2015-02-26

Правильна постава

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Правильна постава

Правильна постава – це звичне положення тіла при стоянні, ходьбі та сидінні. З морфологічної точки зору постава визначається формою хребетного стовпа і грудної клітки, положенням голови, кутом нахилу таза, станом кінцівок та ін. З фізіологічної точки зору постава розглядається як певний навик, система м'язових умовних рефлексів, що забезпечують положення тіла в нерухомому стані і при русі.

Вирішальний вплив на поставу чинить хребет, оскільки він є віссю тіла і сполучною ланкою всіх частин скелета. Хребет – це розширений донизу стовп, що складається з 32–34 хребців, з яких 24 хребця (7 шийних, 12 грудних і 5 поперекових) з'єднані між собою рухомо, 5 зростаються в міцні крижі, а 3–5 рудиментарних хребців утворюють куприк (залишок хвостового відділу).

Для хребетного стовпа людини характерні вигини, що виникли у зв'язку з вертикальним положенням тіла. Вигини дозволяють хребту пружинити, амортизуючи поштовхи і струси при ходьбі і бігу. Два вигини повернені опуклістю вперед – шийний і поясний лордози, два повернені опуклістю назад – грудний і крижовий кіфози. Ці вигини формуються під впливом навантажень на хребет і з'являються після народження:

  • коли дитина починає піднімати голівку, з'являється шийний лордоз (на 2-му місяці після народження);
  • коли починає сидіти, виникає грудний кіфоз (до 6-го місяця);
  • коли намагається стояти, утворюються поперековий лордоз і крижовий кіфоз (на 8–9-му місяці).

Вигини хребта формуються до 6–7 років і остаточно закріплюються зв'язковим апаратом і м'язами спини у 18–20 років.

Види постав людини

Залежно від ступеня вираженості вигинів хребта розрізняють окремі види постав людини. Помірно виражена зігнутість хребта дає нормальну поставу, що характеризується правильним положенням голови, тулуба і ніг. Слабко виражена зігнутість хребта обумовлює випрямлену поставу, при якій спина пряма, а груди дещо виступають вперед. Різко виражена зігнутість хребта в грудному відділі дає згорблену поставу, що характеризується збільшенням глибини шийного вигину і зменшенням поперекового. При цьому грудна клітка сплощена, плечі зведені до переду, голова опущена. Виражена зігнутість в поперековому відділі хребта призводить до лордотичної постави, що супроводжується випинанням живота. Різко виражені вигини одночасно в шийному та поперековому відділах хребта зумовлюють кіфотичну поставу. Цей вид відхилення супроводжується поверненням плечей до переду, випинанням живота, опусканням голови; ліктьовий і колінний суглоби при цьому зазвичай напівзігнуті. Бічне викривлення хребта вправо або вліво від вертикальної лінії дає сколіотичну поставу, що характеризується асиметричним положенням тулуба, плечей, лопаток. Бічні вигини хребта – сколіози – утворюються при тривалому неправильному положенні тулуба за робочим столом, переношування тягарів в одній руці.

Порушення правильної постави

Порушення постави з'являються у дітей у віці 4–5 років, коли утворюються вигини хребта, формування структури його кісткової тканини не завершено і хребет гнучкий і еластичний. Порушення постави можуть бути пов'язані з вродженими дефектами хребта, які зустрічаються в 5–10 % випадків. Проте вирішальним моментом є вплив навколишнього середовища, яке виявляється найбільшим при незадовільному стані організму дитини (рахіт, зниження зору і слуху, інші захворювання). У виникненні неправильної постави однією з основних причин може бути нераціонально організований режим занять і відпочинку дитини: тривале неправильне положення при виконанні домашніх завдань або під час ігор, сон на погано пристосованому для цього ліжку, яке не відповідає зросту дитини, погана освітленість робочого місця і т.п. Умови навколишнього середовища сприяють формуванню і закріпленню неправильних рефлексів опорно-рухового апарату, які фіксуються центральною нервовою системою і перетворюються на «звичну позу», тобто поставу дитини.

Психологічні причини також можуть впливати на формування постави дитини. Часті покарання, догани за незадовільну успішність у школі приводять до закріплення такої пози: плечі дитини підняті, голова опущена, в результаті напружений живіт, а діафрагма (головний дихальний м'яз) здавлена. Подібна поза обмежує роботу серця і легенів, ускладнює діяльність органів травної системи, що може проявлятися болями в області шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів. Постійний дискомфорт у животі тягне за собою зміну харчових звичок, в результаті чого дитина худне або, навпаки, гладшає, у неї може розвинутися гастрит. У дівчаток в підлітковому віці спостерігається порушення менструального циклу.

Таким чином, неправильна постава призводить до зміни положення органів грудної та черевної порожнин і порушує їх функціонування.

У школярів з порушенням постави, як правило, ослаблений опорно-руховий апарат, знижені амортизаційні здібності хребта і нижніх кінцівок, сила м'язів незначна. Тому саме ці діти і підлітки частіше отримують травми при стрибках, виконанні вправ на спортивних снарядах, грі в футбол, баскетбол і т.п. Згладжування вигинів хребта обумовлює зменшення його ресорних властивостей під час ходьби і бігу, що може призводити навіть до мікротравм головного мозку! Як наслідок, спостерігаються швидка стомлюваність і головні болі.

Порушення постави сприяють появі ранніх дегенеративних змін у міжхребцевих дисках і розвитку остеохондрозу.

Найбільш часто порушення постави виявляється у віці 11–15 років, коли організм посилено росте в період статевого дозрівання. Тип постави формується у віці від 7 до 14 років у дівчаток і до 16 років у хлопчиків, а з 16–17 років постава стабільна. Після стабілізації постави виправляти її недоліки вдається дуже важко.

Перевірка правильності постави

Для того щоб перевірити свою поставу, потрібно стати спиною до рівної стіни таким чином, щоб торкатися її потилицею, лопатками, сідницями п'ятами і кінчиками мізинців опущених і притиснутих до тіла рук. При цьому плечі повинні бути розправлені і опущені. Якщо утримання цієї пози не викликає незручності і вона залишається такою ж і після того, як ви відійшли від стіни, значить, у вас закріпилася правильна постава. У випадку напруження і зміни пози при відході від стіни (голова опускається, живіт виставляється вперед) звична постава вимагає виправлення.

Виправлення постави

Можна спробувати виправити поставу своїми силами. Зайнявши правильне положення біля стіни, залишайтеся в ньому протягом 5–7 хвилин щодня, поки не звикнете до цього положення. Відійшовши від стіни, намагайтеся зберегти при ходьбі правильну поставу.

Застосування спеціальних вправ допоможе швидше відновити правильну поставу. Щодня виконуйте по 5–10 разів наступні вправи:

  • прогинання спини назад з піднятими вгору руками;
  • випрямлення зчеплених ззаду рук;
  • відведення гімнастичної палиці (довжиною близько 1 м) за лопатки;
  • носіння предметів на голові (мішечок з піском до 1 кг).

Перевірте правильність своєї пози за столом. Сидіти треба прямо, трохи нахиливши голову вперед, спираючись спиною об спинку стільця, а ступнями ніг – об підлогу. Обидві руки повинні лежати на столі. Грудьми об стіл спиратися не слід, між краєм стільниці і тілом повинна вміщатися складена в кулак кисть. Відстань від очей до книги або зошита не повинна бути меншою за 35 см. Перевірити це просто: поставте руку, зігнуту в лікті, на стіл; при цьому кінчики пальців повинні торкатися зовнішнього кута ока. При писанні або малюванні поверніть лист таким чином, щоб вам було зручно працювати, зберігаючи правильну позу. Навик правильного положення за столом можна виробити шляхом самоконтролю і щоденних тренувань.

Хода також повинна бути красивою. При ходьбі спину слід тримати прямо, голову – високо піднятою, ноги повністю випрямляти в колінних суглобах, а стопу ставити прямо, не «загрібаючи» носками всередину. Крок при цьому буде середнім, не широким, але й не дрібним.

Якщо красивій ході заважають болі в ногах або їх стомлення при ходьбі, можна перевірити, чи не страждаєте ви плоскостопістю (сплощення склепінь стопи). Намочіть підошви ніг водою або змастіть жирним кремом і наступіть на чистий аркуш паперу, щоб залишився відбиток. Якщо залишений слід є широким (зовнішня його межа – від мізинця до п'яти – і внутрішня – від великого пальця до п'яти – розташовані майже паралельно), то стопа сплощена. При нормальних склепіннях стопи відбиток у середній частині буде вузьким.

При підозрі на плоскостопість рекомендується проконсультуватися з лікарем-ортопедом.

З метою профілактики цієї недуги можна щодня протягом декількох хвилин виконувати такі вправи:

  • ходити на носках, не згинаючи колін;
  • ходити на п'ятах, намагаючись високо підняти пальці стоп;
  • повільно перекочуватися з п'яти на носок і навпаки;
  • ходити на внутрішньому, а потім на зовнішньому краю стоп;
  • поставити стопу зверху на тенісний м'ячик і катати його по підлозі.

Зміцненню склепінь стопи та попередження плоскостопості сприяє ходіння босоніж по нерівній поверхні. Взуття повинно мати невеликий каблук.

Правильна постава та красива хода роблять людину привабливою. Приділяйте увагу контролю за своєю позою – і ви завжди будете прекрасно виглядати!

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus