2015-12-22

Майя Плісецька

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Майя Плісецька

Майя Плісецька – велика балерина, богиня танцю і невтомна трудівниця. Одного разу Плісецьку запитали, чи любить вона успіх. Вона відповіла: «Так. Він дає мені можливість відпочивати під час вистав».

Балерина мала на увазі оплески. Дійсно, якщо подивитися на «послужний список» Плісецької за 60 років роботи, то з'явиться відчуття, що все її життя – танець, з невеликими перервами на глядацькі овації. Овацій, правда, теж було чимало...

Перші кроки до «Озера»

Майя Плісецька народилася у 1925 році в Москві в сім'ї інженера Михайла Плісецького та актриси німого кіно Рахілі Мессерер. Її сценічний дебют (в аматорській постановці опери Даргомижського «Русалка») відбувся у 1932 році в зовсім несподіваному місці – на архіпелазі Шпіцберген, куди отримав призначення радянським консулом її батько. У 1934-му, повернувшись до Москви, Майя поступила в Московське хореографічне училище.

У 1937-му був заарештований батько, ще через рік – мати. Михайло Плісецький зник назавжди, Рахіль Мессерер була вислана до Казахстану. Брат і сестра матері Асаф і Суламіф Мессерери, видні танцівники, а пізніше педагоги Великого театру, взяли Майю і її молодшого брата до себе. У 1943 році дівчину прийняли в трупу Великого театру.

У тому ж році в БТ була призначена консультантом легендарна Агрипина Ваганова, що виховала і Галину Уланову, але незабаром через театрально-бюрократичні інтриги вона була змушена залишити цю роботу. «Те, що я займалася у неї такий короткий час, можливо, якихось три місяці, і не поїхала до неї в Ленінград, коли вона мене покликала, – моя вічна, незагойна рана, – писала згодом Плісецька. – Ваганова мала унікальний педагогічний дар. Вона знала про людське тіло, про можливості м'язів все. Знала, як потрібно танцювати, і вміла показати».

Майя Плісецька почала виступати разом з Улановою, а вже в 1945 році станцювала головну роль в балеті Глазунова «Раймонда». Про неї заговорили як про майбутню приму Большого. У 1947 році вона вперше виконує партію Одетти-Одділії в «Лебединому озері». Протягом 30 років Плісецька станцює цей складний балет більше 800 разів.

«Плісецький» стиль

Найвдалішими Майя Плісецька вважає, як каже вона сама, «мої опальні «Озера». У 1956 році, коли більша частина трупи готувалася до перших масштабних закордонних гастролей, Плісецьку не пустили за кордон (хоча в тому ж році дали звання народної артистки Росії). Залишившись в Москві, вона танцювала так емоційно і пристрасно, що влада розцінила це як протест. Цілих шість років балерина була «невиїзною». Уже в перебудовні роки стало відомо, що тодішній глава КДБ вважав її британською шпигункою.

Балет і музика

У 1958 році Майя Плісецька вийшла заміж за композитора Родіона Щедріна (1932 року народження), і відтоді вони були разом. Щедрін чимало зробив для того, щоб у 1959 році Микита Хрущов особисто розпорядився випустити Плісецьку в турне містами США. Хто зараз оцінить внесок Плісецької в те, що тоді на кілька років розтанув лід у відносинах двох наддержав? Проте у неї ще не раз будуть «непорозуміння »з комуністичним керівництвом країни. У 1987 році посольські працівники не давали їй вилетіти з Іспанії в Нью-Йорк – влада намагалася зірвати виступ кращої балерини СРСР і всього світу зі «зрадниками Батьківщини» Нурєєвим і Баришніковим.

Людський і творчий союз зі Щедріним, корифеєм сучасної музики, багато зробив для того, щоб Майя Плісецька стала втіленням органічного злиття балетної класики і авангарду. У 1996 році в Японії вона здійснила давню мрію, станцювавши у «Післяполудневому відпочинку фавна» Дебюссі в хореографії Вацлава Ніжинського – балеті, з якого почався, по суті, танець двадцятого століття. А ще через чотири роки Майя Плісецька знову підкорила Японію в «Крилах кімоно» – сміливому синтезі театру Но і класичного балету на музику сучасного японського композитора Івасіро.

Наприкінці 2000 року Майя Плісецька двічі станцювала міні-балет «Аве Майя», поставлений на її честь знаменитим французьким хореографом Морісом Бежаром: перший раз на своєму 75-річному ювілеї в БТ, а другий – там же на відкритті фестивалю, присвяченому 70-річчю Родіона Щедріна.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus