katrina.jpg

2018-09-27

Грецька мова

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Грецька мова входить до складу індоєвропейської мовної сім'ї і споріднена з багатьма мовами світу. Приблизно 15 млн. чоловік вважають її рідною.

Сучасною грецькою мовою розмовляє близько 10,6 млн. чоловік в материковій Греції та на островах Грецького архіпелагу і близько 600 тис. жителів Кіпру. Крім того, грецькою спілкуються люди, які населяють деякі віддалені села Туреччини, Сицилії і Південної Італії, а також представники грецької діаспори, які емігрували в різні куточки світу, переважно в Австралії, Британії і Північній Америці.

Пік розвитку грецької культури припадає на період 700–300 років до н. е. Зараз нам відомо безліч історичних, філософських та літературних робіт цієї епохи – як в оригіналі, так і в іноземних перекладах.

Грецька цивілізація знаходилася в центрі світової уваги, а її мова відіграла найважливішу культурно-просвітницьку роль не тільки в той період, а і в наступні століття. За тисячоліття свого існування мова зазнала чимало змін.

Тепер виділяють сучасну і мертву грецькі мови. Древньомакедонська утворює окрему грецьку гілку в індоєвропейській сім'ї мов. Сучасна грецька мова набагато ближче в плані граматики і лексики до своєї давньої прародички, ніж прийнято вважати – основні зміни за останні 2500 років відбулися у вимові.

Грецька мова: чотири періоди розвитку

В історії грецької мови розрізняють чотири етапи її формування: найдавніший, класичний, елліністично-римський і пізній давньогрецький, або ранньовізантійський.

Найдавніша грецька мова набула своїх особливостей завдяки масовим переселенням древніх народів і їх контактам з різними говірками басейну Егейського моря. Цією мовою написані перші пам’ятки крито-мікенського лінійного письма Б XIV–XII ст.. до н. е. Найдавніша грецька мова проіснувала до кінця IX – початку VIII ст., коли поширився древньогрецький алфавіт.

Розквіт класичної грецької мови припав на епоху, що тривала з VII ст. до н. е. до смерті Олександра Великого у 323 році до н.е. Цей період характеризувався появою чотирьох основних діалектів (в тому числі літературних): іонійсько-аттичного, аркадо-кіпрсько-памфільського, еолійського і дорійського. ними розмовляло населення численних незалежних міст-держав. Давньогрецький поет Гомер писав традиційною грецькою мовою, використовуючи елементи кількох діалектів, але тоді такою мовою ніхто не розмовляв.

Незабаром афінський (аттичний) діалект зайняв панівне становище, на його основі у IV ст. склалася койне – загальногрецька мова. У другій половині першого тисячоліття він дав початок групі діалектів, які згодом лягли в основу сучасних діалектів грецької мови і проникли в мови народів, для яких грецька не була рідною.

Кафаревуса і дімотика

За часів Візантійської імперії, розквіт якої почався з падіння Римської імперії у V ст. і тривав до 1453 року використовувалися дві форми грецької мови. Архаїчна форма аттичного діалекту замінила латинську в офіційних документах, в той час як койне залишалася основою церковної і розмовної мови.

Нова грецька держава виникла у XIX ст. Борці за незалежність прагнули зробити все можливе для того, щоб в країні говорили єдиною грецькою мовою. З'єднання сучасної розмовної мови з принципами давньогрецької лягло в основу кафаревуса («чистої» грецької мови), яка проіснувала як офіційна мова з 1834 до 1976 року. Протягом досить тривалого періоду її існування знаходились і незадоволені, які вважали, що необхідно створити мову, яка була б максимально близька до народу. Після 1976 року з'явилася альтернатива – дімотика – мова, що стала офіційною в Греції.

Граматика

Сучасне грецьке письмо дуже схоже на давньогрецьке, але звучить теперішня мова по-іншому. У давньогрецькій мові існувала велика різниця між тонами звуку: в ній було три інтонації – підвищувальна, знижувальна і підвищувальна/знижувальна. Використовувалися п'ять відмінків, три роди, три числа, п'ять способів дієслова з відмінностями між часом і видами способу.

У сучасній грецькій мові тонічний акцент був витіснений наголосом. Кількість можливих варіантів порядку слів зменшилася, число флексій також скоротилося, оскільки звуки, які спочатку відрізнялися, були злиті воєдино.

Грецька лексика завжди відрізнялася багатством: мова налічувала близько 300 тис. слів. Левова частка оригінальних слів була або грецького походження, або ж це були індоєвропейські запозичення, а зараз грецька мова містить багато латинізмів, а також слів, запозичених з англійської, італійської та турецької мов.

Поширення

На піку свого розквіту грецька мова була поширена на набагато більшій території, ніж зараз: у материковій Греції, на островах Кріт і Кіпр, частково в Східному Середземномор'ї (так звані елліністичні царства), Західній і Північній Анатолії (сучасна Туреччина), на північному узбережжі Чорного моря, в деяких районах уздовж узбережжя Африки і Французької Рив'єри.

Лінійне письмо А і Б

Лінійне письмо А і Б (крито-мікенський складове письмо) – найдавніші писемності, зразки яких були знайдені на глиняних табличках в Кносі на Криті і датуються XV–XIV ст. до н. е. Вперше вони були розшифровані у 1952 році британським вченим Майклом Вентрісом (1922–56). Лінійне письмо Б складається з 90 знаків, кожен з яких – це склад з однієї голосної або ж приголосної, за якою слідує голосна. На думку вчених, деякі знаки крито-мікенського складового письма були пізніше покладені в основу грецької мови.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus