2014-05-11

Фотохімічний смог

4.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (2 голосів)

Фотохімічний смог

Зі зростанням розвитку промисловості у всьому світі значно зростає негативний вплив її на навколишнє середовище. Все більших масштабів набуває забруднення гідросфери, земляних ресурсів та повітря. На забруднення повітря впливають багато факторів, але серед основних джерел антропогенного впливу особливої шкоди приносять теплові електростанції і, останнім часом, автомобільний транспорт. Їх газові викиди все більше і більше забруднюють атмосферу. Накопичення цих викидів у різних шарах атмосфери призводить до утворення на деяких територіях (в основному у великих містах) так званих смогів.

Смог – це проблема багатьох міст світу. Сам термін “смог” походить від англійських слів “smoke” – дим, кіптява і “fog” – густий туман. Розрізняють смоги лондонського типу (вологі) і фотохімічні (сухі). Вологі смоги – це такі, що утворені густим туманом, перемішаним з димом, газовими відходами промислових підприємств і автомобільного транспорту. Класичним прикладом їх стали смоги в столиці Великобританії. Особливо пам’ятним був смог у 1952р. Кількість смертельних випадків у той час перевищувала середній показник на 4000. Протягом цього трагічного періоду загальна кількість шкідливих домішок у повітрі перевищувала норму у 5 разів, а середній вміст сірчистого газу – у 6 разів.

В умовах міського середовища можливе утворення другого типу смогів – фотохімічного. Вони виникають при наявності великої кількості різноманітних забруднюючих речовин, низькій відносній вологості повітря, надлишку сонячного випромінювання і безвітряній погоді (або при дуже незначній швидкості вітру) у вигляді пелени їдких газів і аерозолів підвищеної концентрації. Виникненню смогів сприяють рельєф та наявність інверсії – підвищення температури при підйомі вгору. Смоги такого типу найкраще вивчені в умовах м. Лос-Анджелеса (США), яке з півночі, півдня і сходу оточують гори і передгір’я, утворюючи своєрідну пастку для повітря. Такі умови сприяють вкрай повільному переміщенню повітря, а отже, створенню інверсій. Фотохімічні смоги, враховуюяи місце їх найяскравішого виявлення, нерідко називають лосанджелеськими. Останнім часом смоги такого типу спостерігаються не лише на західному узбережжі Тихого океану у США , а й в багатьох інших промислово розвинутих країнах світу.

Головними у створенні фотохімічного смогу є оксиди азоту (NO, NO2), вуглеводні, які надходять у повітря міст з вихлопними газами автомобілів та викидами промислових підприємств. Перелічені гази під впливом сонячного випромінювання шляхом проходження фотохімічних реакцій генерують тропосферний озон, концентрації якого збільшуються при підвищенні рівня забруднення території. Цей озон реагує з оксидом азоту NO, утворюючи сполуки азоту, які сполучаються з парами Н2О і утворюють смог. Відомо, що в деяких районах Західної Європи, у Каліфорнії, в східній частині Сполучених Штатів Америки і в Австралії концентрації тропосферного озонуінколи перевищують природний рівень у 10 разів і більше. Регулярне спалювання рослинності на величезних територіях у тропіках і субтропіках також може сприяти частому виникненню фотохімічного смогу в цих районах. Сприятливою умовою прискорення фотохімічних реакцій є порівняно високі значення сонячного випромінювання на цих широтах, а отже, за таких умов концентрація озону може легко перевищувати природній рівень у 5 разів. Правда, фотохімічний смог може бути утворений лише при концентрації певних речовин, що перевищують певне критичне значення.

Характерною особливістю фотохімічного смогу є здатність його викликати подразнення очей. Це зумовлено виникненням у повітрі сльозоточивого газу – пероксиоацетилнітрату (СН3СOONO2). Під час утворення такого смогу значно погіршується видимість, особливо вздовж автомобільних трас, у зв’язку з чим автомобілі нерідко змушені рухатися з увімкненим світлом.

Смоги понижують видимість, посилюють корозію будівель і металоконструкцій, а також дуже шкідливо впливають на здоров’я людини. Інтенсивний або дуже тривалий смог може бути причиною зростання захворюваності. Зменшення освітленості порушує процес метаболізму, фотосинтезу та ін. Це призводить до зміни коду ДНК і ці зміни передаються по спадковості.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus