1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Сонце

Зберігання енергії сонця в хімічній формі дозволить транспортувати її і запасати на довгий термін. Що ж заважає реалізації цього підходу?

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Кремній. Кристал кремнію

Добре знайомий сучасній людині кремній іноді починає вести себе досить дивно. Наприклад, плавитися при пониженні температури.

4.75 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.75 (2 голосів)

А. Ейнштейн

Як тільки мова заходить про походження довколишнього світу, згадують не тільки Біблію, а й цю фізичну теорію, створену великим вченим XX ст. Альбертом Ейнштейном і отримала назву Загальної теорії відносності.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Телепортація

У тонких фізичних експериментах вдалося зробити те, що найсміливіші фантасти вважали не більше ніж нереалістичною фантастикою: досліджуючи одну з колись зв'язаних частинок, можна миттєво (із надсвітловою швидкістю!) з будь-яких відстаней отримувати інформацію про стан іншої частинки.

Герої науково-фантастичних фільмів і романів давно освоїли телепортацію - зручний спосіб миттєвого переміщення в часі і в просторі. Що ж стосується реального життя, то тут подібне продовжує залишатися лише мрією.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Сонячне світло - джерело енергії

 

Самоорганізовані фотоелектричні елементи можуть відновлювати самі себе, аби уникнути втрати продуктивності.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 голосів)

Полярне сяйво

Полярне сяйво багато в чому залишається загадкою. У загальних рисах механізм його утворення описаний досить давно, проте невирішених питань, як і раніше багато. Істотний прорив у розумінні цього явища став можливий завдяки групі супутників Cluster, які досліджують магнітне поле Землі.

Процес утворення полярного сяйва схожий до того, який відбувається в старій телевізійній трубці. Тут електронна гармата розганяє пучки електронів і направляє їх на екран, покритий люмінофором, який світиться від зіткнення. Щось подібне відбувається і в космічних масштабах коли утворюється полярне сяйво: заряджені частинки сонячного вітру прискорюються за рахунок магнітного поля Землі в так званій «розгінній зоні», розташованій над Північним полюсом, на висоті 5-8 тис. км. Вони спрямовуються далі в іоносферу, верхній шар земної атмосфери. Тут розігнані електрони та іони починають стикатися з атомами і молекулами іоносфери. Значна частина енергії при зіткненні вивільняється у вигляді світла, яке ми бачимо, коли спостерігаємо полярне сяйво.