2014-07-08

Південно-Африканська республіка

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Південно-Африканська республіка

Кожному з нас хочеться подорожувати, побачити різні дивні і цікаві місця, ми хочемо дивуватися, хочемо щоб нам перехоплювало подих. Та оскільки далеко не кожен з нас має можливість відвідати віддалені куточки світу, свою туристичну спрагу ми втамовуємо читаючи про різноманітні дивовижні місця. Одним із таких місць є Південно-Африканська республіка. Точніше, вона об’єднує багато таких місць.

Читаючи статтю про будь-яку країну Ви знайдете слова типу «ця країна унікальна». І справді, кожна країна чимось відрізняється від інших. Південно-Африканська республіка відразу виділяється кількістю офіційних мов – їх тут аж одинадцять! А про природну різноманітність годі й говорити – тут можна на лижах з льодовика з’їхати через усі кліматичні зони просто у тропічний ліс.

На півночі і північному заході вона межує з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, на північному сході – з Мозамбіком і Свазілендом. А всередині її території знаходиться держава-анклав Лесото.

Південно-Африканська республіка справді одна із найбільш своєрідних країн Африки. Буйна суміш стародавніх африканських культур і практицизм перших європейських переселенців, багатющі надра і велична природа, коли пінгвіни живуть по сусідству з антилопами і бегемотами – ця країна воістину є однією з найбільш привабливих на Африканському континенті. Унікальні Драконові гори і Вельд, що є і природними пам'ятками, і гірськими курортами, вважаються одними з найбільш мальовничих гірських систем планети. А легендарний мис Доброї Надії і прекрасні заповідники країни відомі, мабуть, усім.

Південно-Африканська республіка поряд з Індією – одна з найбільш етнічно різноманітних країн світу.

Тут найбільш захоплюючі сафарі у світі, а готелі в серці незайманих лісів або пустель вражають комфортом і вишуканістю обслуговування.

Надра

Країна нечувано багата мінеральними ресурсами. Надра країни багаті корисними копалинами. Південно-Африканська республіка займає 1-е місце у світі за запасами (т, % світових запасів): марганцевої руди (12,2 млрд, 82%), хромітів (3,3 млрд, 56%), платини і платиноїдів (31 тис., 69 %), золота (33,7 тис., 40%), руди ванадію (14 млн, 29%), алюміносилікатів (37%), флюориту (14,5 млн), корунду (104 млн), азбесту (4,3 млн), деяких лужноземельних елементів, а також 1-е місце в Африці за запасами вугілля (115 млрд т), оксиду урану, залізної руди (9,5 млрд т), титану (40 млн т), сурми (297 тис. т), свинцю (8,5 млн т), цинку (15,4 млн т), нікелю (5,9 млн т), апатиту (160 млн т). Є значні родовища алмазів (125 млн каратів ювелірних алмазів), міді, олова, магнезиту, срібла, алюмінію та інших мінералів. На шельфі відкрито родовище природного газу.

У ПАР практично є все, крім нафти.

Адміністративний устрій

Серед великих міст країни – Йоганнесбург, Преторія (Тшване), Кейптаун, Дурбан. Але справжня чарівність Південної Африки – не у великих промислових центрах з багатотисячним населенням, а в невеликих провінційних містечках, розкиданих в глибині країни і по узбережжю, де життя зберігається таким, яким воно було десятиліття і навіть століття тому.

В адміністративному відношенні держава поділяється на 9 провінцій (Східний Кейп, Центральний Кейп, Західний Кейп, Гаутенг, Вільна держава, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північний-Захід).

Провінції республіки відрізняються одна від одної не тільки своїми розмірами. Це за своєю суттю різні світи, що мають кожен свою історичну долю і навіть не схожі один на одного клімат, ландшафт, а часто і етнічний склад жителів. Можливо, тому про ПАР часто кажуть – «весь світ в одній країні».

Візитною карткою провінції Західний Кейп безумовно є Кейптаун, Капській півострів з легендарним мисом Доброї Надії, винні райони і знаменита Дррога садів. Незаймана природа, води двох океанів, які омивають береги провінції, м'який клімат, розвинена мережа готелів – все це дозволяє Західному Кейпу займати важливе місце в туристичній інфраструктурі півдня Африки.

Північний Кейп – найбільша за площею і, одночасно, найбільш малолюдна провінція країни. «Алмазна столиця світу» Кімберлі, пустеля Калахарі, водоспади Ауграбіс, річка Помаранчева... Особлива краса цих місць дає можливість відчути неповторний дух старої провінційної Африки.

Східний Кейп, поки ще маловідомий туристам, відрізняється горбистими ландшафтами і красивим океанським узбережжям, всіяним лагунами і скелястими кручами.

Провінція Гаутенг – найбільш густонаселена і одночасно найменша за територією. По суті, це один гігантський мегаполіс, в який входить фінансове, промислове і транспортне серце країни та й, мабуть, всієї Чорної Африки на південь від Сахари – Йоганнесбург або, як його називають місцеві, Йобург. Тут же знаходиться одна з трьох столиць країни – Преторія (Тшване).

У Квазулу-Натале безкрайні піщані пляжі Індійського океану сусідять із зеленими пагорбами Зулу Ленд і величними Драконовими горами. Тут знаходилася імперія войовничих зулусів, тут на узбережжі Індійського океану стоїть місто Дурбан, яке називають другим Бомбеєм через великої кількість індійців, древнє озеро Санта-Лючія, внесене ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини.

Мпумаланга – одна з туристичних перлин Південної Африки. Річки і водоспади серед гір та пагорбів і, звичайно, парк Крюгера зробили ці місця привабливими для активних туристів.

Савани, гори і незайманий ліс – так у кількох словах можна описати Північну провінцію, яка зараз перейменована в Лімпопо. Це по праву кращі заповідні і одночасно мисливські угіддя півдня Африки.

Північний-Захід є головним постачальником алмазів, золота і платини країни. Тут же знаходиться один з найбільших курортів і розважальних комплексів світу – Сан-Сіті.

Населення Південно-Африканської республіки

Народ косаУ 2013 році населення ПАР склало майже 53 млн осіб. Воно представлено чорними, білими, індійцями і метисами, причому кожна група має чіткі відмітні характеристики. Нинішня демографічна картина не відображає колишньої розмаїтості культурно-етнічних груп, що населяли південь Африканського континенту з доісторичних часів. Якщо взяти до уваги історико-лінгвістичні особливості сьогоднішнього населення Південної Африки, можна виділити наступні групи.

Бушмени

Народ сан, або бушмени – нащадки колись численного народу, що займався полюванням і збиральництвом і кочував просторами південніше річки Замбезі задовго до приходу чорних народів. У їх зовнішності є ряд характерних рис. В даний час розкидані мисливські групи бушменів можна зустріти в західній частині півдня Африки.

Готтентоти

Своїм зовнішнім виглядом готтентоти дуже нагадують бушменів. У культурі цих двох народів також багато спільного, і дуже часто обидві етнічні групи позначаються загальною назвою «койсанський народ». На відміну від бушменів готтентоти були скотарями. Вони розводили довгорогу худобу і густошерстих курдючних овець. Перші європейці, які прибули на Капський півострів, зустрілися з розрізненими групами готтентотів, що жили в західних і південних прибережних районах, а також на землях, дещо віддалених від берега. Серед предків нинішніх метисів були і готтентоти, які асимілювалися з більш великими народами.

Банту

Південноафриканці банту походять від різних негроїдних народів, що переселилися з півночі багато століть тому. Зараз це населення складається з чотирьох основних етнічних груп: нгуні, суто-тсвана, венда і тсонга.

Біле населення

Історія білих Південної Африки сходить до 1652 року, коли на мисі Доброї Надії голландська Ост-Індська компанія обладнала морську стоянку. За першими поселенцями пішли нові іммігранти – здебільшого голландського, німецького і французького походження. Змішавшись між собою, вони утворили особливу культурну групу, представників якої з часом нарекли африканерами. У 1820 році в Південну Африку прибула велика партія британських переселенців. Зараз близько 60% білих говорять мовою африкаанс.

Метиси

З часом населення Капської колонії стало рости за рахунок рабів із Західної Африки, з Мадагаскару, з Індії, Індонезії та Малайї. В результаті змішування цих людей з готтентотами, європейцями, а пізніше і з чорним населенням, з'явилися метиси. Серед них виділяються дві культурно-етнічні групи. Це гріква і капські малайці. За винятком малайців, більшість метисів – християни і дотримуються явно західного способу життя. Більшість метисів говорить мовою африкаанс. Більше 80% з них проживають в Капській провінції.

Азіатське населення

Народ азіатського походження в Південній Африці складається здебільшого з індійців, але є вихідці й з інших країн.

Клімат

Краєвиди Південно-Африканської республіки

Пори року в Південно-Африканській республіці протилежні сезонам Північної півкулі. Літо доводиться на період з жовтня по березень, і температура коливається в середньому між 15 °С вночі та 35 °С опівдні. Зима триває з червня по серпень з температурою в межах від 0 °С або навіть нижче ночами (пустеля Калахарі, Драконові гори) до 20 °С опівдні. Цей час ідеально підходить для піших прогулянок, але от купатися і засмагати на океанських пляжах не варто – надто холодно. У липні в Кейптауні буває сніг. Весна (серпень-вересень) і осінь (квітень-травень) короткі. Мабуть ідеальний час для подорожей – осінь і весна. Саме навесні (серпень-вересень) можна побачити дуже гарне видовище – квітучі західні пустелі.

Снігопади трапляються частіше на вершинах найвищих гір. У деяких провінціях є сезонні відмінності.

Південно-Африканська республіка займає одне з провідних місць у світі за кількістю сонячних днів у році. Температура морської води відрізняється в різних районах – від прохолодної 12–17 °С залежно від сезону в районі Кейптауна (на атлантичному узбережжі) до 21–26 °С в Квазулу-Натале (м. Дурбан на узбережжі Індійського океану).

 

Читати також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus