Негашене вапно – в’яжучий матеріал, який в основному складається з оксиду кальцію (CaO).
Види негашеного вапна
Вапно виробляють з природних кальцієво-магнієвих гірських порід, що складаються з карбонату кальцію СаСО3, карбонату магнію MgCО3 і домішок у вигляді піску та глини. При нагріванні в печі кальцієво-магнієвих порід до температури 900...1300 °С вони розкладаються на суміш оксидів кальцію СаО, магнію MgO і вуглекислий газ СО2. Продукт випалювання крім чистих оксидів завжди містить деяку кількість інших речовин (SiО2, А12О3, Fe2О3), а також їхніх сполук з СаО і називається – негашене вапно.
Вимоги до якості
Властивості будівельного повітряного негашеного вапна визначаються головним чином кількістю активних СаО і MgO: чим вищий вміст активних оксидів, тим краща якість вапна.
Повітряне негашене вапно без добавок випускають трьох сортів: 1, 2 і 3-й. У повітряному кальцієвому негашеному вапні 1-го сорту має бути активних оксидів CaO-MgO не менше 90%, 2-го сорту – не менше 80% і 3-го сорту – не менше 70%. В магнезіальному і доломітовому вапні – відповідно 85, 75 і 65%.
Будівельне гідравлічне вапно поділяється на два види: слабко гідравлічне і сильно гідравлічне. Вміст активних CaO+MgO при активному MgO до 6% в слабко гідравлічному вапні допускається в межах 40...65%, в сильно гідравлічному – 5...40%. Вміст вуглекислого газу повинен не перевищувати: у першій – 6%, у другій – 5%.
Негашене вапно, що застосовується при конверторному способі виплавки сталі, виробляють в обертових і шахтних печах. Вапно, отримане першим способом, розділяють на два сорти: 1-й і 2-й. Вміст активних CaO+MgO у вапні повинен бути не менше: 4-го сорту – 92%, 2-го сорту – 91%; вміст MgO для обох сортів – (8±3)%; вміст SiО2 не більше: 1-го сорту – 2%, 2-го сорту – 3%; вміст сірки не більше: 1-го сорту – 0,06%, 2-го сорту – 0,09%: вміст фосфору для обох сортів – не більше 0,1%; вміст Al2О3 і Fe2О3 для обох сортів – не більше 2,8%.
Виробництво
Процес виробництва вапна складається з наступних основних операцій:
- добування сировини;
- його переробка (дроблення, сортування);
- дозування сировини та палива і подачі їх у випалювальну піч;
- випалювання сировини;
- подрібнення вапна (виготовлення роздробленого негашеного вапна).
Залежно від того, яким способом готують сировину до випалювання, розрізняють сухий і мокрий способи виробництва негашеного вапна. При сухому способі всі операції виконують, використовуючи матеріали природної вологості, при мокрому способі сировину подрібнюють і інтенсивно перемішують, додаючи певну кількість води, до утворення водної суспензії – шламу.
Застосування негашеного вапна
Негашене вапно використовують як в'яжучу речовину для приготування будівельних розчинів. Вапняні будівельні розчини застосовують при цегляній і кам'яній кладках і обробці стін будинків (штукатурні розчини).
Основна кількість вапна (близько 75%) використовується для технологічних цілей, наприклад, у промисловості будівельних матеріалів для виготовлення силікатної цегли і силікатних бетонів.
Металургійна промисловість – найбільший споживач негашеного вапна, де воно необхідне для виплавки сталі в конверторах, електричних дугових і мартенівських печах, для агломерації руд, виробництва феросплавів.
У великій кількості вапно застосовують при виробництві хімічних продуктів – гіпохлориту кальцію, оксиду магнію, карбіду кальцію, хлорного вапна, кальцинованої соди, бертолетової солі. Вапно служить необхідним реагентом у багатьох хімічних процесах.
У цукровій промисловості при очищенні соку цукрових буряків і цукрової тростини використовують вапняне молоко.
Вапняним розчином обробляють шкіру тварин, тканини, сировинні матеріали для виробництва клею. Меленим негашеним вапном і вапняком нейтралізують кислі ґрунти.
Читайте також:
