2015-02-17

Вирощування овочів в спорудах закритого ґрунту

3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.00 (3 голосів)

Овочі в закритому ґрунті

У літньо-осінній період вирощують основну кількість овочевої продукції, а в зимово-весняний – набагато менше. Якщо у липні-вересні надходить близько 58 % загальної кількості свіжих овочів, то у квітні-травні лише 4,8 %. Найменш тривалий період споживання у свіжому вигляді таких овочів, як помідори, огірки, перець солодкий тощо. Це стосується і зеленних культур. Отже, у надходженні свіжих овочів простежується сезонність. Щоб забезпечити конвеєрне виробництво свіжої, високовітамінної продукції, особливо у несезонний період, потрібно вирощувати її в теплицях і парниках.

В умовах України у спорудах закритого ґрунту можна вирощувати огірки, кабачки, дині, кавуни, помідори, перець солодкий, баклажани, ранню й цвітну капусту, редиску, салат, капусту пекінську, кріп, шпинат, зелень цибулі, петрушку, селеру, буряки столові, щавель, а також ревінь. Їх вирощують у зимових (засклених) та плівкових теплицях з різними видами обігріву, в парниках і утепленому ґрунті.

Найбільш удосконаленим видом закритого ґрунту є зимові теплиці. Вони розраховані на підтримання внутрішньої температури 25–28 °С у найхолодніший період року. У таких теплицях можна вирощувати всі зазначені культури, починаючи з січня. Економічно вигідно в них з січня вирощувати огірки й помідори через розсаду. Їх міжряддя ущільнюють капустою пекінською, насіння якої висівають за 2–3 дні до висаджування розсади основної культури або одночасно з нею. Товарна продукція зелені капусти пекінської надходить через 30–35 днів.

Як ущільнювач огірків і помідорів та інших культур, які вирощують з широкими міжряддями, використовують і салат головчастий. Його 25–30-денну розсаду висаджують на відстані 10–12 см від рядка основної культури за схемою 20×10–15 см. Товарна продукція салату надходить через 35–40 днів після висаджування розсади. Температура повітря для ущільнювачів така ж, як і для основної культури. По краях коридорів можна розмістити цибулю для вигонки на перо, а в стелажних теплицях під стелажами здійснювати вигонку цибулі, зелені петрушки, селери, столового буряка, щавлю, ревеню. У зимових теплицях вирощують розсаду огірків, помідорів, солодкого перцю, баклажанів, дині, кавуна, кабачків для плівкових теплиць та сіянці ранньої й цвітної капусти. При цьому слід зазначити, що розсаду після 15 січня досвічувати не потрібно.

Якщо влаштувати підземний і повітряний обігрів, плівкові теплиці можна експлуатувати з середини лютого. Вкривають їх поліетиленовою плівкою за 10–20 днів до висаджування розсади, а бокові стіни ще обтягують подвійним полотном плівки. Насіння холодостійких культур висівають, коли ґрунт у теплиці прогріється до 5–7 °С, а розсаду теплолюбних культур висаджують, коли він на глибині 10–15 см матиме температуру 15–17 °С. У таких теплицях вирощують і розсаду для наступного культивування у спорудах закритого ґрунту та капусти ранньостиглих сортів, цвітної, кольрабі – для відкритого ґрунту.

Вирощуючи редиску в теплиці, потрібно основну увагу звертати на густоту рослин. Вона повинна становити 250–300 шт/м2. При загущеності рослини витягуються і гірше зав'язуються коренеплоди. Кращі сорти – Рання червона, Гіочел, Теплична грибівська. Під час вирощування зеленних культур і редиски в чистому посіві температуру повітря до з'явлення сходів підтримують у межах 18–20 °С, а пізніше, щоб сіянці не витягувалися, її знижують на 5–6 днів до 6–10 °С. У подальшому температуру повітря підтримують вдень на рівні 16–18 °С, вночі – 12–14 °С.

Плівкові теплиці, обладнані повітряним (пічним, калориферним) обігрівом, починають експлуатувати лише з середини березня, завчасно вкривши їх поліетиленовою плівкою. З таким обігрівом можна вирощувати всі зазначені культури й розсаду овочевих культур для відкритого ґрунту. До висаджування розсади основної культури в них можна одержати ще й урожай зелені петрушки, капусти пекінської, салату, шпинату, щавлю, цибулі. Коли вирощують редиску, густоту рослин доводять до – 400–500 шт/м2.

Щоб одержати рано навесні товарну зелень петрушки, насіння висівають у плівкову теплицю (без покриття) після збирання огірків – у другій половині липня. До осені рослини утворюють розетку з 6–10 листків і коренеплід діаметром до 1 см. Перед замерзанням ґрунту листки зрізують на висоті 2–3 см від поверхні. Коренеплоди в рядках мульчують перегноєм, торфом, листям тощо, і вони зимують у ґрунті. В кінці лютого – на початку березня теплиці вкривають поліетиленовою плівкою й підключають обігрів. Через 25–30 днів коренеплоди відростають, і їх разом із зеленню збирають як пучкову продукцію.

Насіння шпинату висівають у вересні. В цей період можна висаджувати кореневища щавлю, різних видів цибулі-батуну, шніту, слизуну. Цибулю-вибірку (можна й більшу та сіянку) висаджують мостовим способом, тобто одна біля одної, за 2–3 тижні до замерзання ґрунту. Це частіше припадає на листопад (у північних районах раніше, а в південних пізніше). Зверху цибулини присипають торфом, компостованою тирсою або ґрунтом на 4–5 см. Продукція готова до споживання через 20–40 днів. Після збирання врожаю зелені висаджують розсаду основних культур.

У плівкових теплицях на сонячному обігріві холодостійкі культури можна вирощувати з 1–5, а теплолюбні – з 15–20 квітня залежно від зони. З метою створення кращого температурного режиму для рослин у випадку весняного похолодання грядки додатково вкривають поліетиленовою плівкою (тунельні покриття). Особливості вирощування овочевих культур такі самі, як у теплицях, обладнаних обігрівом.

Досить вигідно вирощувати овочеві культури в парниках. Для їхнього обігріву переважно використовують біопаливо: кінський гній (найкраще) та гній інших тварин, крім свиней, побутове сміття, бур'яни, неперепріле листя дерев. Парники можна споруджувати й з електрообігрівом. Якщо їх правильно експлуатувати, в парниках також можна вирощувати всі вищезгадані культури та розсаду в такі самі терміни, що й у теплицях. У холодних парниках можна здійснювати вигонку цибулі, петрушки, селери, щавлю, ревеню. Продукція надходить на 10–20 днів швидше, ніж з відкритого ґрунту.

Городники-аматори можуть вирощувати ранні овочі в утепленому ґрунті під малогабаритним каркасним та безкаркасним плівковим покриттям. Його, як правило, влаштовують на південних схилах, захищених від панівних вітрів будівлями та різними насадженнями. Для малогабаритного каркасного плівкового покриття найвигідніше каркас робити з дуг (з ліщини, лози, дроту тощо) заввишки 40–60 см, завширшки біля основи 90–100 см, довільної довжини. На багаторічних культурах його встановлюють на початку розмерзання ґрунту, а на грядках – після сівби чи висаджування розсади. Після встановлення оптимальної температури для рослин і закінчення весняних приморозків плівкове покриття знімають. Переносним каркасним плівковим покриттям протягом весняного періоду можна вкривати дві-три культури, переносячи його з однієї площі на іншу.

Безкаркасні покриття створюють так: плівку розстеляють на поверхні грядок відразу після сівби. Краї її між грядками добре присипають землею, щоб не зірвав вітер. Як тільки рослини, що зійшли, починають торкатися плівки, знімають. Для створення кращого теплового ефекту за 30–35 см від країв плівки на грядці перед покриттям доцільно нагорнути ґрунт у валок висотою 10–15 см, а за ним плівку добре натягнути й присипати землею. Під таким покриттям сходи можуть знаходитися на 15–20 днів довше.

Вирощування овочевих культур під малогабаритним каркасним і безкаркасним плівковим покриттям дає змогу одержати продукцію на 10–15 днів раніше, ніж з відкритого ґрунту.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus