2014-05-07

Нelicobacter pylori причина виразок

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Нобелівська премія з фізіології і медицини 2005 року присуджена двом австралійцям за дослідження бактерії Нelicobacter pylori, яка, як нині встановлено, є однією з причин виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Чому ж через 25 років після відкриття Нelicobacter люди все ще страждають від виразки?

Барі Маршалл ще раз подивився на пробірку з каламутною рідиною. Нічого хорошого експеримент не обіцяв, але відступати було пізно, рішення прийнято. Баррі зітхнув і випив вміст пробірки. Через деякий час дослідника стало нудити, з'явилися різкі болі в животі. Медики, до яких він звернувся, діагностували гострий гастрит. Незважаючи на біль, Маршалл був щасливий - у випитій рідині буквально кишіли Helicobacter pylori, бактерії, які, як він вважав, є збудниками гастриту і виразки шлунку. Експеримент, поставлений на собі, був найкращим доказом правоти вченого.

Через чверть століття, на церемонії вручення Нобелівської премії, він запевняв журналістів: «Ніякого особливого героїзму від мене не було потрібно. Я б ніколи не зробив цей крок, якщо б не був упевнений в успіху ». А вчені-медики, які називали колись Барі Маршалла та його колегу з Королівського госпіталю у Перті (Австралія) Робіна Воррена «тихими божевільними від гастроентерології», не скупилися на похвали.

Першовідкривачем Helicobacter був італійський патолог Джуліо Біцецеро, який у 1892 році виявив у шлунках собак дивні спіралеподібні мікроорганізми. Але розмножити підозрілі бактерії в неволі не вдалося, і про них надовго забули.

У ХХ столітті більшість гастроентерологів щиро вважали, що в шлунку, який виробляє їдку соляну кислоту, життя просто не може існувати. Гастрити і виразки ж виникають через стреси і нераціональне харчування. Лікували їх строгою дієтою і препаратами, які регулюють кислотно-лужний обмін. Правда, вже в ті часи у особливо допитливих дослідників виникали деякі сумніви. Проте у ті часи вчених, які стверджували, що в шлунку можливе життя, вважали, м'яко кажучи, божевільними. Не минула чаша ця і нобелівських лауреатів. 

У 1982 році австралійські вчені Барі Маршалл і Робін Уорен оголосили, що їм вдалося виявити бактерію, яка проживає в людському шлунку і яка є причиною гастриту і виразки. Знову відкритий мікроорганізм отримав назву Helicobacter pylori, що в перекладі з латини означає «спіралеподібна бактерія, яка мешкає на пілорусі шлунка» (пілорус - нижній відділ шлунка, що переходить у дванадцятипалу кишку). Але лише в 1994 році Національний інститут здоров'я США визнав їхню правоту і радикально змінив методику лікування гастриту і виразки.

За зовнішнім виглядом Helicobacter являє собою спіраль, оснащену відростками-джгутиками. За їх допомогою бактерія пробурює шар слизу, який захищає стінки шлунка та дванадцятипалої кишки від їдкої соляної кислоти. Для самої Helicobacter кислота - не проблема. Ще Робін Уорен встановив, що фермент уреаза, який вона виробляє, розщеплює сечовину на вуглекислий газ і аміак, який частково нейтралізує кислоту. Крім того, Helicobacter виробила хитромудрий механізм захисту від імунної системи. Оболонка її клітин, як і у всіх бактерій, містить муцини, комплексні сполуки білків і полісахаридів. Але Helicobacter ховає білкову частину цих молекул у внутрішньому шарі, а зовні повністю вкрита такими ж полісахаридами, з яких складається слиз, що покриває оболонку шлунково-кишкового тракту. У результаті бактерія стає невидимою для лімфоцитів. Пробравшись всередину клітин слизової оболонки, злобливий мікроб отруює їх продуктами своєї життєдіяльності, захисний слиз в місці інфекції перестає вироблятися, і в пошкоджені області спрямовується кислота, яка довершує чорну справу: на стінці шлунка або дванадцятипалої кишки утворюється виразка. Та й цим шкідлива дія Helicobacter не обмежується.

Перші доповіді вчених про вивчення Helicobacter нагадували зведення з фронту: «Helicobacter створює в шлунку колонії», «Helicobacter руйнує слизову», «Helicobacter в 70% випадків викликає виразкову хворобу шлунку, а в 92% випадків - дванадцятипалої кишки». Проте всі ці повідомлення зблідли перед звісткою, що Helicobacter - основна причина раку шлунка. У 1994 році Міжнародне агентство з вивчення раку визнало його «канцерогеном першого порядку». У 1996 році доктор Форман довів, що 75% випадків раку шлунка в розвинених країнах і близько 90% у країнах, що розвиваються, пов'язані з Helicobacter. Але й це не все. Нещодавно Марія Джісмондо з університету Мілана з'ясувала, що Helicobacter - одна з основних причин мігрені; італійські вчені з університету Тор-Вергата встановили, що один із штамів цієї бактерії може викликати інсульт; за даними ж Європейської групи з вивчення Helicobacter, вона викликає алергію і збільшує ризик інфаркту міокарда!

Найнеприємніше те, що Helicobacter pylori - найпоширеніша інфекція на Землі: нею заражено близько половини населення земної кулі. Щоправда, у країнах ЄС Helicobacter зустрічається лише у 25-45% населення, зате в Росії - приблизно у 70%, а в Африці - майже у 100%.

На щастя, Нelicobacter досить легко виявляється і знищується за допомогою курсу антибіотиків, але таке лікування майже гарантовано призводить до дисбактеріозу, а в результаті - до порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, імунної системи та інших побічних ефектів.

Ідеальним варіантом була б вакцина, і дослідні зразки вже створено. Так, італійські вчені розробили вакцину на основі ослаблених бактерій Нelicobacter. Експерименти на тваринах показали, що вона може не тільки запобігти захворюванню, але й вилікувати вже наявне. Американські фахівці з Antex Biologics почали випробовувати вакцину на людях. Все це, втім, не означає, що через пару років ми всі дружно підемо прищеплюватися від Нelicobacter.

Проблема в тому, що ця бактерія не тільки завдає організму шкоди, а й приносить йому користь. «Люди, у яких в шлунку немає Нelicobacter, частіше страждають на запалення стравоходу і закиданням вмісту шлунка назад в стравохід. Та й рак стравоходу зустрічається у таких пацієнтів частіше. Якщо ми сьогодні почнемо проводити масову вакцинацію проти Helicobacter pylori, щоб знизити захворюваність на рак шлунка, через 20-40 років отримаємо епідемію раку стравоходу », - стверджує професор-мікробіолог Мартін Блейзер з Вищої школи Нью-Йоркського університету. Єдиним розумним виходом йому представляється «вакцинація з урахуванням індивідуального ступеня ризику».

За матеріалами popmech.ru.

Коментарі:

blog comments powered by Disqus