piramidy.jpg

2014-04-30

Загублена стародавня цивілізація

3.3333333333333 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.33 (3 голосів)

Стародавня цивілізація

Суходіл, який зараз знаходиться під водами Перської затоки, можливо був домівкою найдавніших людських поселень за межами Африки. Про це свідчать недавно знайдені докази існування тут стародавньої цивілізації.

Джефрі Роуз (Jeffrey Rose), археолог і дослідник з Бірмінгемського Університету, Велика Британія, стверджує, що територія «Оазису Перської затоки» та довколишня територія могла бути пристанищем людей за 100000 років до того, як її проковтнув Індійський Океан, що сталося приблизно 8000 років тому. Гіпотеза Роуза надає нову роль Ближньому Сходу в історії людства і стверджує, що люди можливо створювали постійні поселення в цьому регіоні за тисячі років до того часу, який фігурує в теперішніх історичних моделях.

В останні роки у археологів з’явилися докази існування людських поселень вздовж берегів затоки, які з’явилися тут приблизно 7500 років тому. «Там, де раніше нічого не було, окрім кількох мисливських таборів, за одну ніч з’явилося 60 нових археологічних об’єктів», говорить Роуз. «Ці поселення можуть похвалитися добре збудованими постійними кам’яними будівлями, довгими торгівельними мережами, дуже складними гончарними виробами, прирученими тваринами і навіть доказами існування одного із найдавніших човнів у світі».

Але як могли такі високо розвинуті поселення так швидко розвинутися без будь-яких археологічних свідчень про існування тут населення, яке передувало виникненню цієї стародавньої цивілізації? Роуз впевнений, що докази існування попереднього населення втрачені через те, що ця територія опинилася у водах затоки.

«Можливо зовсім не випадково, що заснування такої дивовижно розвинутої общини», ба навіть стародавньої цивілізації, «на берегах затоки відповідає часу затоплення басейну Перської затоки, яке відбулося близько 8000 років тому», говорить Роуз. «Ці нові колоністи могли прийти із серця затоки, звідки їх вигнали води Індійського Океану, які постійно затоплювали родючі землі».

Історичні дані зміни рівня моря вказують на те, що до затоплення басейн затоки став вище рівня води 75000 років тому. І він міг стати ідеальним притулком від довколишньої пустелі, куди Тигр, Євфрат, Карун і Ваді Батон, а також навколишні джерела, постачали свіжу воду. Так як в навколишніх регіонах погодні умови були дуже засушливими, ті хто покидали оазис затоки ставали дуже вразливими. Роуз стверджує, що на вершині розвитку, басейн міг бути завбільшки з Велику Британію.

Докази також свідчать, що сучасні люди могли бути в цьому регіоні і до того, як оазис піднявся вище рівня води. Серед недавно досліджених археологічних об’єктів в Ємені і Омані були знайдені кам’яні інструменти, які відрізняються від традиційних східно-африканських. Це збільшує ймовірність того, що люди оселилися в південній частині Аравійського півострова 100000 років тому або й давніше. Тобто це набагато раніше, ніж припускає ряд міграційних моделей, які першу успішну міграцію в Арабію вставляють в рамки між 50000 і 70000 років тому.

Оазис затоки міг бути доступним для цих ранніх мігрантів і стати «у всіх відношеннях заповідником в часи льодовикових періодів, коли більша частина регіону стала непридатною для життя», стверджує Роуз. «Наявність людських общин на території оазису докорінно змінює наше розуміння появи людини та її культурної еволюції на території древнього Близького сходу».

Вона також підказує, що життєво важливі частини головоломки під назвою «Людська еволюція» можуть бути сховані в глибинах Перської затоки.

За матеріалами: sciencedaily.com.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus