Медицина
Яким чином тютюновий дим викликає рак легенів?
Субота, 01 травня 2010, 09:17
Встановлено, що ключовим моментом у перетворенні нормальної тканини легенів на ракову є специфічний вплив утвореного при горінні тютюну нітрозамінкетону на клітинний фермент ДНК-метилтрансферази-1, що обумовлює різку зміна функції генетичного апарату і трансформацію здорової тканини в злоякісну пухлину.
Рак легенів - один з найбільш поширених видів злоякісних новоутворень, що призводять до смерті людей у багатьох країнах світу. Це захворювання вважається вкрай небезпечним, оскільки його виникнення та початкові стадії формування практично завжди залишаються прихованими від пацієнта та медпрацівників через бідність симптоматики. На жаль, коли з'являється кашель, кровохаркання, задишка та інші симптоми, момент початку ефективного лікування виявляється безнадійно пропущеним через розростання пухлини, виникнення численних метастазів і ураження пухлиною навколишніх тканин.
Чому з'являється дана хвороба? Причин існує декілька, проте близько 85-90% раку легенів викликано курінням виробів з тютюну. Пов'язано це з тим, що тютюновий дим містить дуже багато токсичних речовин; частина з них має властивості сильних канцерогенів, тобто сприяють перетворенню здорових клітин у пухлинні. Однак як це відбувається на молекулярному рівні досі точно не встановлено, незважаючи на постійне розширення дослідницьких робіт.
Сучасна наука має в своєму розпорядженні численні методики вивчення наслідків впливу тютюнового диму на живі організми. Найчастіше увага вчених спрямована на встановлення характеру впливу окремих компонентів диму на живі клітини, їхні ядра, генетичний апарат, органели, мембрани і різні сторони обміну речовин. Це цілком виправдано, оскільки пухлинні клітини істотно відрізняються від здорових своїм безконтрольним ростом і розмноженням, появою в цитоплазмі патологічних компонентів, зміненим метаболізмом і т.д. Все це об'єднується поняттям "пухлинного атипізму".
Add a commentПрискорення старіння клітин - новий метод лікування раку
П'ятниця, 30 квітня 2010, 16:19
Встановлено, що шляхом специфічного впливу на ділянку PTEN в 10-й хромосомі можна різко прискорити процес старіння ракових клітин, після чого пухлина може припинити своє існування.
Арсенал сучасних комплексів лікування пухлинних захворювань щорічно поповнюється новими методами, розширюючи список традиційних способів, таких як: радикальне хірургічне видалення новоутворення, променева терапія, вплив лазером, кріотерапія, лікування хіміопрепаратами і протипухлинними антибіотиками і т.д. Однак жоден з них не дає гарантії повного одужання, а це означає, що до цих пір не розроблено єдиного дійсно ефективного способу лікування онкологічних захворювань. Незважаючи на те, що вчені постійно пропонують нові способи впливу на пухлинні клітини, переважна більшість з них спрямовані на знищення новоутворення або різке гальмування обміну речовин у ньому. Добре відомо також, що практично всі методи терапії пухлин мають численні побічні, іноді із вкрай шкідливі для організму ефектами.
Чому так важко боротися з пухлинами? Перш за все, це обумовлено надзвичайно високою швидкістю обміну речовин і розмноженням пухлинних клітин через глибокі структурно-функціональні порушення їхнього генетичного апарату, викликаних канцерогенними факторами. Це наближає пухлинну тканину до незрілих (молодих) тканин, які швидко розвиваються. Саме тому в онкології існує поняття анаплазії, тобто повернення тканини до ембріонального (недиференційованого) стану.
Add a commentВакцини проти раку
Середа, 28 квітня 2010, 19:00
Говорити про вакцину від раку в тому ж сенсі, в якому ми розуміємо вакцинацію від інфекційних захворювань, не цілком коректно. Від грипу або віспи вакцинуються, щоб не захворіти, ще до зустрічі з інфекційним агентом. Однак неможливо вакцинуватися від пухлини, яка ще не виникла. Особливий випадок - вакцина від папілломавірусу, який може служити причиною раку шийки матки. Але це, по суті, класична вакцинація проти інфекції, оскільки доведено, що цей вид раку викликається саме вірусом. А як бути з іншими видами раку? Чи можна викликати в організмі імунну реакцію на пухлину і тим самим сприяти одужанню?
У чому полягає основна складність цього підходу, ще в 1929 році образно пояснив американський онколог Вольфганг Воглом: «Викликати імунну відповідь проти раку буде так само важко, як спробувати відторгнути праве вухо, залишивши недоторканим ліве». Злоякісна клітина виникла з клітини нормальної, вона була і залишається рідною для організму - а значить, і для імунної системи.
Проте є аргументи на користь того, що імунна система здатна боротися з пухлинами. З тих пір, як медицина стала добре документованою, тобто з другої половини ХХ століття, ми точно дізналися, що деякі пухлини можуть спонтанно регресувати. Це трапляється рідко - для кожного типу пухлини своя частота, але в будь-якому випадку це відсотки, - проте трапляється. Пояснити подібні факти може теорія імунного нагляду. Клітини людського організму постійно діляться, щодня і щогодини виникає безліч нових клітин. Частина їх залишається незатребуваними і гине через непотрібність - наприклад, 99% клітин тієї ж імунної системи, частина відмирає, заміщаючись новими: так, за своє життя людина змінює десятки кілограмів шкіри. Зрозуміло, що в цих клітинах випадковим чином можуть відбуватися мутації. У прокаріотів ймовірність мутації дорівнює 10-8, у еукаріотів частота мутацій, за оцінками, на два-три порядки менше. Оскільки в нашому організмі щодня з'являються десятки мільйонів нових клітин, це означає, що кожен день можуть з'являтися клітини, в яких відбулися мутації. Деякі з них залишаються непомітними, інші так чи інакше проявляються. Але навіть значуща мутація може призвести до загибелі клітини, не завдаючи шкоди організму в цілому. Однак є й такі мутації, які блокують важливі функції, наприклад запрограмовану загибель клітини - апоптоз. Якщо ця функція порушена, то клітина стає безсмертною. Може статися мутація в системі, яка регулює клітинний цикл, - клітини почнуть ділитися з божевільною швидкістю. Якби подібні мутації залишалися і накопичувалися в організмі, нікому з нас не вдавалося б дожити до старості. Тому імунна система дивиться за тим, щоб клітина, яка виникла в результаті поділу, залишалася своєю, рідною, щоб у неї не проявилися риси злоякісної трансформації.
Add a commentВтрата ваги допоможе Вашій імунній системі
Субота, 24 квітня 2010, 14:14
Надлишковий жир навколо черевних м’язів може обернути захисну систему організму проти Вас, що веде до серцево-судинних та інших захворювань. Австралійські дослідники виявили, що для огрядних людей втрата всього 10 фунтів (близько 4,5 кг) може привести в порядок розабалансовану імунну систему.
Імунна система складається з безлічі різних видів клітин, які захищають організм від мікробів, вірусів та інших загарбників. Ці клітини повинні співіснувати в певному балансі для доброго здоров'я. Багато факторів, включаючи харчування та надлишкові жирові відкладення, можуть порушити цей баланс, створюючи імунні клітини, які здатні заподіяти шкоду, а не захистити наш організм.
Вченим вже давно відомо, що зайві жирові відкладення, особливо черевний жир, запускає виробництво так званих "прозапальних" імунних клітин, які циркулюють в крові і сприяють запаленню в наших тілах. Таке хронічне запалення пов'язане з хворобою коронарної артерії та іншими проблеми зі здоров'ям. Крім того, інші запальні клітини імунної системи, відомі як макрофаги, також включені в жирові тканини.
Add a commentВчені виявили нове вразливе місце вірусу СНІДу
Понеділок, 05 квітня 2010, 09:46
Вчені з'ясували, що, потрапляючи в організм, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), що викликає розвиток СНІДу, використовує сигнальні молекули клітин імунної системи для власного розмноження, повідомляють дослідники в статті, опублікованій в онлайн-випуску журналу Nature Immunology.
Це відкриття може бути корисним для розробки методів боротьби із зараженням ВІЛ на ранній стадії.
Після проникнення в організм, вірус вловлюється так званими дендритними клітинами імунної системи, які транспортують його зі слизових оболонок до лімфовузлів для вироблення імунної відповіді.
Група дослідників під керівництвом Теуніса Гейтенбіка (Teunis Geijtenbeek) з Амстердамського університету показала, що на ранній стадії зараження ВІЛ може запускати своє відтворення всередині організму, використовуючи для цього сигнальні молекули самих дендритних клітин.
Однією з таких молекул є білок DC-SIGN - поверхневий рецептор дендритних клітин, що захоплюють вірус. Цей білок активізує білок NF-kappaB - універсальний білок, який зумовлює вироблення імунної відповіді на зараження.
Add a commentСторінка 5 з 5
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>