2015-04-28

Велика депресія

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Велика депресія

Обвал фінансової системи США став початком світової економічної кризи, що призвела до Великої депресії. 1930-і роки були затьмарені спадом виробництва, масовим безробіттям і бідністю, що мали фатальні наслідки.

Вийшовши практично без втрат з Першої світової війни, що завдала страшного удару конкурентам, США зробили колосальний ривок па шляху до створення суспільства споживання. Економіка була па підйомі – росли виробництво, експорт, доходи – і здавалося, що зростанню не буде меж. Оптимізм американців знайшов відображення у зростанні курсу акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі. Оскільки зростання вартості акцій не припинялося, сотні тисяч людей повірили в те, що покупка акцій – це гарантований і легкий спосіб заробити гроші. Правила фондового ринку дозволяли як юридичним, так і фізичним особам, які не мали значного капіталу, купувати акції «на маржі» (сплативши лише певний аванс) у розрахунку на їх ріст, тому нові компанії росли як на дріжджах.

Крах

Протягом 1928–29 років спіраль закручувалася все швидше і швидше, поки ціни не досягнули захмарних висот. А потім, у вересні 1929 року курс почав падати. Власники акцій спочатку захвилювалися, потім запанікували. 24 жовтня («чорний четвер») інвестори в єдиному пориві «скинули» 12 мільйонів акцій, і це був тільки початок. Тепер все пішло у зворотному порядку: різкий продаж акцій обвалив ціни, що призвело до нових продажів.

Покупці на маржі не могли продовжувати вносити решту оплати і втрачали акції. Не підтримані капіталом групи компаній виявилися не в змозі покрити витрати і ставали банкрутами. До кінця року обвал ринку призвів до розорення безлічі приватних осіб і підприємств, а також завдав нищівного удару по упевненості нації в завтрашньому дні. Але й це було ще не все: хоча паніка і скидання акцій припинилися, курс продовжував падати ще майже три роки.

Від обвалу ринку прямо або побічно постраждали шахти, заводи, магазини: багато з них збанкрутували, а банки вимагали повернення кредитів. Криза суспільної довіри особливо вдарила по банках, чиї вкладники відразу кинулися знімати свої заощадження, і в результаті близько 5000 американських банків змушені були закритися.

Біда ніколи не приходить одна: кожна компанія, яка вимушена була зійти з дистанції, збільшувала кількість безробітних. Зниження купівельної спроможності, в свою чергу, призвело до нових банкрутств. У результаті кількість американців, у яких Велика депресія забрала роботу, досягла більше 13 мільйонів чоловік, а бездомні, зневірені люди стали повсякденним явищем. Це була Велика депресія, що тривала не місяці, а роки.

Велика депресія: глобальні наслідки

Велика депресія відразу ж поширилася на економіку європейських країн, а по-справжньому всю силу удару Європа відчула лише в 1931 році. У травні крах могутнього австрійського банку «Кредитанштальт» став початком обвалу економіки Центральної Європи. Особливо важко довелося Німеччині, що залежала від американських позик та інвестицій. Безробіття в країні підскочило до позначки 6 мільйонів чоловік. Протягом тижнів розпочалася криза в Британії, яка зачепила і менш індустріальні держави, такі як Франція та Італія. З різким падінням попиту на багато товарів – наприклад, каву, цукор, бавовну і шовк – збідніли і більшість їх експортерів, від Бразилії і до Японії.

Велика депресія привела до великих політичних змін на початку 1930-х років. У Британії пішов у відставку уряд лейбористів, а сама лейбористська партія розкололася. Лідери лейбористів вступили в коаліцію з консерваторами і лібералами, сформувавши коаліційний уряд, який урізав виплати з безробіття і скоротив зарплати державним службовцям. Ці жорсткі заходи призвели до заколоту на флоті в Інвергордоні (Шотландія) і «голодних маршів» безробітних на Лондон. Уряду не вдалося врятувати фунт, і Британії довелося відмовитися від золотого стандарту – фінансової стабільності. Був принесений в жертву також принцип вільної торгівлі: для захисту національного виробника Британія ввела мита на багато імпортних товарів. Цю політику, відому як протекціонізм, взяло багато країн, що призвело до скорочення світової торгівлі і уповільнило загальне оздоровлення економіки.

У Німеччині Велика депресія викликала таке розчарування і гнів, що до влади прийшов Адольф Гітлер і його нацистська партія. Не виключено, що це було випадково, але Гітлер обрав економічний курс, безуспішно пропагований в Британії економістом Джоном Мейнардом Кейнсом, який переконував, що уряд повинен не економити, а витрачати, починати великі суспільні проекти, щоб створити робочі місця і дати новий поштовх економіці. Нацисти витрачали кошти на озброєння і будівництво доріг, тому що цього вимагали загарбницькі плани Гітлера, але в результаті безробіття зникло, а Гітлер став чудотворцем в очах мільйонів.

Мілітаризм зіграв аналогічну роль і в Японії. У США виборці, втомившись від обіцянок президента Гувера, що рай уже не за горами, проголосували за Франкліна Д. Рузвельта і його «Новий курс».

До кінця 1930-х років ситуація стабілізувалася, хоча рівень безробіття залишався високим. Світова економіка оговталася лише після 1939 року, коли війна дала роботу всім.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus