2014-04-29

Космічні апарати Pioneer

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Космічні кораблі

Космічні апарати Pioneer 10 і 11, що перебувають зараз на краю нашої Сонячної системи, вже певний час демонструють аномальну поведінку: поступове уповільнення свого руху, яке не співпадає з розрахунками. Останній аналіз даних, зібраних про рух апаратів, показав, що аномалія не є постійною, як вважалося раніше, і знижується з плином часу. На думку американських вчених, причиною є асиметричне випромінювання тепла. Найближчим часом вони планують представити докази цієї теорії.

Космічні апарати Pioneer: загальні відомості

Космічні апарати Pioneer 10 і 11 були запущені в космос в 1972 і 1973 році, відповідно. Основною метою космічної місії було спостереження за однією з планет Сонячної системи – Юпітером. Офіційна місія Pioneer 11 продовжилася трохи довше – до 1979 року, коли відбулася його зустріч з Сатурном.

Щоб під час виконання місій і згодом залишатися на зв'язку з космічними зондами, дослідники використовували так звану Deep Space Network – систему антен далекого космічного зв'язку, розташованих по всьому світу. Контакт вдавалося підтримувати до 1995 року (з Pioneer 10) та 2003 року (з Pioneer 11). Сьогодні обидва космічних зонди знаходяться приблизно в 2 рази далі від Сонця, ніж Плутон, з ними давно немає зв'язку. Але ряд загадок, які вдалося спостерігати тоді, не розгадані досі.

Як тільки космічні апарати вийшли за межі гравітації Сатурна, їх рух повинен був визначатися в основному силою тяжіння Сонця, а також невеликим впливом інших планет і космічного пилу. Розрахунки брали до уваги всі ці ефекти, але дослідники виявили, що обидва космічних апарати рухалися до міжзоряних просторів повільніше, ніж очікувалося. Аналіз зібраних даних, проведений в 2002 році, показав, що спостерігалося аномальне прискорення близько 10-9 м/с2, спрямоване у бік Сонця.

Пояснення аномалії

Вчені з усього світу пропонували різні пояснення виявленої аномалії. Деякі з них були досить екзотичними, приміром, включаючи в себе неньютонівську силу тяжіння або різні космологічні явища. Інші ж пояснення базувалися на фізичних законах – витік газу або нерівномірності випромінювання тепла від атомних джерел електричної енергії, що використовуються на борту. Проте «традиційні» пояснення припускали, що прискорення з часом повинно зменшуватись, а ранній аналіз даних не виявив цього зменшення.

Більш детальний аналіз, проведений нещодавно вченими з Jet Propulsion Laboratory (США), навів більш повну інформацію про спостереження, проведені кілька десятиліть тому, включаючи старі записи, які зберігалися на перфокартах. Ця інформація показала, що зменшення аномалії насправді присутнє. Вченим вдалося зібрати докладну інформацію про приблизно 23,1 років «життя» апарату Pioneer 10 і 10,75 років для апарату Pioneer 11 (порівняно з 11,5 і 3,75 років, відповідно, доступних в попередніх дослідженнях). Крім того, при допплерівському аналізі частот було враховано, що після проходу космічними апаратами Юпітера, протоколи зв'язку були перероблені для спрощення підтримки контакту. Причому, багато змін було задокументовано лише в рукописах. Також окремі станції Deep Space Network виходили з ладу – замість них в дію вводилися нові. Команді навіть довелося звернутися до архівних даних із землетрусів, щоб врахувати всі навіть незначні зрушення окремих антен, що входили в мережу.

Виконана робота дозволила констатувати, що зменшення аномалії присутнє. Проте учені поки не можуть сказати, чи є воно лінійним чи експоненціальним. Також неможливо точно визначити куди спрямоване це прискорення – до Сонця чи до Землі.

На наступному етапі вчені планують провести такий самий детальний аналіз тепловиділення апаратів, щоб підтвердити свою теорію про причини аномалій.

За матеріалами: sci-lib.com.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus