2014-06-14

Глаукома

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Глаукома

Термін «глаукома» об'єднує велику групу захворювань з переважно хронічним перебігом і серйозним прогнозом. Традиційний інтерес до цієї проблеми з боку офтальмологів пояснюється значною частотою глаукоми, великою різноманітністю її клінічних форм, труднощами ранньої діагностики та лікування. Слід зазначити, що досягнення у вивченні і особливо лікуванні глаукоми нерідко перебільшуються. Насправді ця проблема далека від остаточного рішення.

Поняття «глаукома» досі чітко не означене. Традиційне визначення цього поняття полягає в наступному. Глаукома – це велика група захворювань ока, що характеризуються постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску, викликаним порушенням відтоку водянистої вологи з ока. Наслідком підвищення тиску є поступовий розвиток характерних для глаукоми порушень зорових функцій і атрофії зорового нерва. Таке визначення, однак, визнається не всіма офтальмологами і часто піддається критиці. Є дані, що свідчать про те, що багаторічне помірне підвищення внутрішньоочного тиску око може переносити без будь-яких наслідків. Разом з тим характерні для глаукоми дефекти поля зору і зміни в диску зорового нерва можуть розвинутися в очах з нормальним внутрішньоочним тиском.

Симптоми глаукоми

Термін «глаукома» об'єднує велику групу захворювань, кожне з яких має свої особливості. Об'єднання цих захворювань в одну групу обумовлено загальним для всіх них симптомокомплексом, який включає в себе наступні патологічні прояви: порушення гідромеханіки ока, непостійність внутрішньоочного тиску, підвищення рівня офтальмотонуса, атрофія зорового нерва з екскавацією і погіршення зорових функцій.

  1. Порушення гідромеханіки ока можуть мати різний характер, але в кінцевому рахунку призводять до погіршення відтоку водянистої вологи з ока.
  2. Нестійкість внутрішньоочного тиску у хворих глаукомою виявляють за допомогою добової тонометрії, навантажувальних і розвантажувальних проб.
  3. Підвищення внутрішньоочного тиску, так само як і його нестійкість, є наслідком погіршення відтоку водянистої вологи з ока. Глаукома як хвороба, щозагрожує зоровим функціям ока, в більшості випадків починається тільки після підвищення офтальмотонуса. Рівень офтальмотонуса у хворих глаукомою коливається в широких межах – від нормальних значень до 60–70 мм рт. ст.
  4. Під впливом підвищеного внутрішньо очного тиску поступово розвивається атрофія внутрішньоочної частини зорового нерва.
  5. Підвищення внутрішньоочного тиску і атрофія зорового нерва служать причинами порушення зорових функцій: погіршується темнова адаптація, знижуються контрастна і колірна чутливість ока, гострота зору. Однак найбільш характерним симптомом глаукоми є виникнення дефектів поля зору.

Основні типи глаукоми

Зір при глаукоміРозрізняють три основних типи глаукоми: вроджену, первинну і вторинну. Перший тип глаукоми зумовлений вродженими дефектами розвитку: кута передньої камери або дренажної системи ока. Якщо захворювання проявляється відразу або незабаром після народження (до 3 років), то його називають інфантильною глаукомою. Однак при нерізко виражених дефектах розвитку гіпертензія ока може довго не розвиватися. У таких випадках захворювання проявляється пізніше, в дитячому або юнацькому віці (ювенільна глаукома).

Певні труднощі виникають при розмежуванні первинної та вторинної глаукоми. Прийнято вважати, що при первинній глаукомі внутрішньоочний тиск підвищується без будь-якого попереднього органічного ураження ока. Вторинна ж глаукома є наслідком такого захворювання.

Лікування глаукоми

Слід зазначити, що поки хороших методів лікування глаукоми не існує. Можна говорити тільки про більш-менш задовільні методики. До гарних можна було б віднести такі методи, які дозволили б добитися повного лікування хворого або хоча б зупинити подальший розвиток захворювання, не викликавши при цьому несприятливих змін у життєдіяльності ока.

Лікування глаукоми направлено майже виключно на зниження внутрішньоочного тиску. Методики, спрямовані на поліпшення кровообігу і обмінних процесів в оці, носять допоміжний характер, і їх ефективність не цілком зрозуміла. Відоме лікувальне значення має правильний режим праці і життя хворого глаукомою.

Зараз використовують три основні методи гіпотензивного лікування: медикаментозний, лазерний та хірургічний. Вибір методу лікування глаукомного хворого – нелегке завдання для лікаря. Перш за все потрібно брати до уваги тип і форму глаукоми.

Гіпотензивна терапія

Найбільше значення в лікуванні глаукоми мають лікарські засоби, що діють на вегетативну (автономну) нервову систему, яка поділяється на холінергічну (парасимпатичну) і адренергічну (симпатичну) підсистеми.

При хронічній глаукомі гіпотензивну терапію призначають тільки після повного обстеження хворого. Особливо важливо знати характер добової кривої і час максимального підвищення внутрішньоочного тиску. Медикаментозне лікування зазвичай полягає у призначенні відповідних міотиків. Симпатоміметики (адреналін та ін.) призначають при непереносимості міотиків або резистентності до них внутрішньо очного тиску.

Загальна терапія глаукоми

Погіршення зору при глаукоміГлаукома часто поєднується з діабетом, атеросклерозом, судинними, обмінними та імунологічними порушеннями. У зв'язку з цим у літературі описані різні варіанти комплексного загального лікування хворих глаукомою.

У комплекс лікувальних засобів включають ангіопротектори, судинорозширювальні препарати, лікувальні засоби, що поліпшують реологічні властивості крові, антиоксиданти, препарати антисклеротичної дії. Вказують на позитивний вплив на зорові функції і перебіг глаукоми оксибутирату натрію, солкосерилу, емоксипіну.

Сприятливий вплив на зорові функції здійснює оксигенотерапія і особливо інгаляції карбогену. Карбоген містить 92–95% кисню і 5–8% вуглекислого газу, який викликає виражене розширення судин мозку і очей. Інгаляції карбогену тривалістю 15 хвилин проводять 1–2 рази на день протягом 10–15 днів. У частини хворих значно розширюється поле зору, підвищується гострота зору, поліпшується загальний стан.

Певне значення в комплексній терапії глаукоми має санаторно-курортне лікування. Курортні фактори в поєднанні з гідротерапією, вуглекислими, сірководневими, бромйодними і рапними ваннами здійснюють позитивний вплив на загальний стан хворого глаукомою і на зорові функції.

Хірургічне втручання

Поки не існує загальноприйнятої думки щодо показань до хірургічного лікування глаукоми. Діапазон поглядів на цю проблему широкий: від рекомендації робити оперативне втручання відразу ж після встановлення діагнозу глаукоми до повної відмови від хірургічного лікування. У багатьох випадках відмова від операції або несвоєчасне її виконання призводить до прогресуючого падіння зорових функцій і сліпоти. Разом з тим антиглаукоматозні операції, особливо фістулізуючі, дуже не прості.

Лазерне лікування

Для виконання лазерних операцій на відміну від ножових не потрібна анестезія, вони можуть бути зроблені в амбулаторних умовах при мінімальній тривалості післяопераційного звільнення від роботи. Оскільки лазерні втручання здійснюють без розтину, вони не супроводжуються тими ускладненнями, які можуть виникнути під час і після антиглаукоматозних операцій. Важливою перевагою більшості лазерних втручань є відновлення відтоку внутрішньоочної рідини природними каналами.

Разом з тим лазерні втручання мають свої недоліки. Їх дія заснована на локальному опіку тканини з її подальшою атрофією або рубцюванням чи на мікровибухах, що супроводжуються розривом тканини і значною вибуховою хвилею. Обидва типи лазера викликають реактивний синдром, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску в перші години після процедури і розвитком запального процесу в подальшому. Промінь лазера, проходячи через рогівку, може пошкодити її ендотелій. Можливе також пошкодження капсули кришталика і судин, а іноді і сітківки. Основним недоліком лазерних операцій є обмеженість гіпотензивного ефекту при хронічній глаукомі. У більшості випадків нормалізація внутрішньо очного тиску може бути досягнута тільки при спільній дії лазерної операції і лікарських препаратів.

Режим праці і життя хворих глаукомою

Хворому на глаукому рекомендується займатися якоюсь роботою – інтелектуальною чи фізичною. Працювати можна стільки, скільки дозволяє загальний стан. Обмеження стосуються тільки важкої фізичної роботи, роботи з великим нервовим напруженням і при тривалому похилому положенні голови. Втім, на останньому обмеженні не слід категорично наполягати. Робота на городі, в саду пов'язана з нахилом голови, однак забороняти займатися такою роботою не слід.

Хворим на глаукому рекомендується таке ж харчування, як і всім особам літнього віку, тобто вживання переважно молочно-рослинної їжі. Нерідко лікар рекомендує виключити всі гострі страви, а також чай, каву і какао. Одночасно хворому призначають броміди.

Безумовно необхідно повністю виключити куріння. Спиртні напої знижують внутрішньоочний тиск, мають токсичну дію на центральну нервову систему.

З інших заходів рекомендується ранкова гімнастика, легкі спортивні вправи, прогулянки на свіжому повітрі.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus