2015-11-18

Густав Клімт

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Густав Клімт

Густав Клімт – головний представник австрійського «модерну» – жив і творив до I свідової війни, що поклала край Австро-Угорській імперії. Порвавши з академізмом, він працював в яскравій і сміливій манері.

Автор чудових чуттєвих полотен Густав Клімт народився 14 липня 1862 року в простій родині з віденського передмістя. Його батько, художник-гравер, не міг забезпечити своїх сімох дітей, але Густаву в 14 років пощастило вступити у віденську Школу декоративного мистецтва, де він провчився сім років.

Ще студентом Клімт домігся визнання свого таланту і заробляв на життя, виконуючи замовлення приватних осіб. Разом з братом Ернстом і знайомим художником Францем Матчем Густав організував невелику компанію, що спеціалізувалася на прикрашанні інтер'єрів. У XIX ст. історичні та алегоричні панно були в моді, що робило роботу художника вельми прибутковою. Якраз коли Густав Клімт починав свій творчий шлях, багато старих споруд Відня йшли під знос і на їх місці споруджувалися нові, грандіозні будівлі. Перед художником відкрилися широкі можливості. Натхненно працюючи над інтер'єром нового Художньо-історичного музею та інших будівель, Клімт поступово став одним з провідних архітекторів-декораторів Відня.

«Сецессіон»

У роботі над живописними полотнами Густав Клімт прагнув до фотографічної подоби, приділяючи величезну увагу деталям. Така техніка лежала в основі академічного мистецтва, традиції якого були сильні у всій Європі. Густав досконало опанував цією технікою: на одній з картин, що зображає світську публіку у театрі, майже всіх глядачів були легко впізнати. Багато віденців всіляко умовляли Клімта «вписати» їхні лиця.

Працюючи над менш масштабними речами (наприклад, портретами), Густав Клімт поступово відійшов від академічних традицій. У 1897 році у Відні як опозиція до «Співдружності художників Відня» створюється товариство «Сецессіон». Це слово згодом стане синонімом поняття «модерн», а саме товариство – головною подією культурного життя Європи. Густав Клімт був одним із засновників нового товариства і першим його президентом.

Виставки

Як і будь-яке інше товариство в Європі, «Сецессіон» організовував виставки робіт зарубіжних авангардних майстрів, творчість яких була мало відомою у Відні. У 1902 році проводилася виставка, присвячена статуї Бетховена роботи німецького скульптора Макса Клінгера. З цієї нагоди Густав Клімт написав 34-метровий «Бетховенський фриз», що втілює теми Дев'ятої симфонії, який після закриття виставки був викуплений одним багатим колекціонером.

На початку XX ст. кар'єра Клімта як художника по інтер'єрах зайшла в глухий кут. У 1890-і роки він отримав замовлення на виконання циклу алегоричних панно, так званих «Факультетських картин» для Віденського університету з символічними назвами «Філософія», «Медицина» і «Юриспруденція». Але коли в 1900 році ще не завершена «Філософія» була показана на виставці, відчайдушний еротизм картини викликав бурю протестів і стала причиною гучного скандалу.

Створена роком пізніше «Медицина» стала приводом для чергового протесту. Полеміка стихла лише в 1905 році, коли Густав Клімт повернув аванс за цей цикл картин і зняв полотна. На жаль, роботи були знищені під час II світової війни.

Густав Клімт і багаті клієнти

Густав Клімт - жінка в кругах

Позитивним результатом скандалу з «Філософією» стало те, що Густав Клімт був тепер вільний працювати в своїй особливій манері. Багато заможних і освічених люди, що позували Клімту, захоплювалися сміливими полотнами, які шокували академічних святош. Тепер Густав Клімт створював експресивні портрети і символічні картини, насичені неприкритим еротизмом.

У художньому плані в роботах Клімта відчувалося протиріччя: будучи майстром натуралістичної деталі, він тяжів до символічних композицій. Для робіт цього періоду характерний витончений орнаментальний ритм, дробовий візерунок з дрібних кольорових плям. У знаменитому портреті Аделі Блох-Бауер (1907) крізь великі кольорові плями немов в серпанку вимальовується постать жінки. Обидві художні тенденції гармонійно поєднуються у картині «Поцілунок» (1907–08).

Ці роки часто називають «золотим періодом» Клімта. Золотий фон, теплі тони і вишукана орнаментальність надають полотнам цього часу схожості з іконами.

Пізній період

«Золотий» період Клімта завершився близько 1909 року. Його роботи стають м'якшими, людянішими – в них менше «геометрії», з'являються квіткові і східні мотиви. Пізні роботи Клімта легко впізнати: тіла людей написані в них так, що зливаються в єдине ціле.

Особистість Клімта представляє загадку. Він жив самотньо, рідко давав інтерв'ю і не залишив ні листів, ні мемуарів. Навіть його відносини з коханою Емілією Флоге здаються дивними: за 25 років близьких відносин вони так і не одружилися і навіть не жили разом. Портрет Емілії Густав Клімт написав лише одного разу, і ця робота по праву вважається одним з кращих його творів.

Відпочиваючи з Емілією на австрійських озерах, Густав Клімт писав барвисті пейзажі, що відрізнялися від того, що виходило з-під його пензля у Відні, природністю і простотою.

Перша світова війна 1914–18 років не здійснила великого впливу на творчість Клімта: його полотна, як і колись, були повні експресії та еротики. У січні 1918 року, за кілька місяців до закінчення війни і розпаду Австро-Угорської імперії, видатний художник помер від пневмонії.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus