4.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (1 голос)

Велике переселення народів

Велике переселення народів – це умовна назва сукупності етнічних переміщень в Європі в IV-VII століттях, головним чином з периферії Римської імперії на її територію. Велике переселення можна розглядати в якості складової частини глобальних міграційних процесів, що охоплюють сім-вісім століть. Характерною особливістю переселення був той факт, що ядро Західної Римської імперії (включаючи в першу чергу Італію, Галлію, Іспанію і частково Дакію), куди попрямувала в кінцевому рахунку маса германських переселенців, до початку V століття нашої ери вже була достатньо густо заселена самими римлянами і романізованими кельтськими народами. Тому Велике переселення народів супроводжувалося культурними, мовними, а потім і релігійними конфліктами між германським і романізованим населенням. Велике переселення народів заклало основу протистояння між германськими і романськими народами, що в якомусь сенсі дійшло і до наших днів. В переселенні активно брали участь слов’янські народи, тюрки, іранці (алани) і фінно-угорські племена.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Походження грошей

Походження грошей можна віднести до періоду кам'яного віку. Археологічні розкопки довели цей факт. Основна причина, що призвела до появи перших «грошей» розвиток торгівлі. Але в той час існував ще примітивний обмін, коли не існувало єдиного мірила всіх матеріальних і духовних благ. Міняли просто домовлений продукт на інший продукт. Процес обміну скрізь відбувався по-різному. Наприклад, деякі африканські племена заздалегідь домовлялися про обмін і вибирали місце угоди. Спочатку приходили продавці і залишали свої товари, потім приходили покупці, вибирали необхідний товар і залишали замість його заздалегідь обговорений еквівалент.

3.5833333333333 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.58 (6 голосів)

Вітрувіанська людина епохи Відродження

Епоха Відродження або Ренесанс – цеепохав історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі Середніх віків і передує культурі нового часу. Хронологічні рамки епохи – початок XIV-остання чверть XVI століть і в деяких випадках – перші десятиліття XVII століття (наприклад, в Англії і, особливо, в Іспанії). Відмінна риса епохи Відродження – світський характер культури і її антропоцентризм (тобто інтерес, в першу чергу, до людини та її діяльності). З’являється інтерес до античної культури, відбувається ніби її «відродження» – так і з’явився термін.

2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 2.00 (8 голосів)

Друга світова війна

Звичайно для опису масштабів величезної трагедії людства, під назвою Друга світова війна, не вистачить рамок однієї статті. Тому в даній публікації зупинимося на деяких цікавих фактах, пов’язаних з цією кривавою сторінкою історії людства. Але спочатку все ж згадаємо що це таке – Друга світова війна.

Друга світова війна – це війна двох світових військово-політичних коаліцій, яка стала найбільшою війною в історії людства. У війні брало участь 72 держави, що існували на той момент (80% населення земної кулі). Бойові дії велися на території трьох континентів і у водах чотирьох океанів. Це був єдиний конфлікт з використанням атомної зброї.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Знак Всесвіту - Шимахор

Історія становлення та розвитку духовної влади у давніх слов’ян майже не досліджена. Наявні джерела інформації про неї поверхові, уривчасті, недостовірні та в більшості належать принциповим опонентам та ворогам слов’янського світогляду.

До того ж, симпатики, зацікавлені у вивченні такого світогляду, внаслідок обмеженності першоджерельної інформації, користуються саме такими матеріалами, сприймаючи їх за ґрунтовні та правдиві.

Теорії, збудовані на такій основі, лишень поглиблюють проблему та віддаляють нас від подій минулого, від розуміння причетності предків до духовного конфлікту особливого значення.

4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (5 голосів)

Арабський халіфат

Арабський халіфат – теократична мусульманська держава, що виникла в результаті мусульманських завоювань в VII-IX ст. Очолювали її халіфи.

Історичні передумови виникнення Арабського халіфату

Первісним ядром Арабського халіфату стала створена пророком Мухаммедом на початку VII століття в Хіджазу (Західна Аравія) мусульманська громада – умма. У результаті мусульманських завоювань була створена величезна держава, що включала Аравійський півострів, Ірак, Іран, більшу частину Закавказзя, Середню Азію, Сирію, Палестину, Єгипет, Північну Африку, більшу частину Піренейського півострова, Сінд.

Слово халіфат (з араб. – «спадкоємець», «представник») – означає як титул халіфа, так і велику державу, створену після Мухаммеда арабами-завойовниками під проводом його «халіфів» (намісників).

Епоха існування Арабського халіфату, разом з кількома наступними століттями розквіту загальноісламської науки і культури, називаються в західній історіографії Золотим віком ісламу.