2015-02-12

Брюссельська капуста

2.8333333333333 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 2.83 (3 голосів)

Брюссельська капуста

Брюссельська капуста – найбільш поживна серед усіх видів капусти, вона набагато смачніша від білоголової. Її невеличкі головки містять 6,25 % білка і до 120 мг% аскорбінової кислоти – вітаміну С на100 г сирої маси. Це справжня скарбниця мінеральних солей: калію, натрію, кальцію, магнію, заліза, марганцю та інших макро- і мікроелементів. Вітаміни й мінеральні солі сприяють нормальному обміну речовин в організмі, лікарі рекомендують її вживати людям із захворюваннями серцево-судинної системи. Саме тому брюссельська капуста дуже популярна в багатьох країнах світу, а у Великобританії без неї не обходиться різдвяний обід.

Біологічні особливості культури

Брюссельська капуста – дворічна рослина. У перший рік утворює стебло з невеличкими головочками, а на другий рік цвіте і дає насіння. Воно дрібне – в 1 г 300–350 штук. Схожість зберігає до 4–5 років.

Стебло може сягати висоти від 40 см до 1 м. На ньому рідко розміщуються на довгих черешках листки, у пазухах яких утворюються короткі пагони, а на верхівках зав’язуються дрібні головки діаметром 2–5 см.

Ця овочева культура холодостійка – насіння проростає при температурі плюс 5–6 °. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин – 18–20 °С. Капуста вибаглива до вологи. Якщо її не вистачає, рослини можуть скидати листя і припиняти ріст.

Технологія вирощування

Ділянку для вирощування капусти вибирають добре освітлену, захищену від вітрів. Найкращі попередники для неї – огірки, овочевий горох, цибуля, картопля. Рослини добре ростуть і розвиваються лише на родючих та достатньо удобрених ґрунтах, тому пізно восени на грядку вносять перегній з розрахунку 50 кг на 10 м2 і мінеральні добрива (на 10 м2): 0,15 кг аміачної селітри, по 0,20–0,30 кг суперфосфату та калійної солі. Брюссельська капуста, як і всі види капусти, не терпить закислених ґрунтів, тому у випадку необхідності додатково вносять вапно або крейду з розрахунку 300–700 г на 1 м2 (норма внесення залежить від кислотності ґрунту).

Навесні ґрунт на ділянці ретельно розпушують, до висаджування розсади підтримують його у чистому від бур’янів стані. Оскільки ця культура має довгий вегетаційний період, вирощують її розсадою. Найбільш поширений середньопізній сорт – Геркулес 1342. Його вегетаційний період становить 140–150 днів, висота стебла 50–90 см, за сезон утворюється близько тридцяти головочок.

Відповідно до вегетаційного періоду сорту та строків одержання продукції необхідно розрахувати початок вирощування розсади. Наприклад, коли ми плануємо споживання брюссельської капусти на кінець вересня, то до вирощування розсади потрібно приступати наприкінці квітня (від 30 вересня відраховуємо 150 днів – вегетаційний період). Якщо ж планується споживати капусту в липні, то насіння слід висівати в лютому. Відповідно обираємо і спосіб вирощування розсади. У першому випадку використовую спеціальні розсадники. З осені ґрунт у розсаднику перекопують і вносять органічні добрива (перегній). Під розсаду капусти недоцільно вносити свіжий гній, бо це призводить до переростання рослин. Така розсада погано переносить пересаджування, а дорослі рослини пізно вступають у плодоношення. На весні ґрунт ретельно розпушують і вирівнюють поверхню.

Перед сівбою насіння сортують, відбираючи щупле і недорозвинене. Калібрують у 3%-ному розчині кухонної солі (30 г на 1 л води), після чого добре промивають чистою проточною водою. Щоб зменшити ураженість рослин хворобами, насіння замочують протягом 20 хв у 1–2%-ному розчині марганцевокислого калію або в 0,01%-ному розчині стимулятора росту – гумату натрію.

Висівають в розсадник у другій-третій декаді квітня. Сіють в борозенки на глибину 2 см, ширину-міжрядь 15 см. Орієнтовна норма висіву насіння на 1 м2 площі 1,5–2 г. Якщо стоїть суха погода, посіви поливають. Сходи з’являються дружно і не витягуються, оскільки гумат натрію ефективно впливає на ріст і розвиток розсади. Рослини ростуть рівномірно і мають інтенсивно зелене забарвлення, що в майбутньому позитивно позначається на загальній урожайності.

Догляд за розсадою полягає у своєчасних розпушуваннях міжрядь, знищенні бур’янів, прорідженні сходів, якщо вони загущені. Слід зауважити, що технологія вирощування розсади повинна бути спрямована на одержання здорових рослин, які мають добре розвинуту кореневу систему, адже брюссельська капуста може мати висоту 1 м і більше. Якщо рослини слабкі і погано розвиваються, що буває за несприятливих погодних умов, їх підживлюють мінеральними добривами у поєднанні з органічними. Розчин мінеральних добрив готують так: на 10 л води додають 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 10 г сульфату калію. Через тиждень поливають гноївкою, розведеною у співвідношенні 1:10. Після кожного підживлення поливають чистою водою. Не слід допускати перезволоження ґрунту, бо це може стати причиною захворювання на чорну ніжку. Уражені рослини в’януть і падають, а на стеблах утворюються чорні перетяжки. Розсада випадає цілими ділянками. Якщо виявлено перші вогнища захворювання, необхідно припинити поливи, частіше розпушувати міжряддя, а ґрунт обпудрити деревним попелом. На постійне місце розсаду висаджують у віці 35–40 днів.

Для одержання продукції брюссельської капусти в літній період розсаду починають вирощувати у лютому. Для цього використовують парник на біологічному обігріві.

Головки збирають вибірково, коли достигнуть. Вони повинні бути твердими і мати розмір не менше волоського горіха. За два тижні до завершення сезону вирощування прищипують верхівковий пагін, це сприяє достиганню врожаю. Зібрані головочки можна зберігати у поліетиленових пакетах в холодильнику протягом двох-трьох місяців. Викопані з корінням рослини тримають прикопаними у підвалі. При такому способі зберігання відбувається перерозподіл поживних речовин на користь продуктивних органів, що сприяє наростанню маси головочок.

Посадивши на своїй присадибній ділянці брюссельську капусту, матимете змогу готувати не тільки смачні, а й висококалорійні страви у своєму повсякденному меню.

Брюссельську капусту споживають свіжою (у салатах), тушкованою, відвареною, засмаженою і запеченою з іншими овочами.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus