1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Невроз

Поняття «невроз» було введено в медицину у 1776 році. Для свого часу це поняття було прогресивним, оскільки дозволило зв'язати ряд патологічних станів з порушенням нервової діяльності, яке їх викликало.

Зараз в поняттям «невроз» позначають захворювання, викликані дією психічної травми, і відносять їх до психогенних захворювань. Останні діляться на дві підгрупи: неврози і реактивні психози. Границя між цими двома підгрупами є умовною.

Виходячи з клінічного принципу і традицій невропатології і психіатрії, до неврозів відносять неврастенію, істерію (істеричний невроз) і невроз нав'язливих станів. Психогенні соматичні розлади, або «неврози органів», зазвичай є лише одним із проявів «загального неврозу» – неврастенії, істерії або неврозу нав'язливих станів.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Ячмінь на оці

Ячмінь – гостре хворобливе гнійне запалення мейбомієвих залоз або інших залоз краю повік. Часто викликається мікроорганізмами Staphylococcus aureus. Зовнішній ячмінь – гостре бактеріальне запалення сальних або потових залоз з формуванням локального абсцесу. Внутрішній ячмінь, або мейбоміт, виникає при гнійному запаленні мейбомієвих залоз.

Проникнення мікроорганізмів у волосяний мішечок вії або сальну залозу спостерігається переважно в ослаблених людей зі зниженою опірністю організму до різного роду інфекцій. Ячмінь на оці нерідко виникає на фоні тонзиліту, запалення навколоносових пазух, захворювань зубів, порушень фізіологічної активності шлунково-кишкового тракту, глистових інвазій, фурункульозу, цукрового діабету. Часто поєднується з блефаритом.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Глаукома

Термін «глаукома» об'єднує велику групу захворювань з переважно хронічним перебігом і серйозним прогнозом. Традиційний інтерес до цієї проблеми з боку офтальмологів пояснюється значною частотою глаукоми, великою різноманітністю її клінічних форм, труднощами ранньої діагностики та лікування. Слід зазначити, що досягнення у вивченні і особливо лікуванні глаукоми нерідко перебільшуються. Насправді ця проблема далека від остаточного рішення.

Поняття «глаукома» досі чітко не означене. Традиційне визначення цього поняття полягає в наступному. Глаукома – це велика група захворювань ока, що характеризуються постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску, викликаним порушенням відтоку водянистої вологи з ока. Наслідком підвищення тиску є поступовий розвиток характерних для глаукоми порушень зорових функцій і атрофії зорового нерва. Таке визначення, однак, визнається не всіма офтальмологами і часто піддається критиці. Є дані, що свідчать про те, що багаторічне помірне підвищення внутрішньоочного тиску око може переносити без будь-яких наслідків. Разом з тим характерні для глаукоми дефекти поля зору і зміни в диску зорового нерва можуть розвинутися в очах з нормальним внутрішньоочним тиском.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Бубонна чумаМальтузіанська криза перенаселення була брутально і швидко подолана внаслідок страшної епідемії, перед якою європейці виявилися безпорадні. Бубонна чума, названа в європейській історії Чорною Смертю, це хвороба гризунів, спричинена бактеріями, які розносяться їхніми блохами. Там, де люди і гризуни вступають у тісний контакт, як у перенаселених містах, хвороба може перекинутись на людей. Пошесті бубонної чуми спалахують унаслідок циклічних процесів, які тривають століттями. Відомостей про неї ми маємо небагато, але, мабуть, епідемія бубонної чуми пустошила Європу в шостому сторіччі у зв'язку зі зменшенням населення та іншими нещастями в пізній Римській імперії. Десь наприкінці восьмого сторіччя епідемія зникла з європейської території, і Європа загалом не знала великих пошестей на протязі п'яти сторіч.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Подагра

Подагра – це хронічне захворювання, пов'язане з порушенням сечокислого (пуринового) обміну, підвищеним вмістом у крові сечової кислоти (гіперурикемія) і відкладенням в тканинах уратів (кристалів натрієвої солі сечової кислоти). Захворювання протікає з рецидивуючими нападами гострого артриту і утворенням подагричних вузлів (тофусів). У цьому громіздкому визначенні, де представлені патогенез та клініка хвороби, концентруються результати праці вчених багатьох поколінь, які вивчали проблему подагри.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Хвороба Альцгеймера

Вперше ця хвороба була відкрита в 1906 році німецьким лікарем на ім'я Алоїс Альцгеймер, на честь якого вона і отримала свою назву. Це важкий розлад психіки, що приводить до втрати можливості розумно мислити. У західній цивілізації в результаті активної зміни умов життя хвороба Альцгеймера або хвороба старості, як її ще називають, четверта за частотою захворювання. В ранньому віці вона зустрічається досить рідко. Зазвичай її виявляють у віці 50, рідше 30 років. До 65 років подібне захворювання вражає одну людину з 1000, після 65 років – трьох зі ста, а по досягненні 80 років ця кількість збільшується до 10–15 чоловік. Експерти попереджають: ризик захворіти хворобою Альцгеймера у 60-річної людини складає 1 %, а у 85-річної – 30–50 %.