|
Після ейфорії, яка охопила вчений світ після відкриття Камерлінг-Оннесом надпровідності, настало і деяке розчарування, пов’язане як з тим, що надпровідність легко руйнувалася під дією електричного і магнітного полів, так і з тим, що не вдалося виявити речовин, які б її зберігали при температурі більше 10 К. Проте фізики продовжували дослідження.
Питання могли розв’язати лише нові факти, отримані з експериментів, і теорія, яка, з одного боку, могла б врахувати ці факти і, з іншого боку, показала б, на що можна було б розраховувати в перспективі.
Врешті-решт це сталося. Проект, за великим рахунком через який і споруджувався Великий адронний колайдер, увінчався успіхом. Мова йде про пошук останньої елементарної частки, наявність якої обґрунтована «Стандартною моделлю», позаяк існування якої так досі і не була експериментально підтверджене. І ось 4 липня в ЦЕРНі відбувся семінар, на якому були представлені останні результати експериментів ATLAS і CMS з пошуку часток Хіґса. Під час обох експериментів була виявлена частинка з масою близько 125-126 ГеВ. Оприлюднені в Женеві результати експериментів на Великому адронному колайдері основані на даних, зібраних в 2011-2012 роки, причому аналіз даних 2012 року ще не закінчений.
Природна радіоактивність зустрічається у елементів з атомним номером більше 83. Скупчення позитивних зарядів в атомному ядрі робить ядро настільки нестійким, що воно випромінює або α-частинки, тобто ядра гелію (два протони і два нейтрони), або β-частинки (електрони). При цьому атомні ядра переходять у збуджений стан і при зворотному переході в нормальний стан випромінюють рентгенівські або γ-промені.
Тиск, температура і густина – найважливіші характеристики будь-якого газу, в тому числі і повітря, з якого складається атмосфера.
Будь-який газ, що міститься в посудині, тисне на її стінки. Це відбувається тому, що молекули газу рухаються і створюють тиск – діють з певною силою на стінки посудини. Коли температура підвищується, а об’єм газу не змінюється, швидкість руху молекул збільшується і тиск зростає.
На стіни кімнати, в якій ми знаходимося, теж тисне повітря. Якщо кімната не дуже щільно закрита і повітря надходить через вікна і щілини, тиск всередині і зовні легко вирівнюється. Тому тиск всередині кімнати майже не відрізняється від тиску під відкритим небом. Якщо уявити якийсь об’єм повітря всередині атмосфери, то і його з усіх сторін теж будуть «бомбардувати» молекули газів, що знаходяться поза цим об’ємом. Виходить, що в будь-якій точці атмосфери або на земній поверхні є певна величина атмосферного тиску, що дорівнює вазі розміщеного вище стовпа повітря.
Теорія струн – одна із найдивніших теорій будови Всесвіту з числа тих, які нині серйозно обговорюються у наукових колах. Однак до неї досі прикута увага фізиків, оскільки вона ає всі шанси стати універсальною теорією всього.
Теорія струн – це напрямок теоретичної фізики, що вивчає динаміку і взаємодії не точкових частинок, а одновимірних протяжних об’єктів, так званих квантових струн. Теорія струн поєднує в собі ідеї квантової механіки і теорії відносності, тому на її основі, можливо, буде побудована майбутня теорія квантової гравітації.
Трансформатором називається статичний електромагнітний пристрій, призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції електричної енергії змінного струму однієї напруги в електричну енергію іншої напруги, а також для перетворення числа фаз і частоти.
|
|