Ботаніка

Шкідники кімнатних рослин

Субота, 25 вересня 2010, 13:16

Добре відомо, що квіти покращують мікроклімат, створюють певний комфорт і неповторну обстановку. Для багатьох вирощування декоративних рослин стало одним із видів творчого відпочинку, який доставляє естетичну насолоду. Однак рослини радують лише в тому випадку, якщо вони здорові і добре розвиваються. На жаль, разом з кімнатними квітами на підвіконнях знаходять собі місце багато шкідників кімнатних рослин. Рослини, особливо ослаблені неправильним доглядом, стають їх ласою їжею. І розмножуються шкідники кімнатних рослин в осінньо-зимовий час при сухому, теплому повітрі наших квартир з нечуваною швидкістю.

Детальніше...

Глід

Середа, 22 вересня 2010, 11:16

За допомогою глоду можна не тільки прикрасити свою ділянку, а й обгородити її живоплотом, колючим, але досить врожайним.

Глід - одна з найпоширеніших рослин. Росте він по всій північній півкулі Землі, крім пустель і тундри, утворюючи зарості на узліссях лісів, у ярах та по берегах річок.

Детальніше...

Зелений чай

Четвер, 16 вересня 2010, 19:16

За оцінками німецьких вчених, зелений чай входить у десятку найбільш корисних продуктів харчування. Ще стародавнім китайцям були відомі лікувальні властивості чаю, який вони іменували «вогнем життя», вважаючи, що він зміцнює дух і тіло. Сучасні дослідження доводять, що зелений чай - справжня «фабрика вітамінів». Більше того, зелений чай діє дуже «розумно»: блокує ріст «нехороших» клітин, але при цьому підтримує життєдіяльність нервових клітин. Компоненти зеленого чаю можуть стати помічником у боротьбі з цілим букетом захворювань.

Детальніше...

Ялина - окраса Вашого саду

Вівторок, 24 серпня 2010, 15:46

Ялина – чудове і дуже популярне декоративне дерево. Ботанікам відомо 45 видів ялин і більше 100 декоративних її форм. Побачити їх можна в ботанічних садах. Крім того різноманітні декоративні форми ялин у контейнерах привозять зараз багато спеціалізованих фірм з розплідників Європи.

Детальніше...

Шишки

Субота, 14 серпня 2010, 18:44

Більшість з нас переставляють хвойні рослини як щось вічнозелене, більш-менш колюче і обов'язково з шишками. Як не дивно, жодна з цих ознак для них не універсальна. Адже серед хвойних є дерева листопадні, наприклад модрина, а є й такі, які скидають на зиму всі зелені гілочки, наприклад таксодіум, або по-іншому болотний кипарис. Зовсім не колючі ялиця і тис. Зовсім не мають «традиційної» хвої туя і кипарис. Замість шишок утворюють соковиті плоди - шишкоягоди ялівець і тис. І все ж майже у всіх хвойних рослин утворюються шишки.

Детальніше...

Папороті

Вівторок, 27 липня 2010, 17:51

Одна починаюча художниця, коли її попросили намалювати папороть, що застосовується в медицині, намалювала першу-ліпшу рослину, яка трапилася в лісопарку, і дуже здивувалася, коли їй сказали, що це не той вид. Для неї було повною несподіванкою, що папороті бувають різні.

У світі налічується понад 10000 видів папоротей, у колишньому СРСР їх більше 2000.

Латинська назва папороті Pteridium aguillinum. Перше слово означає крило, а друге - походить від слова Аквілла - орел. Назва, мабуть, і дано за схожість форми листка цієї папороті з крилом величезної птахи.

Одна з їстівних папоротей – орляк. Від усіх інших папоротей орляк відрізняється не тільки своїми розмірами, іноді він досягає у висоту 1,5 м, а й тим, що ніколи не утворює кущів. Листя у нього розташовуються поодинці, приблизно на відстані одного метра один від одного, і зв'язані під землею довгим зеленим кореневищем.

Поширений орляк майже на всій земній кулі, крім Антарктиди і пустель. У гори заходить до висоти 3000 м. У лісах середньої смуги його листя розташовується майже горизонтально до поверхні землі і нагадують ажурну скатертину на великому столі. Висота заростей зазвичай досягає 50-60 см. В інших районах кут нахилу листя до горизонту дещо більший, в Закавказзі ж вони розташовуються майже вертикально і нерідко піднімаються вище людського зросту.

Зовні лист орляка схожий на лист пальми і називається він вайя, що в перекладі з грецького означає пальмова гілка.

Детальніше...

Рафлезія

Середа, 21 липня 2010, 19:05

Рафлезія (Rafflesia) - паразитична рослина з найбільшими у світі квітами, але повністю позбавлена листя, стебла і коріння. Походження і родинні зв'язки рафлезії довго залишалися загадковими. Генетичний аналіз показав, що рафлезія відноситься до сімейства молочайних (Euphorbiaceae), хоча ніщо в будові паразита не говорило про таку спорідненість. На ранніх етапах еволюції рафлезії сталося рекордно швидке збільшення квітки, яка у її предків була приблизно у 80 разів дрібніша.

Рафлезієві включають три близьких роди (Rafflesia, Rhizanthes і Sapria). Всі вони зустрічаються тільки в джунглях Південно-Східної Азії та паразитують на ліані роду Tetrastigma. Рафлезієві відомі завдяки своїм величезним (до метра в діаметрі і до 7 кг вагою) квітам, які за виглядом і запахом нагадують гниле м'ясо і запилюються мухами. Квіти - чи не єдине, що залишилося у рафлезії та її родичів від «нормальних» покритонасінних рослин. Пристосувавшись до паразитного способу життя в тканинах ліан, рафлезієві втратили коріння, листя і стебло, а також здатність до фотосинтезу.

Ці особливості рафлезії поставили ботаніків у складне становище: у їхньому розпорядженні практично не виявилося морфологічних ознак, на основі яких дивовижну квітку можна було б віднести до тієї чи іншої групи дводольних рослин. Єдиний збережений орган - квітка - у рафлезії настільки сильно гіпертрофований, видозмінений і спеціалізований (пристосований до вельми специфічного способу запилення), що на його основі впевнено визначити місце рафлезії в системі рослинного світу виявилося неможливо.

Детальніше...

У рослин виявлений міжвидовий обмін генами

П'ятниця, 02 липня 2010, 19:42

Представники різних видів вищих рослин, не здатні до схрещування один з одним, виявляється можуть обмінюватися генетичним матеріалом за допомогою так званих мобільних генетичних елементів - транспозонів. Про це свідчать результати порівняння геномів рису і проса, проведені групою дослідників з Каліфорнійського університету в Берклі (США).

Транспозони - це ділянки ДНК, які кодують один або кілька ферментів і зазвичай обмежені з обох боків так званими кінцевими інвертованими повторами (наприклад, agtaaa ... tttact). Ці повтори можуть «злипатися» один з одним на основі принципу комплементарності, при цьому транспозон набуває вигляду петлі, яку легко вирізати з нитки ДНК і перенести на нове місце. Довгий час вважалося, що транспозони можуть переміщатися лише в межах геному «господаря», а іншим особинам дістаються лише у спадок - від батьків. Однак згодом з'ясувалося, що можлива і горизонтальна передача транспозонів, які в цьому випадку ведуть себе як віруси, «заражаючи» інші організми.

Горизонтальний перенос генетичного матеріалу (не тільки транспозону, а й великих ділянок «нормальної» геномної ДНК) широко поширений в світі прокаріотів (бактерій і архей). У вищих багатоклітинних організмів горизонтальний перенос відбувається набагато рідше, причому, на відміну від бактерій, він, очевидно, може здійснюватися тільки за допомогою мобільних генетичних елементів (вірусів, транспозонів, ретротранспозонів). Кілька таких випадків вже зафіксовано у тварин, але у рослин обмін генетичним матеріалом між видами досі не був підтверджений.

Детальніше...

Пилок

Понеділок, 17 травня 2010, 18:59

Хто з нас хоч раз не бруднився пилком? Досить понюхати букет лілій і Ваш ніс прикрасить мальовничий візерунок з яскраво-оранжевого пилу. Або поставити у вазу гілочки верби, яка раз у раз висипає на стіл жовтий порошок. Квітковий пилок – це скупчення пилкових зерен. Коли їх багато, як в пиляків тичинок лілій, ми їх чудово бачимо, але якщо перед нами буде лежати всього одне пилкове зерно, ми його навряд чи помітимо. Розміри пилкових зерен варіюють від 2 мкм (незабудка) до 250 мкм (гарбуз), але у більшості видів, чий пилок переноситися вітром і часто гостює на нашому одязі та у наших квартирах, вона має дрібні і середні розміри - 20-50 мкм.

Якщо проводити аналогії зі світом людини, то пилкові зерна - це чоловічі сперматозоїди, носії спадкової інформації, але не голенькі, як людські, а вбрані в особливий одяг і добре озброєні шипами. Одяг цей складається із зовнішнього шару - екзини і внутрішнього - інтини, причому до складу екзини входить біополімер спорополенін, який витримує вплив високих температур і не розчиняється навіть у лугах і кислотах! Цей матеріал настільки міцний, що деякі вчені виношують плани використовувати його для конструювання невразливих літаків.

Багато хто помилково вважає, що пилок - це такі собі однорідні нецікаві круглячки. Однак, виявляється, нові світи можна відкривати не тільки в космосі, але і у краплі води, і в пробах атмосферного аерозолю. При достатньому збільшенні електронного або скануючого мікроскопа пилкове зерно сосни виглядає, наче голова Чебурашки з двома величезними «вухами» - повітряними мішками. Порошинка липи нагадує апетитний заокруглений сирок, з трьох сторін якого миші відхопили по шматку. А для опису порошин складноцвітих (айстрових) взагалі важко підібрати слова - повиті «мереживами», покриті глибокими хвилястими борознами і втикані шипиками, вони здаються одними із найзагадковіших створінь на нашій планеті.

Детальніше...