Джордж Сорос

Субота, 18 червня 2011, 09:01

Джордж Сорос (справжнє ім'я - Дьордь Шорош) народився 12 серпня 1930 року в Будапешті (Угорщина) в єврейській сім'ї середнього достатку. Батько Джорджа був адвокатом і видавцем. У 1914 році він пішов добровольцем на фронт, потрапив в полон до росіян і був засланий до Сибіру, ​​звідки втік назад в рідний Будапешт.

Під час Другої світової війни завдяки фальшивим документам, які виготовив батько, сім'я Сороса уникнула переслідування нацистами і в 1947 році емігрувала до Великобританії. У цей час Джорджу Соросу було вже 17 років. Він поступив в Лондонську школу економіки і успішно закінчив її через три роки. Під час навчання на нього здійснила особливий вплив філософія Карла Поппера та економічна теорія Джона Мейнарда Кейнса.

В Англії він знайшов роботу на галантерейній фабриці, де почав працювати продавцем. Потім влаштувався комівояжером, пропонуючи товар різним торговцям на морських курортах Уельсу. У 1953 році Джордж Сорос отримав місце в компанії "Сінгер і Фрідландер". Робота і одночасно стажування проходили в арбітражному відділі, який знаходився поряд з біржею. Його керівник торгував акціями золотодобувних компаній.

У 1956 році Джордж Сорос прибув до США на запрошення батька свого лондонського друга, у якого була своя невелика брокерська фірма на Уолл-стріт. Кар'єра Сороса в США почалася з міжнародного арбітражу, тобто покупки цінних паперів в одній країні і продажі їх в іншій. Після Суецької кризи цей вид бізнесу пішов не так добре, як хотілося Соросу, і він створив новий метод торгівлі, назвавши його "внутрішнім арбітражем" (продаж окремо комбінованих цінних паперів акцій, облігацій і варантів перш, ніж вони могли бути офіційно відокремлені один від одного). До введення президентом Кеннеді додаткового збору на іноземні інвестиції цей вид діяльності приносив Соросу непоганий дохід. Але після цього все пішло на спад, тому даний вид бізнесу йому також довелося залишити.

З 1963 по 1966 рік Джордж Сорос намагався переписати дисертацію, над якою починав працювати після школи бізнесу, і повернувся до написання свого трактату "Тяжка ноша свідомості", однак не був задоволений результатом. На цьому кар'єра Сороса-філософа завершилася, і він повернувся в бізнес.

Детальніше...

Дональд Трамп

Середа, 01 червня 2011, 16:57

Дональд Трамп – один з найбільш відомих і впливових бізнесменів Нью-Йорка, головне правило якого – не зупинятися на досягнутому.

Дональд Трамп: початок

Дональд Трамп народився 14 червня 1946 року в родині Фреда Трампа, який заробляв на життя будівництвом у далеких передмістях Нью-Йорка невеликих 1-2 поверхових будинків для здачі їх в оренду під житло. Після навчання в школі, Дональд поступає у військову академію Нью-Йорка, а після цього – в Уортонську школу бізнесу. По її закінченні, молодий Дональд Трамп допомагає батькові в його справі, яка на той час вже дозволила зібрати Трампу близько $ 30 млн. Не дивлячись на те, що бізнес батька приносив цілком задовільний прибуток, Дональд Трамп хотів будувати щось більш вражаюче, ніж невеликі будиночки, і на початку 1970-х переселяється в однокімнатну квартиру на Манхеттені.

Дональд Трамп: Grand Hyatt

З перших днів на Манхеттені Дональд Трамп робив щоденні прогулянки містом і вже дуже швидко знав Нью-Йорк як свої п'ять пальців. На цих прогулянках він приглядав ділянки, які в майбутньому зміг би забудувати, проте ніяк не міг знайти ділянку за відповідною ціною. Першу свою велику угоду Дональд Трамп провернув в 1974 році, коли одна із залізничних компаній розпродувала своє майно, щоб уникнути банкрутства. Крім іншого, ця компанія володіла готелем Commodore на Манхеттені. Це був старий, збитковий готель, з яким великі забудовники не хотіли зв'язуватися, Трамп же вхопився за цю можливість обома руками. Він зустрівся з власниками залізниці і домовився про покупку Commodore, взявши гроші у батька. Цікаво, що до цієї угоди компанія Трампа навіть не мала назви, і Дональд на місці придумав її – Trump Organization. Потім він зумів домовитися з міською владою про 40 річне відстрочення сплати податку на нерухомість. Але найважчим виявилося отримати кредит під будівництво, адже він був нікому невідомий. Все ж через багато місяців він зміг отримати необхідні гроші від однієї страхової компанії та ощадного банку. Управління новим готелем, за половину всього прибутку, погодилася взяти на себе компанія Hyatt. Так на місці старого Commodore через кілька років з'явився повністю перебудований Grand Hyatt, а Дональд Трамп заробив свої перші великі гроші.

Детальніше...

Докучаєв Василь Васильович

Неділя, 06 березня 2011, 13:51

Видатний російський природознавець, геолог і вчений-ґрунтознавець Докучаєв Василь Васильович народився 17 лютого (1 березня) 1846 року в селі Мілюково Сичевського повіту Смоленської губернії. Його батько, Василь Сергійович, був сільським священиком - небагатим, сумлінним і скромним. Мати, Пелагея Трохимівна, була жінкою доброю і розумною, діти її дуже любили. У сім'ї Докучаєва було семеро дітей: три брати і чотири сестри. Дитинство своє Василь Васильович Докучаєв провів серед дітей кріпаків, які належали поміщику. Батько навчив його грамоти, змусив прочитати самостійно всі церковні книги, а коли синові виповнилося 11 років, віддав його до В’яземського духовного училища, сподіваючись, що син піде його стопами. З Вязьми Василя Васильовича Докучаєва, який навчався успішно, перевели в Смоленськ, де він, закінчивши в 1861 році духовне училище, поступив у духовну семінарію. Життя його покотилося по наїждженій колії, подальша його доля була визначена наперед. В атестаті В.В. Докучаєва про закінчення семінарії сказано, що він виявив здібності "досить гарні" при старанності "відмінно хорошій". Після закінчення семінарії Докучаєв був цілком підготовлений до професії священнослужителя. Тепер можна було вступити в духовну академію, де його приймали на "повне казенне забезпечення", що було дуже до речі для сім'ї Докучаєвих.

Але Василь несподівано звертає з уторованого шляху. Він вступає на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, прирікаючи себе на напівголодне існування. Що спонукало Докучаєва перейти до університету - невідомо. Жодних свідчень, які розкривають причини такого кроку, немає. Втім, це рішення замість духовної академії вступити до університету могло бути викликане особистим прикладом старшого брата Тимофія. Поступили вони до університету в один і той же рік, хоча і на різні відділення. Освіта Василя Васильовича Докучаєва в університеті пройшла під негласною опікою брата. Він інколи бідував, перебуваючи на матеріальному забезпеченні Тимофія, який і сам жив дуже скромно.

Детальніше...

Вавилов Микола Іванович

Середа, 05 січня 2011, 11:21

Вавилов Микола Іванович – енциклопедист двадцятого століття. Генетика, ботаніка, з багатьма її розгалуженнями, агрономія, теорія селекція, географія рослин - це далеко не повне коло його наукових пошуків. Вавилову належить декілька фундаментальних відкриттів в біології і цілий ряд чудових ідей, які досі продовжують розроблятися сучасними вченими. Крім того, він першим застосував на практиці зовсім новий, глобальний підхід до вивчення рослинного світу як єдиного цілого в масштабах всієї планети. Прокладений вченим шлях став тією магістраллю, по якій розвивається сучасна біологія. І сьогодні здається незбагненним, що протягом багатьох років не тільки відкриття, а й саме ім'я Вавилова всіляко замовчувалося.

Вавилов Микола Іванович народився 25 листопада 1887 року в Москві в сім'ї підприємця. Його батько пройшов шлях від селянина Волоколамського повіту до великого російського промисловця. Треба сказати, що всі його діти стали відомими фахівцями, кожний у своїй області діяльності. Але найбільш знаменитими виявилися два брати, Микола та Сергій, які стали президентами двох Академій.

У Вавилових, у великому будинку на Середній Пресні, було рідкісне зібрання книг. Іван Ілліч щедро їх купував, підростаючі діти читали безперестанку. Також діти навчалися музиці.

Детальніше...

Тома Аквінський

Середа, 24 листопада 2010, 15:48

Тома Аквінський (1226-1274), святий, теолог і філософ-схоласт, вчитель церкви. Народився на початку 1226 року в Роккасекка, родовому замку біля Аквіно. Виховувався в бенедиктинців в монастирі Монте-Кассіно, а пізніше вивчав вільні науки в Неаполітанському університеті. Після вступу в домініканський орден був відправлений у Париж і Кельн для проходження новіціяту та вивчення теології. В цей період його наставником був Альберт Великий. У 1252 році повернувся в домініканський монастир св. Якова в Парижі, а чотири роки по тому був призначений на одне із закріплених за домініканцями місць викладача теології в Паризькому університеті. Add a comment

Детальніше...

Альфред Вернер

П'ятниця, 19 листопада 2010, 11:00

Минуло більше півстоліття з дня присудження Альфреду Вернеру Нобелівської премії за створення ним координаційної теорії. ЇЇ плідність відчувається весь час, і за допомогою сучасних методів досліджень в області будови молекул виявляються нові факти, які незмінно зміцнюють залишену Альфредом Вернером наукову спадщину. Що стосується практичного значення реакцій комплексоутворення, то зараз важко назвати галузь хімічної промисловості, в якій вони хоч в якійсь мірі не були б присутніми. Add a comment

Детальніше...

Андре Марі Ампер

Вівторок, 09 листопада 2010, 22:08

Андре Марі Ампер (1775 - 1836) - французький фізик, математик, хімік, член Паризької академії наук (1814), іноземний член Петербурзької академії наук (1830), один з основоположників електродинаміки. Видатний вчений в честь якого названа одна з основних електричних величин - одиниця сили струму - ампер. Автор самого терміна «електродинаміка» як найменування вчення про електрику і магнетизм, один з основоположників цього вчення. Add a comment

Детальніше...

Галілео Галілей

Четвер, 09 вересня 2010, 12:34

Серед різноманітних історичних персонажів Галілео Галілей (Galileo Galilei, 1564-1643) займає особливе місце. З часом він перетворився на знакову фігуру серед тих, кого стали називати «мучениками науки». Ним завершилася, так би мовити, перша хвиля репресій, якими церковна влада відгукнулася на новонароджене вільнодумство. І хоча Галілео Галілей постраждав менше за інших, його заслуги краще відомі. Справді, літературна творчість Джордано Бруно (Giordano Bruno, 1543-1600), хоча і перекладалася різними мовами, але привернула досить мало читачів. А до того, як його підняли на щит гарібальдійці, що билися з владою церкви з Італії, він взагалі був фігурою в західній філософії досить непримітною. Ще гірші справи з Мігелем Серветом (Miguel Servet, 1511-1553). Звичайно, він відкрив мале коло кровообігу і переказав «Географію» Клавдія Птолемея, але читати його сучасній людині дуже важко. І українською його не перекладали.

Галілео Галілей - зовсім інша справа. У середині минулого століття досить відомий американський філософ Моріс Фінок’яро (Maurice A. Finocchiaro) вирішив за прикладом Хемінгуея скласти список книг, які справили найбільший вплив на західну культуру. Усього книг було п'ять, список починався Біблією, а закінчувався чи то «Капіталом» Маркса, чи то «Маніфестом комуністичної партії». «Діалог про дві найголовніші системи світу» Галілея був у цьому списку. І справа тут не тільки в тому, що вихід книги коштував Галілею свободи: літній вчений був позбавлений свободи переміщення і поміщений до кінця життя під домашній арешт. Головне - в літературних і художніх достоїнствах книги, в її загально гуманітарному, як ми б сказали сьогодні, звучанні.

Детальніше...

Імператор Карл Великий

Неділя, 22 серпня 2010, 14:50

25 грудня 800 року, в перший день Різдва, в базиліці Святого Петра у Римі йшло святкове богослужіння. Божественну літургію здійснював сам папа Лев III (pope St. Leo III, помер у 816) у присутності «короля франків і лангобардів» Карла (Carolus Magnus, 768-814) і франкської та римської знаті, що зібралася в соборі.

Детальніше...