2014-05-08

Розподілені обчислення

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Розподілені обчислення

Серед нас є чимало людей, які попри всю буденність своєї роботи та й взагалі життя, активно цікавляться наукою і прагнуть хоча б чимось допомогти її розвитку. Колись ця потреба знань могла задовольнятися виключно спостереженням за навколишнім світом, згодом інформація стала значно доступнішою через відкриття численних бібліотек, зокрема і таких, які надавали бажаючим технічну літературу. Сучасний світ – це період інформаційного вибуху, який здійснила мережа Інтернет. Саме за допомогою Інтернету можна отримати будь-яку, навіть вузькоспеціалізовану інформацію – чи то прочитавши статтю на цікаву Вам тематику, чи завантаживши електронну копію необхідної книги.

Отримавши потрібну інформацію, людина, перш за все, розвивається як особистість. І ця особистість часто бажає зробити свій вклад у покращення життя, яке може відбутися лише у випадку розвитку науки.

Першим шляхом є винахідництво. Ви можете перейнятися удосконаленням якогось процесу чи механізму, а у разі успіху – запатентувати його і отримати прибуток. Але далеко не кожен здатен на винахід, і ще більше людей через зайнятість на роботі (а ще ж потрібен час і на особисте життя) не мають на це часу.

І тут нам знову приходить на допомогу мережа Інтернет. Для зайнятих людей, які прагнуть чимось допомогти науці, медицині чи взагалі наблизити людство до вирішення ключових питань його існування існують проекти розподілених обчислень.

Розподілені обчислення – це такі проекти, які дають змогу всім бажаючим застосувати вільні потужності своїх обчислювальних машин для обрахунку тих чи інших складних наукових завдань. Як відомо існують дослідження, для вирішення яких необхідно перебрати сотні тисяч і навіть мільйони комбінацій. А якщо таких завдань також тисячі? Для їх вирішення застосовують потужні суперкомп’ютери. Проте таких суперком’ютерів одиниці, а наукових проектів, які потребують їхніх обчислювальних здатностей, вельми багато.

Саме через це було придумано розподілені обчислення. До проекту, який застосовує цей принцип, може долучитися будь-яка людина у світі, що має доступ до мережі Інтернет. Завантаживши невеличку програмку-клієнт, користувач створює свій аккаунт і обирає проект, в якому бажає взяти участь. Таких проектів є дуже багато і в різних галузях науки, тому вибір залишається за Вами. Далі клієнт завантажує завдання і приступає до розрахунків. Після закінчення цих розрахунків результати надсилаються на сервер і завантажується нове завдання. За кожне вирішене завдання Ви отримуєте певну кількість балів. За величиною суми цих балів визначається Ваша позиція в рейтингу добровольців – учасників певного проекту. Крім цього Ви можете бути в команді (наприклад, в команді України). Команди також беруть участь у рейтингу, їхня кількість набраних балів складається з суми балів усіх її користувачів).

Оскільки таких волонтерів, які надають сої ком’ютери для вирішення наукових завдань, є чимало, то всі вони разом за розрахунковими здатностями навіть перевершують найпотужніший сучасний комп’ютер. Завдяки цьому науковий прогрес просувається вперед семимильними кроками.

Вас напевне зацікавить чому стільки людей зацікавили розподілені обчислення. Все дуже просто. Різноманітність проектів дає змогу внести всій внесок у вирішення тих питань, які цікавлять саме Вас. Зокрема якщо Вас цікавить розвиток медицини у боротьбі з невиліковними хворобами сучасності, Ви можете взяти участь у біологічних проектах (Folding@Home, Rosetta@Home та ін.), якщо ж Вас більше цікавить пошук позаземних цивілізацій, до Ваших послуг SETI@Home, якщо Ви маєте на меті спрогнозувати розвиток подальших змін клімату, візьміть участь в проекті Climate Prediction. Перечислювати всі доступні проекти розподілених обчислень немає змісту, проте згадаємо найбільш популярні з них. 

Розподілені обчислення: медико-біологічні проекти

Folding@Home

Folding@Home – це проект розподілених обчислень для проведення комп’ютерного моделювання згортання молекул білка. Проект запущений 1 жовтня 2000 року ученими зі Стенфордського університету.

Мета проекту – за допомогою моделювання процесів згортання/розгортання молекул білка отримати краще розуміння причин виникнення хвороб, що викликаються дефектними білками, таких як хвороби Альцгеймера, Паркінсона, діабету II типу, хвороби Крейтцфельдта - Якоба (коров’ячий сказ), склероз і різних форм онкологічних захворювань. До теперішнього часу проект Folding@home успішно змоделював процес згортання білкових молекул протягом 5-10 мкс – що в тисячі разів більше попередніх спроб моделювання.

За результатами експерименту опубліковано трохи менше 200 наукових робіт.

Rosetta@Home

Проект добровільних обчислень, спрямований на вирішення однієї з найбільших проблем в молекулярній біології – обчислення третинної структури білків з їх амінокислотних послідовностей. Завдяки недавно завершеному проекту «Геном людини» відомі амінокислотні послідовності всіх білків в людському організмі. Дослідження за даним проектом також допоможуть у проектуванні нових, неіснуючих білків. В разі успішного вирішення даних проблем людство зможе боротися з такими хворобами як рак, малярія, хвороба Альцгеймера, сибірська виразка та іншими генетичними і вірусними захворюваннями.

Результати обчислень Rosetta@Home не доступні безпосередньо. Так само, не можна використовувати результати обчислень власного комп'ютера. Однак вони використовуються для великої кількості наукових публікацій.

По суті Rosetta – це комп’ютерна програма, основними завданнями якої є:

  • пошук структури з найменшою енергією для заданої амінокислотної послідовності для передбачення структури білка;
  • вирішення оберненої задачі – пошук амінокислотної послідовності з найменшою енергією для заданої білкової структури;
  • розрахунок взаємодії комплексу білок-білок.

В даному проекті використовується зворотній зв'язок з прогнозуванням та отриманим результатом, щоб покращувати потенційні функції і алгоритми пошуку.

SIMAP

SIMAP – база даних білкових подібностей («схожостей білків»). Вона містить відомості всі опубліковані до теперішнього часу білкові послідовності, база безперервно коригується і оновлюється. Білкова схожість обчислюється, використовуючи спеціальний алгоритм FASTA, який забезпечує оптимальну швидкість і чутливість. SIMAP – єдиний проект, який об’єднує всі відомі білки.

Через величезну кількість відомих білкових послідовностей в громадських базах даних стає зрозумілим, що більшість з них не будуть експериментально досліджені в найближчому майбутньому. Тим не менше, білки, які розвинулися в процесі еволюції із загального предка (так звані orthologs-білки), часто мають ті ж функції.

Таким чином, представляється можливим знайти функцію для неохарактеризованого білка з ortholog-білка з відомою функцією.

Відомим прикладом є дослідження за генами і білками миші. Результати цих досліджень у багатьох випадках – застосовні для ortholog – людських генів і білків.

Білкова схожість забезпечується інформацією про відносини між білками і необхідна для прогнозу orthologs. Є безліч методів біоінформатики, в яких використовується білкова схожість. Білкова база даних подібності забезпечує інформацію про обчислені дані подібності білкових структур і являє собою весь відомий білковий простір. SIMAP постійно оновлюється.

Метод, що використовується для пошуку білків, дуже простий – матриця подібності просто здійснює розширений покроковий перебір, якщо приходять нові відомі послідовності.

FightAIDS@Home

Проект, який займається розробкою нових лікарств від СНІДу.

Білки, як ви вже знаєте, є будівельним матеріалом для всіх живих істот. Різноманітні форми білків беруть участь у всіх процесах, що відбуваються в живих організмах. Білки є довгими ланцюгами менших молекул – амінокислот.

Ензими є конкретними типами білків, які прискорюють біохімічні реакції.

Протеаза – ензим, який здатний «вирізати» окремий білок в деякій точці амінокислотного ланцюга. Наприклад, коли Ви їсте їжу, яка також містить білок, білкові молекули ріжуться на менші амінокислотні молекули протеазою у Вашому шлунку.

Ваш організм може потім використовувати отримані амінокислоти, щоб формувати білки, які йому потрібні для продовження життєдіяльності. Варто відзначити також, що лише невеликий відсоток з усіх білків в організмі є протеазами, тому ці білки дуже важливі в своєму функціонуванні для забезпечення життєвих процесів.

Ваш комп’ютер допоможе імітувати процес приєднання безлічі різних лігандів до HIV-протеази (HIV-Human Immunodeficiency Virus – вірус імунодефіциту людини), для цього використовується комп’ютерна програми під назвою AutoDock.

Перспективні ліганди будуть вивчені більш детально вченими, і це повинно привести нас до створення ліків для управління ВІЛ-інфекцією, і врешті-решт, до запобігання захворювання на СНІД.

Природно, моделювання таких процесів – складне в обчислювальному відношенні завдання через велике розмаїття білкових структур і виділення я з них тих, які можуть ефективно вплинути на вірус, тому в даному проекті також використовуються методи розподілених обчислень.

Docking @ home

Спільний проект розподілених обчислень, який прагне вирішити проблеми як інформатики, так і біологічної науки. З точки зору біологічної науки, метою проекту є подальше розширення знань про атомні деталі взаємодій ліганду білка. Вивчаючи це, можливі пошуки і відкриття нових фармацевтичних препаратів.

Help Cure Muscular Dystrophy

У 1986 році був ідентифікований перший ген (dystrophin gene), який спричинює дистрофію Дюшена, найбільш загальну форму м'язової дистрофії. Завдяки генетичним дослідженням сьогодні відомо більше 200 генів, що викликають нервово-м'язові хвороби. Проте, досі знання про функції і взаємодію між собою білків, закодованих цими генами, залишаються вкрай незначними. Розкриття механізмів виникнення і розвитку нервово-м'язових захворювань (патогенез), враховуючи велику кількість залучених до нього генів і кодованих ними білків, стає все більш складним завданням в міру збільшення наших знань у цій області.

Метою проекту є створення нової бази даних з інформацією про функціонально взаємодіючі білки. Подальші дослідження будуть пов'язані з вивченням ділянок білків, що беруть участь у взаємодії лігандів з ДНК. Ця тема представляє значний медичний інтерес, хоча зараз наголос робиться на проектуванні малих молекул (лігандів), які порушують (інгібують) або покращують роботу певних білків, набагато складніше визначити, як та ж сама мала молекула може прямо або побічно впливати на інші взаємодії білків.

Help Conquer Cancer

Місія проекту Допоможи перемогти рак полягає в тому, щоб поліпшити результати рентгенівської кристалографії, яка допомагає дослідникам не лише описати невідомі структури протеономи людини, а й значним чином зрозуміти як утворюється рак, як він розвивається, і як на нього можна вплинути.

Help Fight Childhood Cancer

Місія проекту – знайти ліки які зможуть заблокувати три види білків, які зазвичай пов'язують з розвитком нейробластоми – одного з видів щільних пухлин які найчастіше розвиваються у дітей. Знаходження ліків, які блокують ці білки, дозволить більш ефективно лікувати цей вид пухлини за допомогою хіміотерапії. Нейробластома проявляється найчастіше в ранньому дитинстві і зазвичай веде до смерті. Якщо проект буде вдалим, він може спричинити прорив в дослідженнях цієї хвороби, яка досі не піддавалася вченим, і це дозволить набагато збільшити шанси на лікування нейробластоми.

The Lattice Project

Цілей в даного проекту розподілених обчислень багато. Еволюційні зміни послідовності ДНК, ймовірні прогнози бактеріальних геномів, вивчення географічного поширення «пташиного грипу» в Сполучених Штатах, моделювання структур великих білків і взаємодій таких білків з різними лігандами і т.д.

Malariacontrol.net

Програма malariacontrol.net використовується для моделювання процесів того, як малярія поширюється територією Африки. Використання тисяч комп'ютерів добровольців допоможе вченим краще зрозуміти проблему та вдосконалювати лікування за допомогою нових ліків.

Poem@home

Моделювання структури білка, для якого використовується модифікований метод молекулярної динаміки за допомогою стохастичної оптимізації. Проект займається пошуком молекул, які можуть заблокувати хемокіни (хемотаксичні цитокіни), що дасть можливість блокувати різні процеси в організмі на рівні клітинних рецепторів, наприклад, зупинити запальний процес. Ведеться спільна робота з проектами, присвяченими малярії, онкології, хворобі Алцгеймера. В майбутньому планується розробити метод моделювання білкових молекул, які вже можуть використовувати фармацевти, лікарі, вчені, а також детально вивчити структуру мембран білків.

RNA World

Займається дослідженням РНК різних організмів: від найпростіших, до РНК людини.

Superlink@technion

Пошук і дослідження генів, що викликають такі хвороби, як гіпертонія (підвищений кров'яний тиск), деякі форми діабету, рак, шизофренія та багато інших.

Проект допомагає генетикам виконувати генетичний аналіз сполуки. Це статистичний метод, що використовується для того, щоб пов'язати функціональність генів з їх місцем розташування на хромосомах.

Даний проект є дітищем факультету біології та комп'ютерних наук ізраїльського технологічного інституту (Technion).

Розподілені обчислення: математичні проекти

Abc@Home

Проект займається пошуком так званих "abc-трійок".

Abc-трійка – це три позитивних цілих числа a, b і c, для яких виконується правило a + b = c, a <b <c і a,b,c не мають загального дільника, а також c > rad (abc), радикал abc.

Collatz Conjecture

Проект розподілених обчислень, який досліджує математичну проблему, що зветься «3N+1», або проблемою «чисел-градін».

Суть проблеми полягає в тому, що існує припущення, що будь-яке натуральне число, якщо його розрахувати за формулою «(3х + 1): 2» – для непарних і за формулою «х: 2» – для парних, в результаті завжди дасть одиницю. Проблема в тому, що ні Коллатц, ні інші вчені так і не знайшли рішення і не довели, чи правильним є припущення про одиницю. Хоча для певних величин – близько 10-ти в 28-й степені – завдання прораховане, і кінцева одиниця підтверджується. Однак алгоритму, що доводить її неодмінне підтвердження, поки нема, а можливо, нема в принципі.

Проект названий на ім'я німецького математика Лотара Коллатца (Lotar Collatz), який активно намагався вирішити проблему.

Gimps (Great Internet Mersenne Prime Search)

Визначення того, чи є дане число простим, не така вже тривіальна задача. Тільки в 2002 році було доведено, що вона може бути вирішена поліноміально. Тим не менше, запропонований (і строго обґрунтований теоретично) детермінований алгоритм практично непридатний, з причини його великої, хоч і поліноміальної, складності. Тому в криптографії з відкритим ключем, де використовуються прості числа порядку 10300, простоту і надалі визначають за допомогою ефективних імовірнісних тестів, таких як тест Міллера-Рабіна. Важливо відзначити, що якщо практика задовольняється числами, які є простими з імовірністю близькою до 1, то теорія такі числа не сприймає: якщо про число стверджується, що воно просте, це має бути строго доведено. Ця різниця підкреслюється в поділі алгоритмів на імовірнісні і детерміновані.

Primegrid

Спочатку проект розподілених обчислень називався Message@Home і намагався відновлювати тексти, зашифровані MD5-хешуванням. Потім розробники змінили курс на пошук простих чисел. Прості числа становлять великий інтерес для математиків. Вони також відіграють центральну роль в криптографічних системах, які використовуються для комп’ютерної безпеки. За допомогою вивчення простих чисел можна дізнатися, скільки часу потрібно щоб зламати шифрування коду, а отже, визначити, чи є поточна схема безпечною.

Seventeen Or Bust

Цей проект розподілених обчислень стартував у березні 2002 року. Він заклечається у пошуку останніх 17 чисел, необхідних для вирішення задачі Серпінського. Мета проекту – довести, що 78 557 є мінімальним числом Серпінського.

Sztaki

Це математичний проект (точніше він відноситься до теорії інформації), організований угорськими вченими.

У житті нам найчастіше доводиться стикатися з десятковою системою числення, в якій використовується 10 цифр, а основою є число 10. Комп'ютерникам близька двійкова система, з основою 2 та використанням 2-х цифр. Існує безліч інших систем числення. Кожна з них має свої переваги і недоліки. Наприклад, в двійковій системі не можна безпосередньо записати негативні числа і доводиться вводити додаткові умови або ознаки. Дану проблему можна вирішити взявши за основу число "-2". Тоді при парних степенях будуть виходити позитивні числа, а при непарних негативні. Ще більш цікаві математичні можливості дає використання в якості основи не числа, а матриці. В цьому випадку будь-який цілочисельний вектор можна представити як кінцеве число нулів і одиниць. Однак знаходження відповідних матриць справа не проста. На даний момент немає універсального і ефективного методу знаходження таких відповідних матриць. При успішному знаходженні шуканих систем числення вони можуть бути ефективно застосовані в таких областях як стиснення даних, кодування і шифрування інформації. Крім того, вони цікаві з геометричної точки зору для вивчення фрактальних наборів даних – одного з перспективних сучасних математичних напрямів.

Знаходженням таких "хороших" матриць аж до 11 порядку (тобто 11 на 11 елементів) і займається проект SZTAKI Desktop Grid. Незважаючи на величезний обсяг необхідних обчислень проект добре піддається розпаралеленню і вдало вписується в концепцію розподілених обчислень.

Wieferich@home

Чеський математичний проект розподілених обчислень з пошуку простих Віферіха. Дослідження має важливе значення для теоретичної математики (частково стосується простих Мерсена, теореми Ферма та іншого) i криптографії.

Розподілені обчислення: криптографічні проекти

DistrRTgen

Мета проекту полягає в тому, щоб довести ненадійність використання простих алгоритмів для захисту важливих паролів. Тим самим розробники зможуть використовувати більш безпечні і надійні методи.

За допомогою розподілених обчислень можна згенерувати величезні Rainbow-таблиці, які в змозі зламати довші паролі ніж будь-коли раніше.

Крім того, також покращується сама технологія Rainbow-таблиць, роблячи їх ще меншими і швидшими. А головне, що ці таблиці знаходяться у вільному доступі і кожен може завантажити їх.

Enigma@home

Автори проекту Enigma@home стверджують, що є 3 перехоплених шифровки, які так і не вдалося розколоти. Перехоплення було здійснене в 1942 році в районі Північної Атлантики. Імовірно, шифр був зроблений 4-х роторною Еніґмою. Його пропонують зламати за допомогою розподілених обчислень.

Sheti

Проект стосується асиметричної криптографії на еліптичних кривих. Сучасні криптоалгоритми діляться на 2 типи: симетричні алгоритми, коли для шифрування і розшифрування використовується один і той же ключ, який повинен бути відомий тільки легітимним користувачам, і асиметричні алгоритми, коли використовується пара математично пов'язаних ключів. Один з цих ключів називається відкритим (public) і може бути відомим кожному, а другий – секретним (private) і повинен бути відомий тільки власнику. Згенерувати відкритий ключ, знаючи секретний, легко, а от зворотне завдання – знайти секретний ключ з відкритого - важка математична задача, тобто вимагає величезних обчислювальних ресурсів, що залежать від довжини ключа. У симетричних алгоритмах виникає проблема, як передати секретний ключ від користувача А до користувача В, щоб ніхто його не перехопив. В асиметричних криптосистемах такої проблеми немає, секретний ключ нікуди не передається, а зберігається у власника. Схема шифрування така: відправник знаходить відкритий ключ одержувача (в мережі Інтернет існує спеціальна система сертифікації відкритих ключів) і шифрує повідомлення. Одержувач розшифровує повідомлення своїм секретним ключем. Зворотна схема, коли шифрування виконується секретним ключем, а розшифрування відкритим, дає цифровий підпис.

Існують різні алгоритми асиметричного шифрування, до них належать і алгоритми на еліптичних кривих. Мета проекту в даний час – знайти секретні ключі за списком відкритих при довжині ключа 131 біт. Тим самим проводиться ніби експериментальна оцінка стійкості алгоритму, і в той же час демонстрація цієї стійкості для потенційних користувачів криптосистем з алгоритмами на еліптичних кривих. У цьому сенсі проект аналогічний до RC5, але сам алгоритм RC5 відноситься до симетричних алгоритмів.

Розподілені обчислення: фізичні проекти

Einstein@home

Проект розподілених обчислень, розроблений для пошуку сигналів, що приходять до нас від надзвичайно щільних і швидкообертальних зірок. Дані надходять до нас з лазерного інтерферометра Обсерваторії гравітаційних хвиль (Laser Interferometer Gravitational wave Observatory - LIGO) в США і обсерваторії для пошуку гравітаційних хвиль GEO 600 , розташованої в Німеччині. Як передбачається, їх джерелами можуть бути кваркові та нейтронні зірки, деякі підкласи яких вже спостерігаються звичайними засобами – пульсари або небесні об'єкти, що випромінюють в рентгенівському діапазоні. Вчені сподіваються, що деякі з цих компактних зірок можуть бути не ідеально сферичними, і, в такому випадку, будуть випромінювати гравітаційні хвилі, які змогли б виявити GEO 600 і LIGO.

Spinhenge@home

Мета цього науково-дослідного проекту полягає в тому, щоб розширити принципове розуміння в області молекулярного магнетизму, а також знайти можливість переходу до нових прикладних областей.

Розподілені обчислення: хімічні проекти

Qmc@home

Квантова хімія – це наука, яка створює більш-менш точні моделі квантової теорії для передбачення інформації про молекули з високим ступенем точності. Тим не менше, рішення навіть приблизних рівнянь квантової хімії для реальних живих систем вимагає величезних обчислювальних потужностей.

Quantum Monte Carlo (QMC) є новим і досить перспективним методом у квантовій хімії. Одним з головних переваг методу QMC є здатність виконувати масиви паралельних обчислень, які можуть бути використані для розширення спектру систем, які обчислюються, шляхом розподілу роботи між сотнями або навіть тисячами процесорів.

Quantum Monte Carlo At Home (Qmc@home) – це проект розподілених обчислень, спрямований на подальший розвиток методу Quantum Monte Carlo для використання в квантовій хімії. За допомогою добровольців по всьому світу досягається та обчислювальна потужність, яка є достатньою для тестування і подальшого розвитку перспективного методу Quantum Monte Carlo.

Розподілені обчислення: космічні проекти

Constellation@home

Німецький проект розподілених обчислень для забезпечення обчислювальними ресурсами досліджень в сфері аерокосмічних розробок.

Cosmology@home

Проект розвивається дослідницькою групою вчених під керівництвом Бена Вандельта – професора кафедри фізики та астрономії в Іллінойському університеті. Мета Cosmology@home полягає в тому, щоб знайти модель, яка найкраще описує наш Всесвіт, а також діапазон моделей, які узгоджуються з сучасними астрономічними даними і даними фізики елементарних частинок. Для цього розраховуються мільйони теоретичних моделей Всесвіту з різними комбінаціями параметрів. Кожен пакет роботи моделює Всесвіт зі специфічною геометрією, певним складом часток, і "фізикою начала", розглядаючи кожен теоретичний Всесвіт з моменту Великого Вибуху до наших днів. Це дозволить передбачити і пояснити спостережувані властивості Всесвіту, такі як коливання в космічному мікрохвильовому фоні, великомасштабний розподіл галактик і груп галактик у Всесвіті, величину поточної швидкості розширення Всесвіту (за даними орбітального телескопа "Хаббл"), прискорення Всесвіту за результатами вимірювань спостережуваних вибухів наднових зірок, поширеність різних хімічних елементів у віддалених газових хмарах. Крім цього проект буде сприяти більш глибокому розуміння ранніх стадій виникнення Всесвіту, так званих космічних "темних віків" (коли перші зірки ще не зародилися). У ході проекту будуть вирішуватися завдання адаптації математики, статистики та розрахунку стосовно космології.

В якості додаткового стимулу для учасників проекту розглядається питання про премії для власника комп'ютера, який розрахує модель, що максимально відповідає нашому Всесвіту. Ім'я цього власника буде записане в науковій роботі, яка вийде у світ по закінченню проекту.

Milkyway@home

Наша Галактика належить до мінливих систем і розуміння того, як вона змінюється може допомогти нашим уявленням про будову і еволюцію всього Всесвіту починаючи від Великого Вибуху і до нинішнього його стану, а також може допомогти будувати прогнози на майбутнє. Зокрема в цьому проекті вивчається питання злиття галактик на прикладі приєднання карликової еліптичної галактики в сузір'ї Стрільця до Нашої Галактики Чумацький Шлях. Так як Наша Галактика у багато разів більша, то вона, за допомогою своєї гравітації, розтягує і розриває карликову еліптичну галактику і "втягує" її в себе кількома приливними потоками. Цей процес триватиме кілька мільярдів років. Його вивчення має велике значення для прогнозування виду Чумацького Шляху в далекому майбутньому. Крім того вивчення таких галактичних злиттів допомагає оцінити гравітаційний потенціал Чумацького Шляху, який більше ніж на 90% пов'язаний з так званою "темною матерією" та її розподілом в Нашій Галактиці. Проект також може допомогти побудувати моделі щільності простору Всесвіту.

Крім злиття галактик в проекті вивчається взаємодія зірок і спіральних рукавів Чумацького Шляху. Це допоможе в моделюванні майбутнього Нашої Галактики.

Якщо для когось здається, що проект "не дуже потрібний", то можна нагадати, що Земля, разом з Сонячною системою, обертається навколо галактичного центру і під час свого обертання може проходити мимо інших зірок, туманностей і т.д.

Існує багато теорій, які пояснюють зникнення динозаврів, льодовикові періоди, "обстріл" Землі астероїдними та кометними дощами і т.д. маме проходженням Сонячної системи поблизу масивних зірок або через пилові туманності.

Проект використовує дані спеціального 2,5-метрового телескопа Apache Point (USA). Там є величезна кількість даних для вивчення, які безперервно поповнюються.

Orbit@home

Цілі проекту Orbit@Home – дослідження динаміки об'єктів Сонячної системи за допомогою розподілених обчислень.

Seti@home

Програма шукає сигнали, що виділяються на фоні шуму, а всього вона шукає 4 типи сигналів:

  • піки в спектрі потужності;
  • гаусіан, тобто наростання і падіння сигналу, як на гаусовій кривій. Оскільки телескоп обертається разом із Землею, то такий вид сигналу буде означати, що телескоп проходить у своєму русі через точкове джерело радіосигналу;
  • триплети – три піки потужності поспіль;
  • пульсуючі сигнали, які можливо є вузькосмуговою цифровою передачею.

Розподілені обчислення: проекти про планету Земля

Climate Prediction

Ціль проекту – прогноз погоди на 50 років вперед. Його керівники хочуть визначити, наскільки точні існуючі методи довгострокового прогнозу погоди, і наскільки сильно на їх точність впливають похибки у вихідних даних.

Quake Catcher Network (QCN)

Проект не використовує процесорний час, і може служити відмінним доповненням до решти проектів на Вашому ноутбуці з вбудованим сенсором руху.

Це розподілена мережа для реєстрування сейсмічних коливань земної кори, що підтримується Стенфордським університетом і Університетом Каліфорнії в Ріверсайді.

Virtual Prairie (ViP)

Цей проект є науково-дослідною роботою для вивчення клонових стратегій в складних екологічних системах.

Природні екосистеми здавна оброблялися для сільськогосподарських потреб. Тому дослідження були сконцентровані на оцінці степової продуктивності і ефекті управління агрономічними можливостями прерій.

Проект прагне зараз створити нові природні системи на заміну ти, що вироджуються. Виконані роботи продемонстрували використання природних прерій для забезпечення альтернативним біологічним паливом, а також їх роль в накопиченні вуглеводнів.

Розподілені обчислення: проекти про штучний інтелект

FreeHAL@home

Німецький проект розподілених обчислень, спрямований на створення штучного інтелекту, здатного пройти тест Тюрінга.

Взагалі проектів розподілених обчислень існує безліч і якщо Вас зацікавила ця інформація і Ви вирішили стати волонтером, то неодмінно знайдете проект у тій сфері, яка цікавить саме Вас.

Використана інформація із сайту розподілених обчислень в Україні.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus