005-2008 рр. При цьому виконувався детальний аналіз варіантів (фенотипів) синдрому хронічної втоми з превалюванням певних симптомів: 1) мускулоскелетний фенотип (переважають болі в м'язах і втома), 2) фарінгеальний фенотип (на перший план виходять болі в горлі і запальні явища в ньому), 3 ) мігреневий фенотип (переважають сильні головні болі).

Вчені виявили синдром хронічної втоми у 333 школярів, причому середній вік хворих складає 14,9 років з переважним ураженням жіночої статі (69,4%). Крім цього, дослідження показали, що мускулоскелетний варіант характеризується зв'язком болів в м'язах із загальною втомою. Фарінгеальний фенотип показав найбільший взаємозв'язок болю в горлі і стомлюваності, але він трохи асоційований зі зниженням фізичної активності організму; цікаво також, що цей фенотип частіше від інших зустрічається у осіб жіночої статі. Мігренева форма обов'язково пов'язана зі зниженням загальної фізичної активності порівняно з іншими фенотипами; не дивно, що саме даний варіант хвороби обумовлює часті й тривалі пропуски шкільних занять. Ще один важливий факт, встановлений вченими: всі фенотипи синдрому хронічної втоми не пов'язані з віком дітей і тривалістю даної хвороби.

Таким чином, детально охарактеризовано фенотипи (варіанти) синдрому хронічної втоми у дітей та підлітків та розроблено нові підходи до його діагностики, що дозволить не тільки швидко і ефективно виявляти дане захворювання, але і вчасно починати повноцінне лікування.

За матеріалами J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, Arch. Dis. Child та scientific.ru.

Коментарі:

blog comments powered by Disqus