2014-03-31

Походження грошей

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Походження грошей

Походження грошей можна віднести до періоду кам'яного віку. Археологічні розкопки довели цей факт. Основна причина, що призвела до появи перших «грошей» розвиток торгівлі. Але в той час існував ще примітивний обмін, коли не існувало єдиного мірила всіх матеріальних і духовних благ. Міняли просто домовлений продукт на інший продукт. Процес обміну скрізь відбувався по-різному. Наприклад, деякі африканські племена заздалегідь домовлялися про обмін і вибирали місце угоди. Спочатку приходили продавці і залишали свої товари, потім приходили покупці, вибирали необхідний товар і залишали замість його заздалегідь обговорений еквівалент.

З плином часу люди стали виділяти деякі товари, які були більш бажані. На основі цих товарів вони судили про вартість інших товарів. Скрізь такі еквіваленти були різні. Наприклад, в Меланезії в ролі грошей виступали зв'язки собачих зубів, раковин. У сибірських народів дуже популярним замінником грошей служили хутра. Але в основному, в якості загального еквівалента виступала худоба. Все оцінювалося в биках, коровах, вівцях і т.д. Це було дуже зручно, так як більшість населення було сільським. Кожен міг протримати виміняну худобу деякий час, а потім пустити її в оборот. Але цей товар загального обміну був недовговічний. Необхідне було щось інше.

Багато часу пройшло доти, поки не було знайдено такий еквівалент, який би мав вартість, довго не псувався і був зручний у товарних відносинах. Таким товаром став метал. Метал якнайкраще підходив за еквівалента. Він довго не псувався, був зручний при перевезенні, не втрачав своїх властивостей при зберіганні, легко піддавався поділу на дрібніші одиниці, його можна було знову сполучати в злитки. Металеві злитки з'явилися вперше в Стародавньому Єгипті та Месопотамії. Вони мали вигляд кружечків, кілець, брусків. Метали були обрані ті, які були досить рідкісні і володіли зовнішньою привабливістю. Такими металами стали срібло і золото. Є свідчення того, що перші монети були зроблені на території Лідії ще в 7 столітті до нашої ери. Монети були зроблені зі сплаву золота і срібла. Цей сплав називався «електра». Через деякий час в грецькому місті Егіна почали чеканити монети, зроблені зі срібла.

Поява першої металевої монети означало те, що людство зробило крок в новий етап розвитку. Цей етап передбачав швидкий розвиток товарно-грошових відносин і розвиток соціальний. Саме наявність чеканки монет в державі відображало її культурний та економічний рівень розвитку. Монета стала своєрідним індикатором розвитку суспільства. Можна було сказати: немає монетного обігу – немає держави. Наприклад, головний факт, який доводить, що в Скіфії з'явився державний лад – монети із зображенням царя Атея.

Зображення правителів на монетах було не випадковим. Це свого роду державне клеймо. Саме зображення правителя свідчило, що монета є законною і справжньою.

Ще було далеко до того часу, коли виробництво грошей мало бути економічно обґрунтованим, але, не дивлячись на це, вже можна сказати, що монети стали символом епохи, показником її розвитку.

Доcі залишається загадкою феномен грошей. Він полягає в тому, що збільшення кількості грошових знаків в окремої особи примножує її багатство, а зростання грошової маси у суспільства в цілому не сприяє зростанню його добробуту.

Концепції походження грошей

В даний час розглядаються дві концепції походження грошей.

Раціоналістична концепція розглядає походження грошей як угоду між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти.

Еволюційна концепція полягає в тому, що гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до виділення окремих предметів із загальної маси, які посіли надалі особливе місце.

Перша теорія походження грошей вперше викладена в роботі Арістотеля «Нікомахова етика». Він писав «... все, що бере участь в обміні, має бути якимось чином порівняним... за загальною угодою з'являється монета: тому й назва її «номісма», тому що вона існує не природно, а через встановлення". Така ідея знайшла законодавче втілення в античному і середньовічному суспільствах. Одна з догм римського права свідчить, що імператор декретує вартість грошей.

Ідея про гроші як про договір панувала до кінця XVIII століття. Разом з тим такий підхід до походження грошей присутній в поглядах сучасних західних економістів. Таких, як Поль Самуельсон, Кеннет Гелбрейт та ін.

Друга теорія походження грошей ґрунтується на дослідженнях і твердженнях таких економістів, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін. Теорія К. Маркса досить переконливо пояснює сутність грошей в епоху реальних, повноцінних грошей. Золото і срібло дійсно були товаром. В даний час реальні, повноцінні гроші зайняли паперові, кредитні гроші, які не мають власної вартості. Їх функціонування служить частковим підтвердженням раціоналістичної концепції. Проте угода є хиткою основою для такої важливої ??економічної категорії як товар.

Разом з тим вся історія походження грошей служить підтвердженням еволюційної теорії грошей. У процесі історичної еволюції товарного обігу форму загального еквіваленту або неформальних грошей брали на себе різноманітні товари. Кожна товарно-господарська історична епоха висувала свої еквіваленти. Привілейоване становище займали товари, які були найбільш важливими предметами обміну. Як правило, вони розпадаються на дві категорії:

  • предмети першої необхідності;
  • предмети прикраси.

Головна особливість, що наближає загальні еквіваленти до грошей, виражається в тому, що вони в рівній мірі служать як для безпосереднього споживання, так і в якості знаряддя вимірювання вартості та обігу.

Лише з виникненням і розвитком суспільного розподілу праці (виділення землеробства, скотарства, а потім ремесел) обмін продуктами праці став постійним.

Властивості товару

Обмін – рухтовару від одного виробника до іншого, щопередбачає еквівалентність, сумірність різних за видом, якістю, формою, призначенням товарів (худоба = зерну = сокирі = полотну).

Це порівняння вимагало появи єдиної для всіх товарів основи оцінки. Такою основою є вартість товару.

Вартість товару – суспільна праця, витрачена в процесі виробництва товару і уречевлена ??в цьому товарі. Саме вона робить товари сумірними. Різні товари мають різну вартість, оскільки суспільна праця, витрачена на їх виробництво не адекватна. Звідси виникає необхідність у кількісному вимірі суспільної праці або вартості.

Мінова вартість – це здатність товару обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях, тобто забезпечується кількісне порівняння товарів.

Товар при обміні повинен володіти вартістю для виробника і споживчою вартістю для покупця. Ці властивості товару виступають як єдність протилежностей: єдність, тому що вони притаманні одному товару, а протилежність, оскільки один і той же товар для однієї людини не може бути одночасно і споживчою вартістю, і вартістю.

Споживча вартість – здатність продукту задовольняти будь-яку потребу людини.

Еволюція обміну товарів припускає розвиток форм вартості.

Походження грошей: форми власності

Форма № 1

Властива низькому ступеню розвитку продуктивних сил. Мінова вартість при такому обміні різко коливається у часі і просторі. Проте вже в ній закладені основи майбутніх грошей: одна вівця = одному мішку зерна, і т.д., і т.п.

Зерно тут служить матеріалом (формою) для вираження вартості вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівалентом форми вартості.

Еквівалент форми вартості має наступні особливості:

  • споживча вартість товару-еквівалента (зерна) служить формою прояву своєї протилежності – вартості товару (вівці);
  • приватна праця, індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-еквіваленту (зерна), виражає свою протилежність – суспільну працю;
  • конкретна праця, укладена в товарі-еквіваленті (зерні), служить формою прояву абсолютної праці.

Форма № 2

Зі зростанням виробництва і подальшим поділом праці все більше товарів надходить на ринок. При цьому, один товар зустрічається при обміні з безліччю інших товарів-еквівалентів.

1 мішок зерна = 1 вівці = 1 сокирі = 1 аршину полотна і т.д.

Форма № 3

Товар стає головною метою виробництва. Кожен товаровиробник прагне отримати за свій товар при обміні товар-еквівалент, який потрібний всім. У зв'язку з такою об'єктивною необхідністю з'явилася потреба у виникненні загального еквівалента. У різний час загальним еквівалентом ставали різні товари: худоба, хутра, слонова кістка і т.п. Однак потрібен був товар, що задовольняв би всім вимогам товарного обігу і відповідав умовам еквівалентності найкращим чином.

Форма № 4

В результаті складного і тривалого процесу розвитку обміну виділився один товар, який претендував на роль загального еквівалента – метал (спочатку мідь, потім срібло і, нарешті, золото).

Система металевого грошового обігу проіснувала в світі аж до початку XX століття (золото – монометалізм, золото спільно з сріблом – біметалізм).

Таким чином, грошова форма власності характеризується такими рисами:

  • один товар монополізує на тривалий час роль загального еквівалента;
  • натуральна форма грошового товару порівнюється з його еквівалентною формою: споживча вартість товару-грошей зовні приховується, а залишається лише його загальна суспільна форма цінності.

Для перетворення товару в гроші необхідно:

  • визнання як покупцем, так і продавцем того, що гроші виконують роль загального еквівалента;
  • наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатних для ролі загального еквівалента;
  • тривалість виконання товаром-грішми ролі загального еквівалента.

Гроші, виділившись із загальної товарної маси, зберегли товарну природу і мають ті ж дві властивості, що й будь-який інший товар:

  • володіють товарною вартістю (золото, наприклад може використовуватись для виготовлення прикрас і тим самим задовольняти естетичну потребу людини);
  • мають вартість (на їх виробництво витрачено певну кількість суспільної праці).

Відмінність грошей від звичайних товарів

  • Подвоєна роль споживної вартості грошей (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість);
  • вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку, в той час як вартість звичайного товару зазвичай прихована і виявляється лише в процесі обміну (гроші можна обміняти на будь-який товар).

Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і вартістю. З їх появою товарний світ розколовся на дві частини: один товар-гроші і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на стороні всіх товарів, а їх вартість – на стороні грошей. Гроші стають виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою вартість.

Після Першої світової війни з розвитком кредитних відносин цінні метали в системі грошового обігу витісняються паперовими знаками – банкнотами що мають кредитну природу.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus