1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

ДНК

Останні кілька років у пресі постійно з’являється чергова сенсація в галузі генетики. Ця цікава наука почала швидко розвиватися, зачіпаючи деякі етичні, юридичні та соціальні аспекти, і являючи світові «чудеса», що не могло не збурити публіку.

Дійшло до того, що люди в метро читають не тільки детективи, а й довідники з біології з позначкою «Лідер продажів». Популярні видання замайоріли заголовками з генетичною тематикою, кіноекрани окупували люди-мутанти, а політики збагатили свій словниковий запас фразами на кшталт «патріотизм у нас в ДНК». Генетично модифікованими продуктами лякають дітей, а в офісах обговорюють відкриття «гена геніальності» та перспективи клонування. Що криється за всім цим? Чи варто з побоюванням ставитися до ГМ-продуктів? Чи зможемо ми отримувати геніїв з пробірки? І чи правда, що майбутнє за клонуванням?

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Американські вчені вперше відтворили «в пробірці» повний геном бактерії Mycoplasma mycoides і помістили його в оболонку другої бактерії Mycoplasma capricolum, отримавши при цьому повноцінну живу клітину, здатну до розмноження.

Повідомлення про це з'явилося 20 травня на сайті журналу «Science». Учені давно навчилися розшифровувати структуру ДНК, синтезувати її ділянки, вбудовувати природний генетичний матеріал в оболонку живої клітини. Але ось синтезувати повний геном живого організму «в пробірці» не вдавалося нікому. Правда, вісім років тому молекулярні біологи синтезували геном вірусу і вбудували його в білкову оболонку. І ось, нарешті, отриманий справжній живий «синтетичний» організм. Організм виявився не тільки життєздатним, але й почав розмножуватися.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Вуглекислий газ

Те, що без вуглекислого газу не можуть існувати зелені рослини, відомо всім. Але і тваринний світ теж не може обходитися без вуглекислоти. І роль її в житті живого організму надзвичайно велика.

У останні роки біологи та лікарі все частіше говорять про так звані активні форми кисню (АФК), до яких відносять не тільки різні види іонів власне кисню, а й гідроксильний радикал OH, а також перекис водню H2O2. Утворюються вони в усіх клітинах організму, які поглинають кисень, а найбільш активно - в лейкоцитах. При цьому в клітинах органів близько 95% кисню, що надходить при диханні, витрачається на біологічне окислення, а решта 5% - на вироблення АФК.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

В журналі Science опублікована стаття з описом методики отримання ембріональних стовбурових клітин зі звичайних клітин людської шкіри. Це досягнення може позбавити від необхідності руйнування ембріонів в дослідних і медичних цілях.

За повідомленням агентства Reuters американські мікробіологи з Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School) спільно з британськими колегами з Медичного інституту Говарда Хагіса (Howard Hughes Medical Institute) розробили методику, при якій донорські ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) "зливаються" з клітиною шкіри реципієнта. Компоненти ЕСК ніби "перепрограмовують" механізми роботи клітини шкіри, яка починає проявляти властивості, аналогічні властивостям ЕСК.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)

Калієвий канал бактерії Streptomyces lividans

У медичних новинах постійно з'являється інформація про те, що вчені знайшли черговий спосіб впливу на іонні канали - то вони намагаються їх активувати, то, навпаки, поспішають блокувати. Наприклад, зовсім недавно було опубліковано повідомлення про дослідження професора Тель-Авівського університету (Tel Aviv University) Майкла Гуревітца (Michael Gurevitz), який розробляє нове болезаспокійливе на основі компонентів отрути ізраїльського жовтого скорпіона - одного з найнебезпечніших скорпіонів у світі. Передбачається, що цей препарат буде впливати на натрієві канали, які відповідають за сприйняття болю, і стане ефективним знеболювальним нового покоління. Про іонні канали згадують і коли мова заходить про онкологічні захворювання, серцево-судинні відхилення та навіть шкідливі звички. Так що ж це за канали і чому їх робота така важлива?

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Поширена думка, що метали не бояться бактерій, помилкова. Це ще раз підтвердило дослідження, проведене вченими з Віденського технологічного університету та Інституту випробувань і дослідження матеріалів (Австрія).

Автори роботи задалися питанням, чому деякі металеві конструкції з нержавіючих сталей, які зазвичай добре «переносять» воду (наприклад, річкову) і не схильні в ній до таких небезпечних видів корозійних руйнувань, як пітінг (глибоке «точкове» ураження металу) і щілинна корозія ( активне руйнування металу в щілинах), несподівано починають у ній активно кородувати.