2015-01-16

Вчити чи не вчити малюка?

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Чи варто вити малюка

Не секрет, що сучасний світ розвивається вкрай стрімко. Напевно тому молоді батьки, боячись спізнитися, поспішають відразу після появи на світ малюка спланувати його майбутнє і вирішити наступні проблеми: скільки років сидіти з дитиною вдома, чи віддавати її в ясла, чи наймати няню, з якого віку запрошувати фахівців з раннього навчання дитини, в яку гімназію віддавати вчитися, який з вузів виявиться гідним прийняти сина чи доньку після закінчення 11 класу. Перераховані проблеми не є надуманими, вони хвилюють майже всіх мам і татів, бабусь і дідусів. Вирішуючи їх, важко врахувати безліч змінних, з яких складається наше життя. Всі батьки, прагнучи заздалегідь спланувати і полегшити життя дитини, чомусь упевнені, що їхня дитина виявиться геніальною: розвиватиметься семимильними кроками, можливо проявить музичні здібності, розумову або художню обдарованість, блискуче закінчить школу.

Проте в житті все, на жаль, набагато складніше і прозаїчніше, і далеко не завжди збуваються наші мрії. Але майже перед усіма молодими батьками постає питання: вчити чи не вчити малюка? А головне, коли починати? У рік, у два, у три?

Існує безліч різних поглядів на проблему раннього розвитку дитини: одні фахівці вважають, що дитину до 3 років не треба вчити абсолютно нічому, оскільки їй необхідна свобода. Потрібен лише хороший догляд за нею, а решта все прийде з роками. Інші вважають, що вчити дитину можна і потрібно, але тільки ненав'язливо, у грі, враховуючи вікові можливості малюка. Треті доводять, що дитині до трьох років необхідно якомога більше нової інформації з усіх галузей знань (історії, географії, мистецтвознавства і т. д.). Є педагоги і психологи, які пропонують розроблену ними погодинну сітку занять з дитиною, в якій планується навчання дитини з півтора року двох іноземних мов (двічі на тиждень кожна), математики, комп'ютерної грамотності і т. д.

Якого ж підходу слід дотримуватися у вихованні малюка? Давайте спробуємо простежити, як розвивається пізнавальна сфера дитини, і після цього вирішимо: чого її вчити в першу чергу, а може і не вчити зовсім.

Розвиток пізнавальних процесів дитини раннього віку відбувається швидкими темпами: стрімко розвиваються увага, пам'ять, сприйняття, мислення та ін. Але домінуючою функцією даного віку є сприйняття. А це означає, що найбільших успіхів дитина цього віку досягне не в області пам'яті чи мислення, а в області сприйняття. Саме сприйняття є тією функцією свідомості, яку треба розвивати у першу чергу.

Яких успіхів досягає дитина в області сприйняття? Діти другого року життя можуть впізнавати на картинках різні предмети за їхніми окремими деталями (при цьому колір не відіграє жодної ролі). Але не завжди діти можуть співвіднести намальований предмет з реальним, і цьому їх треба вчити. Так, наприклад, читаючи дитині книгу, мама може поставити запитання: «Хто це?» - І відповісти: «Зайчик», а потім показати іграшкового зайчика: «Зайчик на картинці і зайчик у мене в руках». Пізніше на запитання «хто це?» Дитина буде відповідати сама.

Сприйняття дитини раннього віку в значній мірі відрізняється від сприйняття дошкільняти. Спробуйте провести експеримент: на очах у дитини розібрати пірамідку і попросити зібрати її назад. Спочатку дитина буде діяти навмання і навряд чи без допомоги дорослого дійде правильного рішення. Щоб сприйняття малюка удосконалювалося, йому можна запропонувати не тільки пірамідку, а й набір мисочок різних розмірів, щоб малюк вставляв одну в іншу, інші типові забавки. Граючи з цими іграшками, дитина незабаром зрозуміє, що предмети відрізняються за формою і за величиною, що мисочку не можна надіти на стрижень пірамідки, і що маленький предмет легко поміщається у великий.

Пізніше дитина навчиться відрізняти предмети за кольором, і ми можемо допомогти їй. Наприклад, батько, показуючи дитині два яблука, каже: «Це жовте яблуко, а це червоне. Дай мені жовте!» Дитина у три рочки може засвоїти до восьми кольорів.

Якщо дитина в період раннього дитинства міцно засвоїть такі поняття, як «великий», «маленький», «круглий», «квадратний», «червоний», «зелений», «синій» та ін., то засвоювати згодом навчальну програму у школі їй буде набагато легше.

Продовжуючи розмову про пізнавальну сферу малюка, слід зазначити, що роль сприйняття в процесі розвитку пам'яті, мислення та уваги також надзвичайно велика.

Пам’ять дитини раннього віку завжди пов'язана з її активним сприйняттям – впізнаванням. Якщо піврічна дитина може впізнавати лише близьке для неї коло предметів і людей, з якими постійно спілкується, то дитина до кінця другого року життя може впізнавати те, що бачила чи чувла кілька тижнів тому. Дитина другого року життя вже може згадувати найпростіші музичні мелодії і наспівувати їх.

Розвиток уваги в ранньому віці відбувається в процесі освоєння ходьби і мови. Як тільки дитина починає ходити, розширюється область предметів, які вона може досліджувати самостійно, що в свою чергу сприяє розвитку уваги. Тепер дитина може розглядати не тільки те, що знаходиться навколо неї, а й те, що може самостійно дістати з полиць, витягнути з шафи, взяти зі столу. Таким чином, малюк вчиться концентрувати свою увагу на різних предметах, які потрапляють в його поле зору. У той момент, коли дитина розглядає щось, дорослий може загострити її увагу на деталях предмету: «Яка гарна квітка! Подивись, які у неї маленькі зелені листочки».

Мислення дитини розвивається в процесі маніпулювання різними предметами. Якщо малюкові необхідно закрити дитячу каструлю кришкою, він буде діяти методом спроб і помилок, підбирати різні кришки і прикладати їх до каструлі, аж поки не знайде потрібну. Мислення дитини починає розвиватися більш інтенсивно з розвитком мови. Дитина починає задавати питання, отже, у неї вже з'являються якісь уявлення про причинно-наслідкові зв'язки.

У міру оволодіння мовою, дитина значно змінюється, починає по-іншому ставитися до навколишнього середовища. Від 1 року 2 місяців дитина починає повторювати за дорослими слова за власною ініціативою. На другому році життя починається засвоєння граматики. Від 1 року 8 місяців до 1 року 10 місяців в мові дитини з'являються речення з двох слів. У 2-3 роки у реченнях, сказаних дитиною, з’являється узгодженість між окремими частинами.

Таким чином, в ранньому дитинстві насамперед необхідно розвивати сприйняття і мову (і обов'язково в ігровій формі, без примусових і нудних «уроків»). Цієї думки дотримується більшість провідних педагогів і психологів. Це і є відповідь батькам на питання: «Вчити чи не вчити малюка у віці від року до трьох?».

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus