2014-06-05

Атипова пневмонія

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Атипова пневмонія

Атипова пневмонія (що отримала в подальшому більш наукову назву ВГРС або важкий гострий респіраторний синдром) - загадкове захворювання, яке раптово поширилося по всьому світу. Де знаходиться джерело вірусу? Як може сучасна медицина і біологія протистояти цьому недугу? Чим загрожує людству поширення нового захворювання? Які методи його профілактики, діагностики і лікування?

Вірус атипової пневмонії відноситься до стандартної групи з 7 коронавірусів (як правило, вірусні сімейства об'єднуються за ознаками структури і розділяються за ними ж, а також за ураженням певних видів тварин). Віріон має характерну форму, що нагадує корону, звідки й назва. Це типовий РНКовий вірус, який не має ДНК, не споріднений жодному з відомих штамів, а близький до вірусів, що викликають бронхіт у великої рогатої худоби і птахів. Повинні були пройти мільйони років, щоб у природі ці два віруси могли мутувати, створивши гібрид. Тому виникає закономірне питання: звідки він з'явився? Хтось вважає, що джерелом (носієм) стали птахи, хтось - дикі хижі кішки, що харчуються все тими ж птахами, хтось стверджує, що велика рогата худоба. Вчені не очікували розповсюдження подібного нового вірусу, для його виникнення не було об'єктивних передумов, у той час як мутації вірусу грипу, спалахи парагрипу курей, яким заражаються люди, що працюють на птахофермах, прогнозуються заздалегідь. Все це наводить на думку про те, що вірус атипової пневмонії може мати лабораторне походження. Відбувся випадковий витік, як це було в 1957 році з бактерією сибірської виразки в Свердловську.

Багато вчених не вірять або навіть категорично заперечують можливість лабораторного походження вірусу. Проте поки не знайдено пояснення деяким суперечливим фактам, пов'язаних з виникненням і розвитком так званої атипової пневмонії. По-перше, вірус, який зараз визначається як коронавірус, у людини раніше не зустрічався. До цього коронавіруси викликали тільки легкі бронхіти і невеликі кишкові розлади у дітей.

Його природне джерело досі не підтверджено, тобто не виключається ймовірність того, що він був культивований. По-друге, насторожує досить висока смертність та відсутність дієвих і специфічних заходів захисту. В основному застосовуються противірусні препарати типу, а також комплексні імуноглобулінові препарати. Антибіотики використовуються тільки в якості профілактичних заходів наступного етапу, коли виникає небезпека розвитку вже бактеріальної форми. По-третє, існує етнічна і вікова вибірковість. Вірус вражає в основному представників монголоїдної раси, причому дорослих (від 20 до 70 років), а представники європеоїдної раси хворіють тільки тоді, коли знаходяться в тісному контакті, наприклад доглядають за хворим. Звичайно, медичні працівники цілком не захищені від зараження, тому що вакцин і ефективних засобів лікування поки немає.

Все це, звичайно, викликає побоювання і вимагає негайного вжиття заходів, але політичний галас, піднятий навколо цієї проблеми, абсолютно непропорційний втратам. Так, наприклад, щоденна загибель 5-6 осіб в будь-якому великому місті Китаю, Америки і Європи в результаті автомобільних аварій і нещасних випадків не викликає паніки і проходить непоміченою. Створюється враження, що нагнітання істерії комусь на руку, що це спосіб відволікти суспільну увагу від проблем Близького Сходу. А можливо це спроба обмежити економічне зростання Китаю, знизити темпи його розвитку, ізолювати, і головне, відкрити країну, що вважається закритою. Звичайно, це всього лише гіпотези.

З іншого боку, залучення суспільної уваги до проблеми розповсюдження захворювання дає і позитивні результати. Треба відзначити, що вперше світова громадськість і Всесвітня організація охорони здоров'я відразу ж стали говорити про атипову пневмонію як про особливо небезпечну хворобу, якого б походження вона не була. Це спонукало влади багатьох країн до прийняття адекватних заходів захисту і фінансування відповідних наукових робіт, так як акцент перемістився з області епідеміології в область національної безпеки.

Виділяються кошти на профілактику, введення карантинних заходів, розробку і закупівлю препаратів, лікування, діагностику, створення вакцини.

Діагностика атипової пневмонії

Які симптоми атипової пневмонії? Як можна діагностувати захворювання на ранніх стадіях? Мабуть, це найскладніше питання. На першому етапі (3-7 днів) все нагадує банальне гостре респіраторне захворювання: першіння в горлі, сухий кашель, різко піднімається температура (понад 38 °C). Потім у більшості хворих спостерігається поліпшення стану, але приблизно у 30% хвороба прогресує. Після відступу хвороба знову повертається: підвищується температура, починається задишка, різке погіршення самопочуття супроводжується дихальною недостатністю. Уражаються легені - рентгенологічні дослідження показують наявність рідини між клітинами. Хворі гинуть від наростаючої легеневої та серцевої недостатності. Звідси й інша назва атипової пневмонії - "важкий гострий респіраторний синдром" (ВГРС або англійське SARS). Перебіг хвороби дуже нагадує крупозну пневмонію - гостре двостороннє запалення легенів, що може викликатися пневмококами і пневмовірусами. Небезпека полягає не тільки в можливості смертельних результатів, а й у важких ураженнях легень у тих, хто перехворів.

Головне, що треба зробити при перших ознаках захворювання, звернутися до лікаря. У даному випадку самолікування дуже небезпечне. Важливо, що завдяки досягненням сучасної молекулярної біології спочатку була виявлена структура вірусу (типова, у вигляді корони), потім розшифрований геном. На основі цієї інформації розробляються більш досконалі методи діагностики.

Прогноз і профілактика

В даний час завдяки всім вжитим заходам (а в них включилися всі служби майже всіх країн світу, чого раніше не було!) епідемія зупинена. Так що, з точки зору епідеміології, ситуацію можна прогнозувати. Питання в тому, як піде процес. Якщо вірус дуже мінливий (з чим згодні не всі вчені), то до нього складно буде створити вакцину. Можливо природний імунітет до вірусу поступово зростатиме, і він сам ніби елімінується (подавиться) у популяції. Правда, сподіватися на це не варто, так як нічого подібного не сталося з вірусом СНІДу.

Відомо, що здорова людина з хорошою імунною системою хворіє рідше, ніж ослаблена, тому необхідно підтримувати вітамінний баланс, повноцінно харчуватися, вести здоровий спосіб життя і регулярно проходити диспансеризацію. Якщо хтось із сусідів чи родичів захворів, бажано відразу ж вжити обмежувальних заходів: ізолювати хворого в окремому приміщенні.

Часто задають питання: чи обов'язково заразишся, якщо їдеш з хворою людиною в одному вагоні? Цього не можна стверджувати, оскільки це не настільки заразне інфекційне захворювання, як той же грип, який при чханні поширюється на 7-8 метрів. Тут більш короткі дистанції, близько метра. Добре захищають пов'язки, правда, не марлеві, а спеціальні щільні целюлозні маски. Раніше вважалося, що існує тільки повітряно-крапельний шлях передачі інфекції, тепер же оприлюднені нові дані. З'явилися відомості, що вірус може передаватися через брудні руки і через кишковий тракт, так як у хворих нерідко спостерігається розлад шлунка. З цього випливає, що неухильно потрібно дотримуватися елементарних гігієнічних норм. Однак не можна дати жодних гарантій повної безпеки, не можна розслаблятися.

Статистичні дані щодо кількості хворих і померлих людей у світі дозволяв говорити про епідемію, але, на щастя, не про глобальну пандемію, хоча окремі вчені стверджували, що на першому етапі атипова пневмонія поширювалася швидше, ніж свого часу СНІД. Правда, на відміну від ВІЛ, жертвами нового захворювання ставали не представники маргінального середовища, а звичайні люди. Останні дані свідчать, що епідемія зупинена, але ймовірність її відновлення не виключена.

Головне, не приховувати факт захворювання і негайно звертатися до лікаря. Страх - поганий порадник і може коштувати хворому життя.

У боротьбі з будь-якою новою хворобою вкрай важливе міжнародне співробітництво вчених-вірусологів, медичних, епідеміологічних служб, тобто мова йде про управління спільною медичною діяльністю.

Однак залишається безліч запитань, відповіді на які поки не знайдені. Як і раніше незрозуміло, чи можливе формування імунітету, незважаючи на те, що є відомості, що імунітет виробляється, і нібито навіть учені з Гонконгу виготовили так звану гіперімунну сироватку з крові людини, яка перехворіла цією недугою.

Чи можливе повторне зараження? Деякі вчені вважають, що зі 100 інфікованих - 50 носять вірус, а 50 хворіють і 7-8% з них гинуть. Що відбувається з вірусоносіями? Вони небезпечні чи ні? Чи може вірус дрімати і проявити себе при якомусь певному збігу обставин? Неясних питань поки дуже багато.

Подібні теми відносяться до найактуальніших. По суті, мова йде про здоров'я нації, здоров'я країни, здоров'я світу.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus