1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 1.00 (1 голос)

Острів Робінзона Крузо

Острів Робінзона Крузо входить до групи островів у Тихому океані, які називаються архіпелагом Хуана Фернандеса. Ця група островів знаходиться на відстані 560 кілометрів від берегів Чилі.

Географічні координати архіпелагу: 800 західної довготи і 33040' південної широти. Архіпелаг носить ім'я іспанського мореплавця, який відкрив його в 1563 р. Колись два найбільших з островів називалися Мас-а-Тьерра (Ближче до землі) і Мас-а-Фуеро (Далі від землі). Третій носить ім'я Санта-Клара. Довжина Мас-а-Тьерра близько 20 кілометрів і ширина - близько 5 кілометрів.

4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (4 голосів)

Вулкан Етна

Вергілій вважав, що циклопи живуть у горі на острові Сицилія. І гора ця - знаменитий на весь світ вулкан Етна. У міфах же розповідалося, що богиня Афіна в битві богів з гігантами придавила горою безсмертного Енкелада. Час від часу він намагається звільнитися - і тоді відбувається чергове виверження.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Австралія і Океанія

Австралія - найстарший за геологічним віком континент, а тому найбільш низький, плоский і посушливий з населених континентів. Це величезне увігнуте в центральній частині і обрамлене піднятими краями плато. Рівнини займають 95% території, велика їх частина - мляві простори пустель і боліт. У той же час континент багатий підземними водами, які утворюють величезні артезіанські басейни на глибині від 20 м до 2 км.

Австралія - найменший з материків. Його площа 7,7 млн. км2. Це, мабуть, і найбільш незвичайний материк земної кулі. Приблизно 50 млн. років тому він відокремився від праконтиненту Гондвана і відтоді існує в ізоляції. Вважається, що корінні жителі країни - аборигени переселилися з Азії 40 - 50 тис. років тому. Місцеві жителі – мисливці і збирачі коріння, ягід, горіхів, лікарських трав, користувалися кам'яними знаряддями праці навіть у XVII ст., коли до берегів Австралії стали причалювати її першовідкривачі - європейці. Тільки в Австралії водяться сумчасті ссавці - кенгуру, сумчастий вовк, кумедні маленькі коали або сумчасті ведмеді, що живуть на деревах. Берези і лебеді тут не білі, а чорні. Евкаліпти досягають стометрової висоти, а ссавець качконіс відкладає яйця і веде водний спосіб життя.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Полярне сяйво прикрашає Північний полюс

Слово "цікава" у поєднанні з назвами різних наук, фізика, географія, хімія - це не просто заголовок, це особливий літературний жанр. Це книги, які з перших же рядків приковують увагу читача, змушують дивуватися тому, що приховано в буденних речах та явищах, і найголовніше - вчать думати.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

 

Антильські острови

Малі Антильські острови - немов перлове намисто в Карибському морі, що розсипалося від узбережжя Венесуели і на північ, майже до Домінікани. І краса цих райських островів, кожний з яких прекрасний і неповторний, також не поступається найдорогоціннішим перлам. Коли подивишся на Антильські острови з висоти пташиного польоту, створюється враження, що це гірська гряда, яка багато тисяч років тому пішла під воду і відокремила Карибське море від Атлантичного океану. І справді, територія архіпелагу збігається з кордонами Карибської тектонічної плити.

Відкриті іспанцями ще за часів Колумба, Антильські острови завжди були бажаними в якості колоній для багатьох європейських держав. Першим з Антильських островів був відкритий в 1493-му році острів Сен-Мартен. Трохи пізніше, в 1499-му іспанцем Алонсо де Охеда були відкриті південні острови, які були населені індіанськими племенами карибів і араваків. Але так як тут не було знайдено родовищ золота, іспанці незабаром залишають Антильські острови.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Рух континентів

Близько сорока років тому розгорілася суперечка між геологами, представниками двох наукових шкіл. Перші стверджували, що континенти на Землі перебувають у безперервному русі, "плаваючи" по її поверхні, і приводили ряд переконливих фактів, що свідчать на користь цієї гіпотези. Другі відкидали будь-яку можливість великих горизонтальних переміщень континентів, вважаючи, що відносні зміщення окремих частин земної поверхні відбуваються за рахунок тільки вертикальних рухів, і теж приводили переконливі аргументи на користь своєї гіпотези. Перші належали до школи "мобілістів", прихильників дрейфу континентів, другі - "фіксистів", прихильників вертикальних рухів поверхні Землі. У цій суперечці переможцями стали "мобілісти". На їхньому боці виявилася велика кількість даних, отриманих в результаті геофізичних спостережень в останні десятиліття. Однак і вони не змогли створити до кінця стрункої теорії руху континентів та еволюції Землі. Кілька років тому за допомогою сейсмічного просвічування нашої планети вдалося встановити, що густина надр Землі дуже неоднорідна. Відразу ж з'явилася нова теорія, яка намагається зв'язати ці неоднорідності з рухами континентів. Але і ця теорія не здатна була відповісти на низку важливих наукових питань, серед яких принциповими були наступні: чи впливають континенти на процеси всередині планети? яка роль вертикальних рухів усередині континентів? У статті викладаються погляди на сучасний стан науки про динаміку Землі і даються відповіді на ці та інші питання.