2015-03-05

Безсоння

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Наскільки серйозні наслідки безсоння, цієї, здавалося б, не найнебезпечнішої недуги, свідчать останні дослідження, проведені групою вчених з Амстердаму, результати яких були опубліковані в журналі Biological Psychiatry. Сканування мозку людей, які страждають хронічним безсонням, показало зв'язок між безсонням і зниженням густоти сірої речовини. Неодноразово публікувалися результати різних досліджень, які свідчать, що людей з хронічним безсонням турбують проблеми з пам'яттю, розсіяна увага та знижений імунітет.

Причини безсоння можуть бути різні, найчастіше воно стає наслідком більш серйозних хвороб (наприклад, може бути викликане болями при ревматоїдному артриті) і стресів. Але нещодавно групі дослідників під керівництвом Джона Вінкельмана (John Winkelman) з медичного факультету Гарвардського університету (Harvard Medical School) вдалося встановити нейрохімічні причини первинного безсоння - тобто того, яке виникає саме по собі, а не як наслідок.

Автори статті, опублікованої в журналі Sleep, за допомогою протонної магнітно-резонансної спектроскопії виявили, що в мозку людей, які страждають від безсоння мінімум протягом шести місяців спостерігалося приблизно на 30% менше гамма-аміномасляної кислоти (GABA), ніж у людей, що не мають проблем зі сном. Ця речовина - важливий «гальмуючий» нейромедіатор центральної нервової системи ссавців, що знижує активність мозку. Ймовірно це відкриття допоможе внести корективи в процес медикаментозного лікування первинного безсоння.

Якщо ж розглядати проблеми зі сном як наслідок, то часто їх причиною стають психологічні проблеми - наприклад, на роботі. Так, відповідно до даних опитування, проведеного міжнародним інтернет-порталом з працевлаштування Monster, найпоширеніша причина безсоння людей працездатного віку - стрес на роботі або у зв'язку з її пошуком. Останнє ставало причиною безсоння 52% безробітних респондентів, а проблеми на вже існуючій роботі - у 85% працюючих. Що цікаво, у респондентів різних національностей ці показники різнилися - так, наприклад, проблема працевлаштування не дає спати 81% безробітних іспанців і 57% безробітних німців, в той же час 36% поляків не мають жодних проблем зі сном, пов'язаних з роботою. Враховуючи, що опитування проводилося в 2009-му, кризовому році, занепокоєння європейців цілком можна пояснити. 

Іноді люди штучно заганяють себе в стан гіперзбудливості, а потім не можуть заснути - за допомогою кофеїну, енергетичних напоїв, нікотину, кокаїну і інших психостимуляторів. Хтось робить це заради термінової підготовки до іспиту, щоб закінчити в строк роботу або заради розваги. Деякі отримують проблеми зі сном як бонус, як побічний ефект, приймаючи ліки від інших хвороб. Приміром, у багатьох широко розповсюджених препаратах типу «КОЛДФЛЮ» і «Екседріна», якими ми поспішаємо скористатися, відчувши, що підхопили вірусну інфекцію, міститься кофеїн.

Особливі труднощі зі сном відчувають гіперактивні діти та люди, що працюють позмінно. В обох випадках рішенням проблеми часто стає «ритуал засинання». В ідеалі він повинен займати тривалий проміжок часу - одну-дві години. Це послідовність дій, кожен день одна й та сама, що дозволяє мозку «підготуватися» до сну. Примірний ритуал для дитини включає збір іграшок, перегляд мультиків, купання, масаж, візит улюбленої іграшки, читання книги і засинання. Доросла людина індивідуально підбирає послідовність дій, що сприяють розслабленню, виникненню почуття спокою.

Чи можна не спати взагалі? Без сну людина може прожити не так вже й багато - від 10 до 40 діб. Однак медицині відомо кілька прикладів, коли людина роками не спала зовсім, але при цьому була здоровою. Так, п'ятдесятирічний в'єтнамським селянин Нгуен Ван Кха не спить уже 30 років. У 1979 році він не зміг заснути через сильне печіння в очах, яке з'являлося кожного разу, як селянин закривав повіки. Його намагалися лікувати різними методами - і академічною медициною, і традиційною, але нічого не вийшло. При цьому Нгуен Ван Кха почуває себе цілком здоровим.

Подібні випадки одиничні і можуть розглядатися як виняток. Якщо людину повністю позбавити сну, це призведе до її загибелі. Прикладом тому може бути рідкісне генетичне захворювання, яке називається фатальним сімейним безсонням (Fatal Familial Insomnia). Воно призводить до змін в таламусі і найчастіше закінчується смертю. Описаною ця хвороба була відносно недавно - в 1980-ті. Якщо людина має дефектний ген, хвороба розвивається неодмінно.

Не спати можна з різних причин, тому і універсального лікування бути не може. Але якою б не була причина, починати необхідно з поліпшення гігієни сну, яка включає не тільки регулярну заміну і прання постільної білизни, провітрювання і звукоізоляцію спальні, але й менш відомі заходи - такі як спеціальні фізичні вправи і оптимальна дієта.

Американські фахівці, що займаються проблемою безсоння, створили Національну асоціацію когнітивних терапевтів (National Association of Cognitive-Behavioral Therapists) і розробили програму заходів для немедикаментозного лікування безсоння. Результати показали значну користь цих заходів - ефект від них зберігався на один-два роки, при тому, що медикаментозне лікування часто дає дуже нетривалий ефект в кілька тижнів.

Запропонований ними курс триває 4-8 тижнів і включає оптимізацію харчування, регуляцію освітлення спальні, методику розслаблення перед сном, обмеження часу сну, дотримання суворого розкладу (ніякого «відсипання» на вихідних!) і самонавіювання. Останнє необхідне тим, хто вже з вечора починає турбуватися про майбутню безсонну ніч, сприймаючи процес укладання в ліжко не як бажаний відпочинок, а як неприємність.

Ця програма рекомендована всім, а ось перш ніж приймати медичні препарати, необхідно розібратися з істинною причиною безсоння. Часто через брак часу і небажання сприймати цю проблему всерйоз ми просто купуємо перше-ліпше снодійне. Це перший крок до поглиблення проблеми. Снодійні препарати дають ефект звикання і залежності. У результаті незабаром без ліків заснути неможливо, та й ліки вже не діють... Додається до цього і розкішний букет побічних ефектів - розсіяна увага, млявість і навіть ожиріння.

Чи страждають безсонням тварини? Чи це виключно людський "привілей"?

Деякі власники домашніх тварин помічають, що у їх вихованців теж трапляються розлади сну. Буває, що собаки не сплять ночами, ходять, зітхають, будять господарів, висловлюючи своє почуття тривоги.

До хронічно «невиспаних» тварин відносяться жирафи. Дитяче питання про те, як вони сплять, потребує ґрунтовної відповіді. Прилади нічного бачення дозволили вченим встановити, що вночі жирафи сплять лежачи, зігнувши шию і поклавши голову на круп. Але часто прокидаються, і в глибокому сні знаходяться тільки 20 хвилин за ніч - можна сказати, не висипаються. Брак сну компенсується вдень, коли жирафи проводять значну частину часу в напівдрімоті - відпочивають стоячи, з закритими очима, впершись головою в розвилку дерева.

Фарлі Моует (Farley McGill Mowat), автор книги «Не кричи: "Вовки!"», Проводив дослідження життя вовків - поведінки, харчування, сну. Метою дослідження було підтвердити, що такий великий хижак як вовк здатний вижити, харчуючись тільки мишами. Автору прийшла в голову несподівана ідея постаратися повністю скопіювати життя вовків, «влізти в їх шкуру». Тому він став і сам їсти мишей, а також спати у вовчому режимі - короткими порціями по 15-30 хв. Після періоду адаптації до нового режиму він несподівано виявив, що став витрачати на сон значно менше часу (менше п'яти годин на добу), при цьому відчував себе цілком свіжим і бадьорим. До речі, мишей йому цілком вистачало, щоб насититися.

А дельфіни взагалі не можуть спати. Принаймні так, як інші ссавці. Еволюції довелося «поламати голову», розробляючи стратегію сну для них. Проблема полягає в тому, що дельфінам треба дихати атмосферним киснем, а для цього - спливати. І як тут розслабитися і поспати? Виявилося, півкулі мозку дельфіна сплять по черзі. Коли права спить, ліва працює і подає сигнал до спливання, і навпаки.

Під час безсоння страждає зазвичай тільки сама людина, але наступного дня наслідки безсоння вже виливаються на оточуючих людей її дратівливістю, агресивністю і розсіяною увагою. Але найнебезпечніше - вимотаний організм засинає не вчасно.

Існує теорія, відповідно до якої більшість техногенних катастроф припадає на певний час доби, коли людині найважче боротися зі сном - близько першої години і п'ятої години ночі, опівдні і о четвертій годині дня. О першій годині ночі сталася аварія в Чорнобилі, аналогічна аварія в Челябінській області на ядерному комбінаті «Маяк» 29 вересня 1957 року (Киштимська аварія) - о четвертій годині дня.

Природно, учені давно займаються вирішенням проблеми засинання на робочому місці. Ще в 80-х роках в журналах на кшталт «Юного техніка» друкували ідеї піонерів: забезпечити кабіни поїздів лампочкою, яка запалюється з якоюсь періодичністю. Якщо машиніст не вимикає лампочку, прилад подає звуковий сигнал.

Тепер подібні прилади випускаються і успішно використовуються в поїздах. Наприклад, пильний прилад «Нейріно» складається з двох частин - блоку, встановленого в кабіні, і наручного «годинника», який вловлює електродермальну активність, тобто електричну активність шкіри, мінливу при засинанні. Якщо помічена зміна, лунає різкий звуковий сигнал. Мало того, прилад сам зупиняє поїзд, якщо машиніст не зреагував на 3 звукові сигнали.

Виходить, безсоння зовсім не таке безневинне, як здається, і вимагає комплексного вирішення, що включає психологічні і фізичні вправи, розробку правильної дієти і чіткого розпорядку дня. У деяких випадках не обійтися і без ліків, але їх підбором повинні займатися фахівці після встановлення причини безсоння. Ковтати «яке-небудь снодійне» - це все одно що заганяти себе в кут.

Коментарі:

blog comments powered by Disqus