2015-04-04

Лікування радикуліту

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Лікування радикуліту

Радикуліт обов'язково пов'язаний з хребтом. Назва цієї хвороби походить від латинського слова «радікс», що в перекладі означає «корінець». Суфікс «іт», яким закінчується назва захворювання, вказує на його запальну природу. Раніше так до нього і відносилися, вважаючи його наслідком запального процесу окремих корінців спинного мозку. Але насправді це не так. При цьому захворюванні страждають не стільки самі корінці, скільки утворені ними канатики, розташовані між хребцями. Тому у нього є ще одна назва – фунікуліт (від слова «фунікулюс» – «канатик»).

Механізм радикуліту

Кісткова структура самих хребців надзвичайно міцна, і вони здатні витримати великі навантаження. Але міжхребетні диски не настільки надійні. З роками вони старіють – втрачають пружність, стають більш щільними, іноді в них з'являються характерні тріщини. Саме ці зміни в них і є причиною захворювання. У певний момент, частіше при невдалому навантажувальному русі, у звуженому міжхребетному просторі травмуються нервові корінці або канатики. Зміни поступово захоплюють інші міжхребетні диски. Частіше страждають ті, на які припадає максимальне навантаження, тобто поперекові.

Причини радикуліту

Причиною виникнення радикуліту можуть стати багато факторів. Наприклад, невдала конструкція меблів, м'які перини або нерівномірний розподіл навантажень під час фізичної роботи. Тобто часто ми самі провокуємо початок хвороби.

До радикуліту існує і спадкова схильність. Вона закладена в особливостях обміну речовин, відношенні до харчування, у способі життя, що відрізняється малою рухливістю. У цьому випадку необхідно особливо уважно стежити за собою, щоб схильність не виявилася хворобою. Хороша профілактика радикуліту – систематичні заняття фізичними вправами, причому такими, які б рівномірно розвивали всі м'язи тіла.

При болях у попереку пацієнти часто описують початок захворювання такими словами: «прострелило поперек» або «влупило в спину». Такий стан характерний для ішіасу і люмбаго. Симптоми цих хворіб схожі на симптоми радикуліту. У чому ж різниця?

Діагноз «радикуліт» ставлять при ураженні саме корінців спинного мозку або канатиків, в які об'єднуються ці корінці, а також продовження корінців до нервового сплетіння чи до того місця, звідки вони, зливаючись воєдино, утворюють нерв. Найбільш часто страждають корінці, що проходять в поперековому відділі, які потім, після сплетіння, утворюють сідничний нерв. Це поперековий радикуліт. При попереково-крижовому радикуліті уражуються корінці і поперекового відділу, і крижів.

Хворі часто називають люмбаго «прострілом». Радикуліт теж іноді може початися з «прострілу», але, як правило, такого гострого початку він не має. А от приступ люмбаго завжди починається раптово, особливо при підйомі тягарів або при «невдалому» русі. Спроби повернутися або зігнути ногу ведуть до різкого посилення болю в попереку і крижах. В цей час навіть кашлянути або чхнути боляче. М'язи попереку такі напружені, що замість поперекової впадини з'являється потовщення. Люмбаго може тривати кілька днів, а може й кілька тижнів.

Ішіасом називають невралгію сідничного нерва, яка супроводжується його різкою хворобливістю. У більшості випадків ішіас є одним із проявів попереково-крижового радикуліту, оскільки нерв уражається зазвичай в області поперекового сплетіння або корінців волокон, що підходять до нього.

При радикуліті через деякий час болі в спині з'являються досить часто. Не такі сильні, як це було спочатку, але скутість рухів ґрунтовна і тримається довго. Скутість зменшується, якщо відразу, не лягаючи в ліжко, почати потроху обережно ходити. Чому допомагає саме ходьба?

Справа в тому, що при русі, зокрема при ходьбі, м'язова напруга знімається швидше. Тому при діагнозі «радикуліт» намагайтеся поза загостренням більше рухатися. Якщо постійно тренувати м'язи, що фіксують хребет – більше ходити, потроху займатися гімнастикою, то і болі будуть з'являтися значно рідше. Звичайні вправи можна замінити танцями. Поставте ритмічну музику і три-п'ять хвилин обережно танцюйте. Однак якщо з'явилися болі, тобто в період загострення, робити цього не слід. Але і в цьому випадку намагайтеся поменше лежати.

Найбільш поширеною причина виникнення радикуліту – незручне ліжко з м'яким матрацом, або ж пуховою периною і безліччю пружин. Саме таке ліжко не дає хребту повністю випрямитися, м'язам розслабитися, а зв'язкам і суглобам достатньо відпочити після величезних денних навантажень. Однак спати на жорстких дерев'яних щитах, як робить дехто, теж не потрібно, оскільки під вагою тіла будуть постійно травмуватися деякі м'язи.

Лікування радикуліту

Спочатку потрібно правильно спати. Краще обладнати ліжко таким чином. Основою ліжка повинен служити щільно збитий з дощок щит товщиною приблизно 2 см (його можна покласти і на матрац ліжка). Тільки не робіть його з тонкої фанери або з ДСП. Щит не повинен бути коротким чи вузьким, розрахованим лише на тулуб. Він обов'язково повинен бути достатньої довжини, щоб людина помістилася на ньому цілою – від голови до п'ят, а його ширина повинна бути як у ліжка. На цей щит кладеться матрац або перина товщиною 6–8 см і накривається тонкою вовняною ковдрою. Потім стелиться простирадло. Подушку треба вибирати таку, щоб у сні голова і тулуб знаходилися приблизно на одній осі, без різких перегинів.

Можна значно підвищити ефективність лікування радикуліту, зробивши щит похилим. Для цього потрібно підняти головний кінець ліжка на висоту двох (але не більше) плоско розташованих цеглин. Потім зробіть з марлі і вати два валики довжиною по півметра, згорніть їх довгими петлями, закріпіть за спинку ліжка так, щоб можна було нормально лежати, і протягніть в ці петлі руки до пахвових западин. Відстань між кріпленнями петель на спинці ліжка має бути сантиметрів на десять більшою від відстані між пахвовою западиною.

Таким чином, лягаючи на спину, ви ніби підвішуєте себе на похилій площині ліжка. Під вагою тіла протягом ночі хребет буде розтягуватися. В результаті розвантажаться міжхребетні диски і зв'язки, розслабляться м'язи.

Для профілактики і лікування радикуліту важливі фізичні вправи. Зі спортивних снарядів, які можна використовувати вдома, на перше місце ставлять турнік. Його легко спорудити навіть в отворі дверей, зробивши спеціальні кріплення, в яких міцно фіксується знімна, кругла металева труба відповідного діаметру. Не можна назвати жодної вправи на цьому снаряді, яка була б протипоказана при радикуліті. Навіть спроба підтягнутися або повисіти на руках – вже чимало. Корисно виконувати вправи і на шведській стінці, але її спорудити буде складніше. А ось гантелі або штангу використовувати без консультації лікаря в жодному випадку не можна. Краще віджиматися від підлоги, проте робити це треба обережно, не перевантажуючись і уникаючи перевтоми.

Деякі хворі для профілактики нападів радикуліту бігають підтюпцем. Треба звернути увагу на те, що будь-який біг – значне навантаження на хребет. Тому, перш ніж почати бігати, обов'язково проконсультуйтеся у лікаря, який підбере відповідні для вас навантаження. Виснажливі пробіжки провокують різке загострення хвороби. До цього можуть призвести і стрибки через скакалку до сьомого поту.

Іноді можна зустріти людей, які носять на попереку хутряну шкуру. Вважається, що хутро допомагає при болях у попереку. І це справді так – така профілактика цілком дієва. Найкращим вважається хутро вівці, собаки, кролика, навіть ведмедя. Дехто більше довіряє вовняній хустці. Насправді неважливо, від якої тварини взята шерсть, важливий сам принцип.

Сауна (фінська лазня) теж може принести відчутну користь при радикуліті, оскільки допомагає позбавитися від зайвої рідини в організмі і тим самим зняти набряки, які здавлюють нервові волокна.

Біль можна полегшити при місцевому нанесенні на шкіру спеціальних мазей з бджолиною чи зміїною отрутою або перцевим пластирем. При сильних болях нерідко вдаються до новокаїнової блокади. Така блокада і робиться, і діє по-різному. Наприклад, при внутрішньошкірній на окремих ділянках шкіри тимчасово вимикаються чутливі закінчення. Вона надовго знімає біль. Робляться блокади в місцях виходу нервових волокон з міжхребетних проміжків, в зонах вегетативних, симпатичних вузлів, внутрішньом'язові та інші. У цих випадках блокується проведення больової чутливості по нерву і знімається напруга м'язів. Хворому завжди стає набагато краще. Одночасно використовується ще одна властивість новокаїну: він сприяє зменшенню місцевого набряку.

Існує чимало інших методів для лікування радикуліту, люмбаго, ішіасу, наприклад фізіотерапія з використанням електропроцедур, ванни, лікувальна фізкультура, масаж, грязелікування. І лише в окремих випадках доводиться вдаватися до хірургії – відновних операцій, що дозволяють надати хребцям правильного положення і тим самим зняти травматичне навантаження з нервових корінців.

Щоб не запустити хворобу, уважно відносьтеся до себе. Насамперед намагайтеся рухатися, виконувати вправи, які зміцнюють м'язи спини і живота і знімають напругу з хребта. Не перевантажуйте хребет і не переохолоджуйте нервові корінці. Тоді й радикуліт не буде мучити.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus