2014-08-19

Опорно-рухова система

4.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (1 голос)

Опорно-рухова система

Опорно-рухова система – це система, утворена органами руху - скелетом і м’язами.

Функції

Скелет та м’язи виконують захисну функцію. Нормальна діяльність життєво важливих органів навіть при незначних ушкодженнях може порушитися. Але органи, розміщені у грудній порожнині, наприклад серце і легені спеціально захищаються грудною кліткою, а також м’язами, що кріпляться до її кісток. Внутрішні ж органи у черевній порожнині (шлунок, кишечник, нирки та інші) – захищені нижнім відділом хребта, тазовими кістками і м’язами живота. Головний мозок лежить у мозковому черепі, а спинний – у хребетному каналі, що проходить усередині хребта.

Скелет тулубу

Хребет – це основа скелету людини. Його утворюють 33 чи 34 короткі кістки – хребці, розміщені один над одним. Поміж ними є прошарки з пружної хрящової тканини. Завдяки цьому хребет гнучкий.

У людини виділяють 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 зрощених між собою крижових хребців, які утворюють одну масивну кістку – крижі, а також 4 – 5 куприкових хребців, що відповідають хвостовим хребцям ссавців.

Кожний із цих хребців складається з тіла, дуги і кількох відростків, найдовший з яких повернений назад. Між тілом і дугою є отвір. Такі отвори в хребцях усі разом утворюють хребетний канал. Він надійно захищає спинний мозок, який міститься в ньому.

Грудна клітка утворена багатьма кістками. Кожен грудний хребець з’єднаний з однією із 12 пар ребер – плоских, дугоподібно зігнутих кісток. Повертаючись у ямках на тілах грудних хребців, ребра можуть змінювати своє положення, трохи підніматися чи опускатися.

Передні кінці 10 верхніх пар ребер з’єднуються з плоскою грудиною гнучкими пружними хрящами. Дві нижні пари ребер коротші від усіх інших. Вони не з’єднані з грудиною.

Грудну клітку утворюють грудні хребці, ребра і грудина. Разом з м’язами, розміщеними між ребрами вона обмежовує грудну порожнину зверху, спереду, з боків і ззаду. Знизу грудна порожнина відокремлена від черевної діафрагмою.

Пояси кінцівок і кінцівки

Пояс верхніх кінцівок утворений парою плоских трикутних лопаток, що лежать на задній поверхні грудної клітки, і парою зчленованих з ними ключиць, з’єднаних з грудиною. На зовнішньому куті кожної лопатки міститься напівкуляста ямка. В неї входить куляста головка першої кістки верхньої кінцівки – плечової кістки.

Скелет верхніх кінцівок людського організму складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті.

Плече утворене лише однією кісткою – плечовою. Воно зчленовується з передпліччям, що складене з двох кісток, які містяться поряд – ліктьової і променевої. З передпліччям з’єднується кисть. В її скелеті розрізняють два ряди коротких дрібних кісточок зап’ястка, п’ять довгих кісток п’ястка, що утворюють опору долоні, і кістки пальців.

Пояс нижніх кінцівок складається з двох великих плоских тазових кісток. Ззаду вони міцно зрощені з крижами. Спереду тазові кістки підходять одна до одної. Кожна з них має кулясту западину, куди входить головка стегнової кістки.

Скелет нижньої кінцівки включає стегно, гомілку і стопи. Стегно утворює стегнова кістка, гомілку – велика і мала гомілкові кістки, стопу – короткі кісточки передплесна, до якого входить велика п'яткова кістка, п’ять довгих кісток плесна і кістки пальців.

У місці з’єднання стегна і гомілки є невеликий плоский надколінок.

Кінцівки забезпечують активні рухи людини, її пересування в просторі. Через це кістки кінцівок з’єднані рухомо. Такі з’єднання називаються суглобами.

На одній з кісток, що зчленовуються в суглобі, є ямка – суглобова западина. В неї заходить відповідна їй за формою головка другої зчленованої кістки. Западина і головка вкриті шаром блискучого, наче відполірованого хряща. Це забезпечує ковзання головки в западині під час рухів у суглобі.

Кістки, які утворюють суглоб, сполучаються дуже міцними зв’язками. На кістках біля місця їх зчленування починається чохол, що вкриває суглоб– суглобова сумка. В ній міститься суглобова рідина. Зменшуючи тертя в суглобі під час рухів у ньому, суглобова рідина сприяє ковзанню головки кістки у суглобовій западині.

Скелет голови

Кісткову основу голови утворюють мозковий і лицьовий відділи черепа.

Мозковий відділ черепа складений з міцно і нерухомо з’єднаних між собою кісток. Нижня поверхня потиличної кістки має великий потиличний отвір, через який порожнина черепа з’єднується хребетним каналом. Решту частини основи черепа утворюють кістки, пронизані невеликими отворами. Крізь отвори проходять нерви, що виходять з головного мозку, і кровоносні судини, які забезпечують його кров’ю.

Лицьовий відділ черепа складений з п’яти кісток. Серед них найбільшими є щелепні. Верхньощелепна кістка з’єднана нерухомо із сусідніми кістками черепа. Нижньощелепна кістка є єдиною рухомою кісткою черепа. Її головки заходять у нижньощелепні ямки на вискових кістках.

На обох щелепах розміщені комірки, де знаходяться корені зубів.

Подібність і відмінності між скелетами людини і ссавців

Скелети як людини, так і ссавців складаються з тих самих відділів, утворених однаково розміщеними кістками. Проте в скелеті людини є ряд особливостей, які роблять його ріко відмінним. Ці особливості пов’язані з людським прямоходінням і її трудовою діяльністю.

Через те, що людське тіло постійно знаходиться виключно у вертикальному положенні, спираючись тільки на ноги, її руки звільнені від функції ходьби. Хребет дорослої людими утворює чотири плавних вигини. Ці вигини сприяють збереженню рівноваги. При швидких та різких рухах вони пружинять і пом’якшують поштовхи, яких зазнає тіло. Ссавці, які пересуваються, спираючись на всі чотири кінцівки, таких вигинів у хребті не має.

Людська грудна клітка через прямоходіння розширилась в боки. Ссавці мають стиснуту з боків грудну клітку.

Одна з найхарактерніших особливостей скелета людини – будова руки, яка перетворилась на орган праці. Пальці з’єднані з п’ястком дуже рухомо. Найбільш рухомий, великий палець, добре розвинутий у людини, може розміщуватися проти всіх інших пальців, що дуже важливо для виконання будь-якої роботи. Руками ми можемо виконувати різноманітну роботу – від рубання дров, для якого необхідні сильні розмашисті рухи, до складання малого ручного годинника, яке пов’язане з надзвичайно тонкими і точними маніпуляціями.

Через вертикальне положенням людського тіла наш пояс нижніх кінцівок є дуже широким і має вигляд чаші. Він підтримує внутрішні органи черевної порожнини. Тварини мають значно вужчий таз.

Масивні кістки нижніх людських кінцівок значно товстіші і міцніші, ніж кістки рук. Це й зрозуміло: ноги змушені нести на собі всю вагу тіла. Склеписта стопа людини під час ходьби, бігу, стрибків пружинить, пом’якшуючи поштовхи.

У скелеті голови людини мозковий відділ черепа дуже розвинутий порівняно з лицьовим. Це пов’язано з великим розвитком головного мозку. У тварин лицьовий відділ черепа розвинутий значно більше, ніж мозковий – головний мозок у них має відносно менший об’єм, ніж у людини, а дуже розвинуті щелепи є органами добування їжі, нападу та захисту.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus