2014-05-09

Мікрофлора кишечника

0.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.50 (1 голос)

 

Мікрофлора кишечника

Що таке мікрофлора кишечника

Мікрофлора кишечника – це всі види мікроорганізмів, що живуть в ньому. У шлунку і дванадцятипалій кишці здорової людини практично немає жодних мікроорганізмів. Травні залози шлунка виробляють одну з найбільш їдких кислот – соляну. Таким чином, шлунковий сік має високий рівень кислотності, що виключає в ньому можливість життєдіяльності мікроорганізмів.

Чим далі від шлунка, тим більше заселений мікрофлорою травний тракт. Сьогодні вчені виявили і описали більше 500 видів таких мікроорганізмів. Їх вага складає приблизно 5 % маси тіла людини, тобто близько 3–5 кг! Це означає, що щодня нашому організму потрібні ресурси для підтримки не тільки своїх функцій, а й життєдіяльності мікрофлори кишечника. Приблизно п'ята частина всієї їжі, що з'їдається і десята частина отриманої енергії поглинаються цими мікроскопічними мешканцями шлунково-кишкового тракту.

Всі мікроорганізми кишечника діляться на дві великі групи. Перша – обов'язкова, або облігатна, мікрофлора, присутня в організмі будь-кого з нас. Друга – факультативна, її можна виявити не у всіх людей.

Деякі бактерії можуть жити тільки за наявності кисню – їх називають аеробними (кишкова паличка, дріжджові гриби, стафілококи, стрептококи та ін.). Для підтримки життєвих процесів інших – анаеробних – кисень не потрібний. У товстому кишечнику людини живуть тільки другі (це біфідобактерії, бактероїди, лактобактерії, анаеробні коки та ін.).

Представники нормальної мікрофлори кишечника

Біфідобактерії

Біфідобактерії – один з найважливіших компонентів мікрофлори кишечника здорової людини. Вони мають вигляд великих паличок рівної або злегка зігнутої форми. В основному живуть у товстій кишці, на її стінках і в її просвіті протягом усього життя людини. У дітей залежно від віку біфідобактерії становлять від 90 до 98% всіх мікроорганізмів кишечника (з віком їх кількість знижується і у літніх людей може досягати 70–80 %). У здорових новонароджених малят, що годуються груддю, біфідобактерії починають переважати над іншими бактеріями вже через 5–10 днів з моменту народження.

Біфідобактерії виконують захисну функцію, перешкоджаючи проникненню мікробів і токсинів через стінки кишечника у внутрішнє середовище організму. Крім того, за рахунок вироблення органічних жирних кислот вони мають високу антибактеріальну активність у відношенні до патогенних і умовнопатогенних мікроорганізмів.

Біфідобактерії приймають участь в активізації пристінкового травлення і засвоєнні речовин, що надходять з їжею, у тому числі таких, як іони кальцію, заліза, вітамін D та ін. Вони також приймають участь у перетравлюванні харчових волокон (целюлози), синтезі амінокислот, вітамінів К, С, пантотенової кислоти, вітамінів В1 (тіаміну), В2 (рибофлавіну), В3 (нікотинової кислоти), фолієвої кислоти, В6 (піридоксину) та ін.

Лактобактерії (молочнокислі)

Це грам-позитивні палички, що розміщуються ланцюжками або поодинці. Вони заселяють організм новонародженого через деякий час після народження. Їх значимість для організму настільки ж велика, як і роль біфідобактерій. Вони пригнічують гнильні і бродильні процеси в кишечнику, знищують такі умовнопатогенні мікроорганізми, як протей, збудники гострих кишкових інфекцій. Крім того, вони продукують молочну кислоту, лізоцим та інші речовини, що мають антибактеріальні властивості. Тому їх використовують для нормалізації мікрофлори кишечника при дисбактеріозі. При регулярному споживанні продуктів, що містять живі ацидофільні лактобактерії, поліпшується стан кісткової тканини за рахунок збільшення всмоктування іонів кальцію в кишечнику.

Анаеробні пропіонобактерії

Ці мікроорганізми також відносяться до групи кислотоутворюючих бактерій: шляхом вироблення органічних кислот вони змінюють кислотність (pH ) навколишнього середовища, тим самим пригнічуючи ріст патогенних і умовнопатогенних бактерій.

Кишкові палички

Заселяють нижні відділи тонкої кишки і товстий кишечник людини в перші дні після народження і зберігаються протягом усього життя приблизно на одному рівні.

Кишкові палички приймають участь у гідролізі лактози, в синтезі вітаміну К і вітамінів групи В, виробляють коліцини – антибіотикоподібні речовини, які гальмують ріст хвороботворних мікроорганізмів і стимулюють утворення антитіл.

Бактероїди

Анаеробні мікроорганізми, які завжди присутні в товстому кишечнику. Заселяють його поступово, зазвичай до першого другого року життя дитини. Роль бактероїдів до кінця не з'ясована, але встановлено, що вони приймають участь у травленні, розщеплюють жовчні кислоти і приймають участь у процесах ліпідного (жирового) обміну.

Пептострептококи

Завдяки цим мікроорганізмам в кишечнику утворюється невелика кількість перекису водню, що підтримує необхідний кислотно-лужний баланс. Крім того, вони приймають участь у розщепленні молочних білків і ферментації вуглеводів.

Ентерококи

У нормі їх кількість повинна бути менша від загальної кількості кишкових паличок. Ентерококи зброджують лактозу і різні вуглеводи з утворенням в основному молочної кислоти, але без газу.

Представники індивідуальної (факультативної) мікрофлори кишечника

Пептококи

Це анаеробні коки, які приймають участь в обміні речовин, синтезують жирні кислоти з амінокислот і пептону, виробляють сірководень, оцтову, молочну, лимонну, ізовалеріанову та інші кислоти.

Стафілококи

Потрапляють в організм людини з навколишнього середовища і в кишечнику відновлюють нітрати до нітритів, знешкоджуючи їх.

Молочнокислий стрептокок

Це непатогенний вид, оскільки не викликає захворювань, а пригнічує ріст хвороботворних мікроорганізмів, приймає участь у синтезі лактатів.

Бацили

У кишечнику можуть зустрічатися аеробні та анаеробні види бацил. Деякі з вуглеводів і пептонів утворюють суміш органічних кислот і спиртів.

Дріжджі та дріжджеподібні гриби

Відносяться до роду Candida і вважаються умовнопатогенними мікроорганізмами, тобто при порушенні балансу мікрофлори викликають захворювання кишечника та інших органів.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus