Лікування алкоголізму

Створено: 03 грудня 2011
Перегляди: 16280

Лікування алкоголізму

На жаль, останнім часом спостерігається значна алкоголізація населення, особливо молоді. Значною мірою тут винна масштабна реклама алкоголю. Звичайно для того щоб дізнатися щось про лікування алкоголізму, необхідно спочатку визначити що ж це таке – алкоголізм.

За визначенням, хронічний алкоголізм – це хвороба, що характеризується сукупністю синдромів зміненої реактивності, психічної та фізичної залежності від алкоголю, явищами морально-етичної та інтелектуальної деградації. Пояснимо, що «змінена реактивність» означає порушення реакції організму на звичайні подразники, наприклад, підвищену сприйнятливість до простудних та інших захворювань.

У здорової людини у середовищі, яке сприяє вживанню алкоголю, можна констатувати відсутність потреби в ньому. Тому поведінка диктується, як правило, традиціями, бажанням не виходити за рамки уявлень про необхідність святкувати більш-менш значущі події, задоволенням цікавості відносно ефекту алкоголю і т. д. Здорова людина завжди усвідомлює справжню причину вживання спиртного і її мотивація виявляє незалежність у виборі тієї чи іншої лінії поведінки.

При алкоголізмі ж існує одна-єдина причина зловживання спиртним – патологічний потяг до алкоголю і одна мета – прагнення через сп'яніння отримувати задоволення.

Ознаки алкоголізму

Які ж симптоми дають підставу для встановлення цього діагнозу? Головні ознаки, критерії алкоголізму – це:

  1. психічна залежність від алкоголю (відчуття дискомфорту при утриманні від алкоголю);
  2. підвищена толерантність (переносимість) до алкоголю – для досягнення сп'яніння необхідні більш високі дози алкоголю, ніж у здорових людей, що зазвичай парадоксально сприймається як міцність здоров'я, мужність і т.п.;
  3. поява синдрому відміни алкоголю – в тверезому стані хворий відчуває почуття фізичного дискомфорту і непереборне бажання повернутися в стан сп'яніння;
  4. втрата захисних фізіологічних реакцій (блювання) при вживанні алкоголю;
  5. поява запоїв (тривалого безперервного сп'яніння) і специфічних форм сп'яніння, при яких хворий не пам'ятає своїх дій у стані сп'яніння;
  6. характерний зовнішній вигляд хворого – лице одутле, червоне з синюшним відтінком, особливо після зловживань алкоголем. Під очима мішки, краї повік почервонілі. Спостерігається розширення капілярної мережі на щоках і на носі. Червоність поширюється, як правило, і на шию. Кисті рук виглядають як у людей, що побували на морозі. Дуже характерний мармуровий малюнок шкіри на руках і ногах. Очі також почервонілі, але без ознак запалення. Нерідко спостерігається облисіння в ранньому віці. Існує і багато інших зовнішніх ознак алкоголізму. 

Залежність від алкоголю

За ступенем пристрасті до алкоголю медики поділяють людей на кілька типів:

  1. Абстиненти. Це особи, що з тих чи інших причин утримуються від прийому алкоголю або вживають його не частіше 2-4 разів на рік у дуже невеликих дозах (до 100 мл пива, вина чи горілки).
  2. Ті, що рідко вживають спиртні напої. Характеризуються пізнім початком вживання алкоголю, низькою толерантністю, нечастій (1 раз в 2-3 місяці) і в невеликих об’ємах (до 150 мл горілки або 500 мл пива) алкоголізації, зазвичай у ситуаціях, коли ухилитися від цього важко і відмова може бути несхвально витлумачена оточуючими.
  3. Ті, хто часто вживає спиртні напої. Дана група включає осіб, що вживають алкоголь 1-4 рази на місяць в дозах від 100 до 400 мл горілки або декількох пляшок пива. Алкоголізації визначаються відповідною ситуацією; в таких осіб формується певна потреба в спиртних напоях, але вона легко компенсується іншими інтересами і не відіграє суттєвої ролі в житті.
  4. Ті, хто систематично вживають спиртні напої (систематичне пияцтво). Характерне вживання спиртних напоїв в дозах від 200 до 500 грамів горілки по кілька разів на тиждень, розширення приводів для алкоголізації, формування психічних захисних механізмів у формі «алкогольних алібі», тобто доказів, покликаних виправдати пияцтво в очах оточуючих. Споживання спиртних напоїв у них включається в стереотип поведінки, формується відповідний стиль життя. Є тенденція (на відміну від попередніх груп) до прийому максимально переносимих доз алкоголю.
  5. Звичне пияцтво. Досить тривале систематичне пияцтво призводить до того, що у частини осіб з'являються або окремі симптоми хронічного алкоголізму, або їх стерті форми, але сукупності клінічних проявів, що дозволяють поставити діагноз хронічного алкоголізму, немає. Для осіб цієї групи характерні спроби обмежити споживання алкоголю (після проходження стану сп'яніння виникають думки, що треба менше пити), а мотивування може бути різним – естетичне, фізичне, меркантильне.

Яке лікування алкоголізму застосовують в клініках?

Людям, що страждають від зловживання алкоголем, та їх близьким корисно мати хоча б загальні уявлення про найбільш поширені, доступні і дозволені методи лікування алкоголізму, які вибірково застосовуються в державних клініках.

1. Хімічний захист

Лікарські препарати, що змінюють реакцію організму на алкоголь і замість сп'яніння викликають різні неприємні відчуття, відбиваючи бажання продовжувати випивати.

Найбільш відомі препарати

Трихопол (метронідазол) з успіхом використовується для переривання запою. Застосовується у великих дозах, які встановлюються лікарем.

Тетурам надає протидію будь-якій спробі випити якесь спиртне. Приймають його не раніше ніж через 12 годин після випивки. Препарат вже застарів і тепер в наркології використовуються його нові покоління – еспераль і лідевін.

Еспіраль більш хімічно чистий і зручний, так як приймається 1 раз на добу.

Лідевін – найсучасніший і оригінальний. Рідкісні види вітамінів, що входять в його склад, здійснюють подвійну дію: реакція на прийом алкоголю сильна, але при ній не утворюється шкідливих речовин. При регулярному прийомі поліпшується обмін речовин. Одним словом, ефективний і безпечний.

Дісул'фірам (еспераль для імплантації) – спеціальні стерильні таблетки, які через розріз імплантують під шкіру, там вони, поступово розчиняючись, автоматично підтримують потрібну концентрацію ліків в крові тривалий час.

Торпедо – ліки, що викликають непереносимість алкоголю. Вводяться внутрівенно. Переваги методу у швидкості дії і простоті виконання, а недолік – в нетривалому ефекті – через 3-4 місяці ліки виводяться з організму в результаті природного обміну речовин. Процедуру можна повторювати 3-4 рази на рік.

2. Траволікування алкоголізму

Відварені зілля готувалися не тільки від нехороших людей, а й від нехороших звичок. Здавна використовуються відвари і настої чебрецю, полину чорного, копитника європейського, золототисячника. Ці трави і ще 5 інших входять до складу лікувальних зборів.

3. Рефлексотерапія

Рефлексотерапія – вплив на активні точки акупунктурою, електрострумом, лазерним променем, випромінюванням. Відновлює порушені відповідності в організмі, у тому числі і в області почуттів і потягів, і тому успішно застосовується для ліквідації похмілля і вироблення байдужості до алкоголю.

4. Гомеопатія

Вельми сумнівний і теоретичний спосіб лікування алкоголізму, який не визнається офіційною медициною. Кожен вибирає ті методи, яким він більше чи менше довіряє. Однак слід пам’ятати, що науковим методом ефект гомеопатичних препаратів довести не вдалося.

5. Психологічні методи

Найпоширеніший – кодування за Довженком. Пацієнт, введений в особливий стан (транс), міцно-міцно фіксує в мозку кодовану інформацію про непереносимість алкоголю на певний термін.

Якогось одного чарівного, "найнадійнішого" способу лікування алкоголізму не існує, оскільки люди всі різні. У виборі найбільш відповідного в кожному конкретному випадку методу і вмілому його використанні полягає мистецтво лікаря-нарколога.

Головна дійова особа в процесі лікування – сам пацієнт. Людина зі слабким горлом, схильна до бронхіту або ангіни, швидко розуміє, що треба постійно дбати про своє здоров'я, уникати протягів, тримати ноги сухими, а при перших ознаках загострення починати лікуватися. Так само має діяти і пацієнт наркологічного відділення, у якого горло слабке до алкоголю: твердо усвідомити, що особисто йому спиртні напої шкідливі завжди і скрізь, триматися від них подалі все життя.

Лікування алкоголізму народними методами. Чи варто?

Чи можливе лікування алкоголізму засобами народної медицини

Враховуючи складність проблеми і, як правило, небажання самого залежного з нею справлятися, деякі зневірені родичі вдаються до народних рецептів лікування алкоголізму. Більшість з них основані на тому, щоб поїти алкоголіка різними настоями і відварами, які викликають огиду до горілки, пива і спирту взагалі.

Народний метод лікування алкоголізму – «Лаврушка»

Так, наприклад, дуже популярна горілчана настойка з лаврового листя і коріння, яку дають випити замість звичайної горілки. Вона страшенно нестерпна на смак і нібито відбиває бажання пити повністю. Однак, враховуючи той факт, що у хронічних алкоголіків блювотний рефлекс пригнічений, а терпимість до випитого навпаки дуже висока, навряд чи це допоможе, адже деякі з них п'ють навіть гальмівну рідину. Крім того, використовуючи народну медицину при лікуванні алкоголізму, варто бути дуже обережним, деякі трави токсичні, і замість одужання можуть викликати отруєння.

Клопи проти горілки

Радикальним заходом є садові клопи, яких зазвичай багато на малині. Їх підкидають в пляшку зі спиртним. Можливо, це комусь допоможе, але реакція алкоголіка з деградованою психікою може бути непередбачуваною, тому використання такого народного способу лікування алкоголізму дуже сумнівна і можливо небезпечна... для Вас.

Використання технічних засобів

У минулі часи громадська думка могла впливати на осіб, що зловживають спиртним, зараз же вживання пива та інших міцних напоїв якщо не пропагується, то заохочується. Совістити алкоголіків не прийнято, адже у нас «вся країна така». Можливо, настав час відмовитися від цього стереотипу?

На Заході в якості народного засобу лікування пивного алкоголізму використовують виховні заходи, а саме знімають п'яного на камеру, а потім показують йому цей запис в тверезому стані. А що якщо влаштувати показовий продув алкотестера на роботі? Кому найбільше буде не по собі? Тому, хто частенько «приймає на груди». Можливо, страх втратити повагу в очах своїх товаришів по службі буде для нього найкращими ліками.

Лікування алкоголізму: міфи і реальність

Спитого алкоголіка неможливо вилікувати

Міф: лікуватися від алкоголізму можливо лише на початковій стадії алкоголізму, коли людина вже спилася, їй не вилікуватися від алкоголізму і вона приречена.

Реальність: людині, яка страждає від алкоголізму, можливо допомогти на будь-якій стадії алкоголізму. Часто, при великому алкогольному досвіді лікування навіть ефективніше – втрати і проблеми внаслідок вживання переконують пацієнта дотримуватися тверезості. При такій ситуації справи людини, яка відмовилася від вживання спиртного дуже швидко набирають вагу.

Спеціальний порошок змусить людину кинути пити

Міф: існують чарівні ліки здатні позбавити від зловживання алкоголем без відома пацієнта, який страждає алкогольною залежністю.

Реальність: подібних подарунків долі не буває, лікування алкоголізму за своїм алгоритмом швидше нагадує відновлення після важкої хвороби – людина усвідомлює себе в навколишньому світі, чітко бачить переваги тверезого життя і прагне зафіксувати цей стан.

Алкоголь корисний для серця і судин

Вже давно і міцно засіла в нашій свідомості омана про користь алкоголю для серця і серцево-судинної системи в цілому. Багато людей вважають, що помірне вживання алкогольних напоїв, а сухого вина особливо, приносить велику користь для серця.

Це не правда. Вживання алкоголю в будь-яких кількостях – шкода для серцево-судинної системи. Шкода вживання алкоголю для серця і судин доведена давно. Більше того, дослідження показали, що алкогольна хвороба серця – причина 30% раптових смертей. Етанол (алкоголь) – клітинна отрута. Вживання алкоголю в будь-яких кількостях завдає шкоди серцю і судинам.

Алкоголь згубний для судин і клітин серцевого м'яза. Вживання навіть малих доз алкоголю завжди призводить до підвищення тиску, навіть при одноразовому прийомі – на кілька днів. У питущих людей в три рази частіше зустрічається гіпертонічна хвороба та її грізне ускладнення – інсульт (крововилив в мозок). Особливо засмучує те, що трапляється це в 40-45 років. Інсульти в цьому віці майже завжди відбуваються на тлі прийому алкоголю.

Варто зауважити – коли людина кидає пити, у неї з'являється унікальна можливість практично повністю вилікувати себе. Відмова від вживання спиртного гарантовано продовжує життя. Один приклад: під час горбачовської антиалкогольної кампанії 1985-1987 років в Радянському Союзі смертність від серцевих хвороб у віці до 64 років суттєво зменшилася.

Помірне вживання спиртного після лікування від алкоголізму

Міф: в кінці якогось терміну після лікування алкоголізму можна буде повернутися до вживання спиртного – пити як усі.

Реальність: ні. Коли алкогольна залежність сформована, вживання спиртного у будь-яких кількостях неминуче буде призводити до втрати контролю. Рано чи пізно, а частіше дуже швидко, людина знову починає зловживати спиртним в колишньому режимі, як і до лікування. Але, при правильному і ефективному лікуванні у пацієнта і не виникає спокуси почати випивати. Сучасні препарати дуже ефективно пригнічують тягу до спиртного. Медикаментозні методи кодування, після грамотного застосування дозволяють впевнено гарантувати тривалу ремісію, навіть при важких формах алкогольної залежності.

Кинути пити – це дуже важко. Ціни на лікування алкоголізму дуже високі

Міф: алкоголізм невиліковний, всі пропозиції лікування алкоголізму – це просто спосіб викачати з пацієнта побільше грошей.

Реальність: сучасна наркологія розвивається дуже швидко. В результаті появи нових засобів лікування алкоголізму сьогодні у багато разів ефективніше, ніж скажімо, навіть п'ять-десять років тому, а ціни на процедури доступні всім.

Хто п’є пиво – не алкоголік

Міф: алкоголіки – це ті, хто п'є горілку. Слабоалкогольні коктейлі та пиво не такі вже й шкідливі.

Реальність: будь-який алкогольний напій містить етиловий спирт. Власне, алкогольний напій – це лише оболонка, форма доставки спирту в організм.

Часте вживання пива чи слабоалкогольних коктейлів приносить шкоду ниркам, серцю, шлунку і печінці. Специфічно змінюючись, ці органи починають неправильно працювати. Вважати пиво безпечним напоєм – це помилка. Тим більше, що пиво, вироблене за сучасними технологіями не має нічого спільного з відомим усім пінним напоєм. Часте вживання пива не рідко стає причиною серйозних захворювань і викликає пивний алкоголізм.

 

Читайте також: