2014-04-18

Антильські острови

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

 

Антильські острови

Малі Антильські острови - немов перлове намисто в Карибському морі, що розсипалося від узбережжя Венесуели і на північ, майже до Домінікани. І краса цих райських островів, кожний з яких прекрасний і неповторний, також не поступається найдорогоціннішим перлам. Коли подивишся на Антильські острови з висоти пташиного польоту, створюється враження, що це гірська гряда, яка багато тисяч років тому пішла під воду і відокремила Карибське море від Атлантичного океану. І справді, територія архіпелагу збігається з кордонами Карибської тектонічної плити.

Відкриті іспанцями ще за часів Колумба, Антильські острови завжди були бажаними в якості колоній для багатьох європейських держав. Першим з Антильських островів був відкритий в 1493-му році острів Сен-Мартен. Трохи пізніше, в 1499-му іспанцем Алонсо де Охеда були відкриті південні острови, які були населені індіанськими племенами карибів і араваків. Але так як тут не було знайдено родовищ золота, іспанці незабаром залишають Антильські острови.

Сюди прагнули потрапити не лише іспанці, а й французи, англійці і голландці. Зараз же ланцюг Антильських островів ділиться на Великі (Нідерландські) і Малі Антильські острови. Великі Антили складаються з шести великих островів, до яких відносяться Кюрасао, Бонайре, що розташувалися на півдні архіпелагу, Аруба, Сінт-Естатіус, Саба і частина острова Сен-Мартен, відповідно в північній частині, і з 1816-го року є територією Нідерландів. А до Малих Антильських островів відносяться Сент-Томас, Сент-Крус, Сент-Джон, що належать США. Тортола, Йоста ван Дейка, Верджін-Горда, Анегада, Ангілья, Монтсеррат, які належать Великобританії, Сен-Бартельмі, Гваделупа, Дезірад, Ле-Сент, Марі-Галант, Мартініка і північна частина острова Сен-Мартен, що є територією Франції, Сент-Кітс, Невіс, Барбуда, Антигуа, Редонда, Домініка, Сент-Люсія, Гренадіни, Барбадос, Сент-Вінсент, Гренада, Тринідад і Тобаго та дрібні острівці Венесуельського архіпелагу.

Незабаром після того, як Великі Антильські острови перейшли до юрисдикції Нідерландів, на островах скасовують рабство, це було важливою подією в житті країни, тому що основне населення островів - негри і мулати.

У 1954-му році Великі Антильські острови стають автономією у складі королівства Нідерландів, столицею якої є місто Віллемстад, розташоване на острові Кюросао. І хоча на островах поширені англійська і іспанська мови, а також місцевий діалект пап'яменто, офіційною все ж є голландська мова. Пап’яменто - це креольська мова, яка є сумішшю африканських мов з голландською, англійською, іспанською мовами, з елементами португальської.

Досі йдуть переговори про надання островам незалежності, які не увінчалися успіхом. Хоча острів Аруба, що має особливий статус, все ж таки отримав подобу незалежності, і на даний момент є незалежною автономною державою у складі королівства, яка з 1985-го року має навіть свою конституцію. Відносини між усіма членами королівства регулюються Хартією Королівства Нідерландів.

В даний час острівне населення Голландії становить трохи більше двохсот сорока п'яти тисяч чоловік, що проживають на території близько тисячі квадратних кілометрів, при цьому вісімдесят сім відсотків населення сповідують католицизм.

Главою уряду Нідерландських Антильських островів є призначений королевою губернатор. Однопалатний парламент, що складається з двадцяти двох депутатів, які обираються кожні чотири роки, представляють на островах законодавчу владу. Великою проблемою у політичній ситуації островів є присутність великої кількості партій (одинадцять партій), які не мають єдності у виборі шляху економічного і політичного розвитку. Через неспокійну політичну ситуацію, значно скоротився приплив інвестицій, що відбилося на економіці країни глибокою економічною кризою.

Основою економіки є нафтопереробна промисловість, сировиною для якої є нафта, що ввозиться з Венесуели. Контроль над галуззю знаходиться в руках голландських і американських корпорацій. Відчутну частку економіки країни становить також текстильна промисловість.

На Антильських островах відчутна постійна нестача прісної води, що служить причиною недостатнього розвитку сільського господарства, тому основна частина продуктів харчування імпортується з сусідніх країн. Але все ж таки є багатства, якими ці райські острови щедро обдарувала природа - це теплий ласкавий клімат без різких перепадів температур, білосніжні піщані пляжі і синьо-блакитне море, що дає можливість процвітати туризму, а значить поповнювати скарбницю такою необхідною для країни валютою.

Південні острови групи відносно невисокі, адже це найчастіше вершини підводних височин, які колись належали до материка, а ось на півночі острови – це вулкани, деякі з яких досі діють, тому їх висота набагато більша. Відмінності в походженні також позначилися на рослинному і тваринному світі островів південної і північної груп. Так, наприклад, на півдні рослинність в основному низькоросла, складається з колючих чагарників кактусів і молочаю, і тільки в прибережних зонах можна зустріти тропічні вічнозелені ліси. Представників фауни також не дуже багато, крім птахів, тут можна зустріти неймовірну кількість ящірок. Але для того, щоб туристи почувалися у справжніх тропіках, уздовж прибережної смуги висаджено безліч привезених рослин, які створюють неповторну атмосферу тропічного раю.

Родючий ґрунт вулканічних порід північної групи островів дала можливість рослинному світу розвинутися більш значно. Пальмові ліси, а також вічнозелені чагарники надають справжню пишність фауні цих областей. Кожен з цих островів має протяжні коралові рифи, де можна милуватися буйством фарб і химерністю форм морських мешканців.

На території островів є чудові національні парки, один з яких знаходиться на острові Сент-Вінсент. Основною пам'яткою на цьому острові є найвищий вулкан Антильських островів - Суфрієр, вік якого оцінюється в шістдесят мільйонів років, і який тільки з початку нашої ери вивергався сто шістдесят разів. Кожне виверження, особливо після того, як з приходом європейців на острові стало активно розвиватися сільське господарство, приносило велику шкоду для галузі, тому було прийнято рішення переорієнтувати економіку на розвиток туризму.

Є тут чудові парки, наприклад такий, як на острові Кюросао. Туристам надається можливість переміщатися по парках не тільки пішки, а й на велосипедах, а також здійснювати кінні прогулянки. Краса і яскраві фарби рослинного світу не можуть не вразити будь-кого, хто відвідає ці чудові природні заповідники. А на острові Бонер є також морський парк з вражаючими за красою кораловими рифами, морські глибини якого зберігають уламки затонулих кораблів.

Гваделупа - найбільший з островів Антильських островів, з висоти пташиного польоту нагадує яскравого екзотичного метелика. Цей райський острів є французькою провінцією. Відкритий Христофором Колумбом 4 листопада 1493-го року, він був названий на честь іспанського монастиря. Найцікавішою подією для туристів може служити щорічний карнавал, який починається після нового року і триває аж до початку Великого посту. Карнавал супроводжується конкурсами краси, на яких вибираються найкрасивіші дівчата з кожного села, які потім будуть представляти рідні краї у карнавальній ході. Запальні пісні й темпераментні танці, в яскравих костюмах супроводжуються веселощами і радістю, які панують на протязі всього періоду свят. Ще однією гордістю острова Гваделупа є заводи з виробництва рому – невеликі напівсередньовічні споруди. На них виробляють справжній старий напій, який не входить ні в яке порівняння з промисловими сортами за багатством смаку та аромату. Навколишня природа настільки хороша, що цей казковий острів удостоївся честі стати місцем для зйомок фільму «Світ тиші», знятого найвідомішим вченим, що вивчав світ моря та його мешканців - капітаном Кусто.

Дуже цікавим місцем для відпочинку буде так само острів Сен-Мартен, територія якого поділена між Францією і Голландією. Як свідчить легенда, матроси цих двох держав, кожен з яких відстоював інтереси своєї країни, вирішили позначити кордони колоній у свій спосіб. Повернувшись один до одного спинами, вони пішли уздовж берегової лінії, обходячи острів навколо, і точка сполучення початку шляху і місце зустрічі на іншій стороні острова, стала межею, що розділяє французьку та голландські території. Французький матрос, мабуть, виявився швидшим, тому що як видно на карті, Франції належить ділянка набагато більша за площею.

Невеликий острівець Сен-Бартельмі, розташований всього в двадцяти чотирьох кілометрах від Сент-Мартена, дуже популярний серед сильних світів цього. Відпочинок в цьому райському куточку буде розкішний, хоча і коштувати буде дорого. Тут люблять проводити свою відпустку особи блакитних кровей і голлівудські зірки. З Сент-Бартелемі пов'язана одна цікава легенда. Після освоєння іспанцями, острів став не тільки торговельним портом, а й притулком піратів. Один з найвідоміших корсарів в історії Монтабар, в одній з печер острова нібито заховав незліченні скарби, і знаходилося чимало сміливців, які мріяли ці скарби відшукати, але їх пошуки так і не увінчалися успіхом. Мешканці острова дуже пишаються піратським минулим своєї батьківщини і навіть одне з місць на острові названо на честь знаменитого пірата.

На Антильських островах є все для того, щоб відчути себе щасливим. Оксамитові пляжі, тепла прозорість синіх хвиль, краса природи, від якої просто захоплює дух. Це рай для дайвінгу і дослідників затонулих кораблів. Старовинні легенди так і манять туристів з усіх куточків земної кулі. Загалом - це мрія, яка може стати дійсністю...

За матеріалами: latindex.ru.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus