2014-06-05

Порушення сну

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Порушення сну

Загадковий світ сну цікавив ще стародавніх філософів. Незважаючи на те що сон - невід'ємна і важлива частина нашого життя, систематичне його вивчення розпочато відносно недавно. Як самостійна галузь медичної науки сомнологія - наука про сон - почала формуватися у другій половині XX ст. Тоді ж почали вивчати і різноманітні порушення сну.

Дослідження показують, що більшість людей сплять менше, ніж необхідно. Під час неспання людина постійно щось робить: ходить, спілкується, пише, займається спортом, виконує фізичну роботу і т.д. Коли ж вона спить, то не обтяжена фізичною діяльністю, при цьому її мозок не відпочиває, а працює, але по-іншому, ніж у стані активного неспання.

Будь-який сон складається з двох фаз: фази повільного сну (ФПС) і фази швидкого сну (ФШС). Вони принципово відрізняються одна від одної за всіма показниками, в першу чергу за мозковою активністю (яку відображає електроенцефалограма), м'язовою активності всього тіла, вегетативною діяльністю (робота серця, характер і частота дихання, артеріальний тиск та інші). Фазу повільного сну називають ще ортодоксальним сном, для нього характерні зниження частоти серцевих скорочень, ритмічне, повільне дихання, ослаблення м'язового тонусу. На цій фазі людина запасається енергією, компенсуючи витрати в період неспання. Додаткові інтенсивні фізичні навантаження призводять до збільшення даного етапу сну, тому що потрібно більше часу для відновлення сил. Також під час фази повільного сну синтезується гормон росту: як відомо, діти і підлітки ростуть вночі. Ще одна функція фази повільного сну - оцінка корою головного мозку стану наших внутрішніх органів. Вони посилають сигнали мозку про своє функціонування чи якісь порушення в їх роботі.

Швидкий, чи парадоксальний сон був відкритий в середині минулого століття американським психологом і фізіологом, найбільшим фахівцем в області вивчення сну Натаніелем Клейтманом (Nathaniel Kleitman) і його учнем Юджином Азерінскі (Eugene Aserinsky) з університету Чікаго. Парадокс полягає в тому, що при слабкій м'язовій активності діяльність вегетативної нервової системи активна: можуть відзначатися серцева і дихальна аритмії, зміни артеріального тиску, фазу швидкого сну супроводжують швидкі рухи очних яблук.

Функція фази швидкого сну в першу чергу пов'язана з переробкою інформації, отриманої в стані неспання, на основі якої створюється програма поведінки в майбутньому. Якщо людина незадовго до сну займався аналітичною, обчислювальною, іншою діяльністю, що вимагає розумової напруги, або дивилася «страшне кіно», то тривалість фази швидкого сну збільшується, оскільки для обробки додаткової інформації та отриманих емоцій потрібно більше часу. Варто відзначити, що жоден комп'ютер не має того «рівня інтелекту», яким володіє людський мозок.

Для вивчення порушення сну візуального спостереження за сплячим не достатньо, необхідна об'єктивна інформація. У численних дослідженнях вчені використовують спеціальну апаратуру, за допомогою датчиків реєструють різні показники, головні з яких - мозкова і м'язова активність, рухи очей. При необхідності досліджуються також характер і частоту дихання, серцеву діяльність. Всі отримані дані обробляються за допомогою комп'ютера, на їх основі будується гіпнограма, що відображає результати аналізу сну.

В даний час у більшості зарубіжних лікарень є сомнологічний підрозділ - лабораторії або центри, які займаються клінічною, науковою та освітньою діяльністю в галузі медицини сну. У США, наприклад, акредитовано більше 600 сомнологічних центрів. Багато відкриттів, зроблені за короткий проміжок часу існування сомнології як окремої галузі науки, вже використовуються в медицині.

Голограма і коефіцієнт сну

Голографічну теорію функціонування мозку вперше висунув Карл Прібрам (Karl H. Pribram), американський нейропсихолог, професор Стенфордського університету. Свої ідеї він виклав у книзі «Мови мозку». Всі голограми мають ряд властивостей, які роблять їх потенційно важливими для розуміння функціонування мозку: по-перше, інформація про кожну точку об'єкта розподіляється по всій голограмі і тим самим робить її стійкою до руйнування, по-друге, будь-яка мала частина голограми містить інформацію про весь об'єкт, а отже, її можна відновити, і нарешті, одночасно можуть зберігатися декілька різних «візерунків» інформації, кожен з яких зберігається по всій поверхні і відновлюється незалежно від інших.

Відомо, що сон складається з циклів, число яких у людини за ніч досягає шести. Найважливіший - перший цикл, який має властивості голограми.

Для перевірки цього твердження оцінювалися різні показники структури сну на 32 здорових випробовуваних, 34 хворих інсомнією (неправильно названою безсонням) до і після лікування, і 20 хворих інсультом. Проведені дослідження показали, що перший цикл являє собою голограму (матрицю), що містить інформацію про показники всього сну в цілому (тобто показники першого циклу можуть передбачати аналогічні показники всього сну). Голографічна функція першого циклу досить стійка до ушкоджувальних впливів (інсомнія, інсульт) і «спрацьовує» навіть в умовах грубої церебральної патології. Другий і третій цикли, ймовірно необхідні для підстроювання (корекції) основної матриці першого з метою пристосування структури сну до відповідних поточних потреб людини. Якщо принцип голографічної діяльності першого циклу сну зберігається, то можна передбачити і збереження життя пацієнта, що особливо важливо для хворих у гострій стадії недуги, які перебувають у відділеннях нейрореанімації.

Іншими словами, перший цикл сну можна назвати ембріоном, ядром усього подальшого сну протягом ночі. Це якась база, в якій ховається структура всього подальшого сну. А подальші цикли потрібні для того, щоб скорегувати перший, пристосувати його до миттєвих потреб організму.

З точки зору доведеної гіпотези стає зрозумілою сучасна тенденція застосування короткоживучих снодійних препаратів (наприклад іммовану), що впливають в першу чергу на перший цикл, через який відбувається формування структури всього сну в цілому.

Вчені, використовуючи 42 різних параметри, розрахували коефіцієнт, що характеризує сон в цілому. Якщо ця цифра менша 10, то структура сну людини хороша, якщо більше 10, то погана. У хворих в гострому періоді інсульту ця величина може досягати 220-250. На дану методику отриманий патент і вона активно використовується в оцінці характеру сну пацієнтів.

Музика і порушення сну

Важко переоцінити роль музики в житті людини. Приємна, спокійна мелодія сприяє розслабленню та відпочинку. Під бадьору, ритмічну хочеться танцювати. Вплив звуків цікавить дослідників здавна. Але лише в XIX ст. з'явилися перші наукові дослідження, присвячені впливу музики на мозок, на сон та на порушення сну. У 1871 р. було описано таке явище, як амузія, тобто порушення сприйняття музики у хворого інсультом. Вчені прийшли до висновку, що музика має стійкий вплив на центральну нервову систему, причому у сприйнятті різних мелодій або просто наборів звуків залучені багато ділянок мозку в обох півкулях. Це було доведено на основі використання сучасних методів досліджень - ЕЕГ (електроенцефалограми), ВП (викликаних потенціалів), ПЕТ (позитронно-емісійної томографії) та ін. При оцінці впливу музики на людину потрібно враховувати різні фактори, в тому числі і те, чи людина не шульга, ступінь музичної підготовки та ін. Так наприклад музиканти краще розпізнають мелодію правим вухом і використовують обидві півкулі одночасно, а у не музикантів в процес втягуються ліве вухо і права півкуля. У жінок коливання вегетативних показників при прослуховуванні мелодії, як приємної, так і такої, що викликає негативні емоції, як правило більш виражені.

Однак у світовій практиці майже немає робіт, в яких вплив музики на сон оцінювався б за допомогою полісомнографії (тривалої реєстрації фізіологічних показників під час сну). Зазвичай декларується, що прослуховування спокійної, монотонної, ритмічної мелодії середнього темпу сприяє прискоренню засинання. Як відомо, таким впливом володіють колискові пісні, як народні, так і вигадані композиторами.

Вчені провели дослідження впливу на структуру сну музики, отриманої з електроенцефалограми (ЕЕГ) за допомогою спеціальної комп'ютерної програми. За допомогою методу подвійного сліпого плацебо в контрольованому дослідженні було показано, що така музика, названа «музикою мозку», має суттєвий позитивний вплив як на суб'єктивні характеристики сну, так і на його структуру. Методика може бути використана при лікуванні хворих інсомнією самостійно, або у поєднанні з лікарськими засобами. Музика ефективна також при інших порушеннях сну і тривожних, депресивних, вегетативних розладах. Пацієнт отримує диск із записом релаксаційної і активаційної мелодій та інструкцію, як і коли їх слухати. Методику «музика мозку» можуть використовувати і здорові люди - для підвищення адаптивних можливостей організму при стресовій або операторській (тобто пов'язаній з переробкою великої кількості інформації в стислі терміни) діяльності, при прийнятті адекватного рішення в конкретній ситуації. Що являє собою «музика мозку», описати непросто, тому що у кожної людини вона має свої неповторні особливості. Методика не має негативних ефектів, при майже повній відсутності протипоказань результати її застосування порівнянні з застосуванням сучасних снодійних препаратів.

Порушення сну через стрес

Деякі пацієнти скаржаться на те, що вони взагалі не сплять. Однак при об'єктивному обстеженні з'ясувалося, що багато хто з них спить по 7 годин, що вважається нормою. Подібне порушення сну називається псевдоінсомнією. Люди з таким діагнозом можуть бути психічно цілком адекватними, однак вони не усвідомлюють, що вночі спали. Як працює їхній мозок, досі ніхто точно не знає. Достеменно відомо одне - в світі не зареєстровано жодної абсолютно не сплячої людини. І якщо сон дійсно міцний, то немає сенсу лікувати його за допомогою ліків. У подібних випадках краще звернутися до психотерапевта. Якщо ж є порушення сну, то прийом спеціальних препаратів, а також прослуховування музики мозку дають позитивні результати.

Інша серйозна проблема, якій вітчизняні сомнологи приділяють велику увагу, стосується зв'язку стресу і сну, тому що одна з головних функцій сну - антистресова. При проведенні досліджень було встановлено, що не довгий за тривалістю, але сильний за впливом стрес має виражений негативний вплив на сон і спричиняє різні порушення сну. Якщо стрес стає хронічним, то може розвинутися інсомнія, тому важливо правильно захищатися і оберігати себе, наскільки це можливо, від нервових потрясінь. Одним з популярних засобів розслабитися і надалі залишається алкоголь, проте його споживання у великих дозах може несприятливо позначитися на стані здоров'я і привести до зниження працездатності на наступний день. Більш ефективним є застосування снодійних препаратів з коротким періодом напіввиведення, які дозволяють безпечно «заспати» проблему. Хороші результати при захисті від стресу дає використання «музики мозку».

Проблем, пов'язаних з порушеннями сну, багато, якісь з них вирішуються досить просто, а якісь все ще представляють серйозні труднощі для медиків. Зокрема, однією з поширених проблем залишається хропіння, яке має безліч причин виникнення. Якщо у людини хронічне запальне захворювання горла, то необхідно пройти курс лікування антибіотиками. А так зване ідіопатичне (тобто без явних причин) хропіння зменшується при використанні спеціальних ротових пристосувань, наприклад у вигляді пустушки. Дуже небезпечна затримка дихання уві сні, або апное, яка може призвести навіть до інсультів та інфарктів. Чимало проблем зі сном у дітей, включаючи нічне нетримання сечі або енурез, що зустрічається досить часто. Певний дискомфорт багатьом доставляє денна сонливість. Велике значення в порушеннях сну має синдром неспокійних ніг. Ці та інші проблеми доведеться вирішувати сомнологам спільно з іншими фахівцями-медиками. Сон повинен бути приємним і реалізовувати всі покладені на нього природою функції повною мірою.

Вчені різних країн прикладають великі зусилля, щоб зрозуміти, що таке сон і яка його роль у життєдіяльності людини. Але, незважаючи на всі зусилля, цей стан досі являє собою загадку. Ясно, що сон дуже важливий для підтримання життя і здоров'я, адже всі живі істоти в тій чи іншій мірі сплять. Можливо, роль сну у житті людини буде прояснюватися в міру того, як буде просуватися вивчення процесів мислення. І навпаки, подальші дослідження сну можуть пролити нове світло на роботу людського мозку.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus