tsunami.jpg

2018-10-02

Жанна д'Арк

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 голосів)

Жанна д'Арк

Жанна д'Арк – дівчина-селянка з північно-східної Франції. В період Столітньої війни у XV ст. вона очолила боротьбу французького народу проти англійців, проте героїнею, зарахованою до лику святих, вона стала після життя: її судили як відьму і єретичку і спалили на вогні.

Жанна д'Арк народилася в селянській родині близько 1412 року в Домремі (Шампань), що на північному сході Франції. Дівчинка, наймолодша в сім'ї, була надзвичайно побожною і тямущою дитиною. На відміну від більшості інших дітей, вона вміла читати і писати.

Голоси

У дитинстві Жанна чула голоси і, будучи дуже релігійною людиною, вірила в те, що місія її життя – стати рятівницею Франції. Пізніше вона згадувала: «Мені було тринадцять років, коли Всевишній послав голоси, щоб направляти мене. Спочатку я дуже злякалася». Згодом голоси навідували Жанну все частіше. З часом вона звикла до них і перестала боятися.

За фактами, що дійшли до нас, спершу Жанна чула лише голоси, але не знала, кому вони належали. Їй здавалося, ніби хтось був присутній поруч і говорив з нею. Потім виникав яскравий спалах світла, в якому поступово виявлялися контури промовців. У них Жанна впізнавала святого Михайла, святу Катерину і святу Маргариту, покровителів Франції. Голоси розповіли дівчині про те, що Всевишній бажає, щоб англійці були вигнані з Франції, і що їй відведена важлива роль в боротьбі з ними.

Відомості про це таємниче явище дуже скупі. Ні на суді, ні на сповіді Жанна д'Арк не згадувала про святих, які являлися їй, і про їхні послання. Суддям вона сказала лише такі слова: «Я бачила їх своїми очима так само чітко, як я бачу вас».

Зустріч з дофіном

Король Франції Карл VII

Страждання народу Франції приніс 1415 рік, коли в країну вторглися англійці під проводом короля Генріха V. Спадкоємець французького престолу, дофін Карл, ще не був коронований. Він, будучи королем Буржським, правив лише невеликою частиною королівства. За словами Жанни д'Арк, святі веліли їй одягтися в чоловічий одяг і очолити боротьбу проти англійців. Про те, коли саме вона почула про свою високу місію, Жанна д'Арк не згадувала, але в лютому 1429 року вона, послухавшись вказівки, в супроводі трьох солдатів вирушила до короля в замок Шинон.

На аудієнції у дофіна Карла Жанна д'Арк розповіла про своє божественне призначення і переконала його в необхідності почати бойові дії. Жанну відправили в Пуатьє, де вона постала перед присутніми єпископами та лікарями. Ніхто не знає, про що вона говорила на тій зустрічі, але достеменно відомо, що віра Жанни в Бога, її щирість і чесність справили на всіх сприятливе враження.

Жанна д'Арк і облога Орлеана

Карл надав у розпорядження Жанни невелике військо і направив її в Орлеан, останнє місто в Північній Франції, яке все ще чинило опір англійцям. Жанна д'Арк не мала глибоких знань у військовій справі, але сила духу, рішучість і заступництво святих допомогли їй здійснити історичну подію. Через тиждень після її прибуття у травні 1429 року обложений Орлеан був звільнений. Відтоді в народі Жанну почали називати Орлеанською дівою. Два місяці по тому вона завдала поразки англійцям у битві при Пате, що на північ від Орлеана.

Після того, як її військо здобуло перемогу над англійцями при Орлеані, Жанна д'Арк, одягнена в обладунки, схилилася на коліна і подякувала Богові. 18 липня 1429 року в кафедральному соборі Реймса відбулася коронація дофіна Карла VII. На церемонії була присутня і Жанна д'Арк.

Відступаюче англійське військо чисельністю 5 тисяч осіб, ведене графом Солсбері, прагнуло захопити плацдарм на річці Луара, щоб отримати вихід до Анжу. Однак вони недооцінили силу вимуштруваного війська французів під проводом Жанни д'Арк.

Важко сказати, ким вона була для солдатів – талісманом чи воєначальником. Але вони, безсумнівно, вірили своєму відважному лідеру, тому і поклялися беззаперечно виконувати її накази, які надходили Жанні від голосів згори. До того, як її взяли в полон, вона відіграла важливу роль у битві за Париж та прийняла участь в ряді інших битв.

Суд

Орлеанська діва, натхненна перемогою, продовжила боротися за Францію. Незважаючи на тріумфальний вступ до Парижа, її війську не вдалося закріпитися в столиці, а через рік вона була схоплена герцогом Бургундським, союзником англійців, який видав її герцогу Бедфорду за 10 тис. ліврів. Жанну доправили в Руан і ув'язнили, де протягом року допитували і катували.

Як це не прикро, але Карл VII, якого Жанна д'Арк захищала настільки палко та віддано, не зробив нічого для того, щоб визволити Орлеанську діву, кинувши її напризволяще.

Єпископ Бове

Єпископ Бове П'єр Кошон

Англійці побоювалися своєї полонянки і розуміли, що вони не можуть стратити її лише за те, що вона взяла верх над ними на полі бою, але можуть судити її як відьму і єретичку. Церква засуджувала Жанну за те що, вона наважувалася стверджувати, ніби на боротьбу її надихнув сам Господь. Це означало, що вона відмовлялася визнавати церковну ієрархію і розцінювалося як єресь. Тому було вирішено судити Жанну д'Арк як відьму, що відкидала вчення церкви. Відповідно до канонів інквізиції її допитував П'єр Кошон, єпископ Бове.

Кошон наполягав на тому, що не Господь, а диявол намовив Жанну д'Арк одягатися в чоловічий одяг і заявити про те, що вона має таку силу. На це Орлеанська діва відповідала йому: «Я не знаю, любить Господь англійців чи ненавидить, але я точно знаю, що вони будуть вигнані з Франції».

Юридичними радниками Кошону на суді виступали в основному французи – богослови і законники з паризького університету Сорбонна.

21 лютого 1431 року Жанна д'Арк постала перед судом. Їй не дозволили звернутися за допомогою до адвоката, і вона захищала себе сама, підкреслюючи свою чистоту і відданість Франції. Переконати суддів у своїй чесності їй не вдавалося. Утримували Жанну в руанському замку – тюрмі для військовополонених. Прохання перевести її в церковну в'язницю, де жінки, обвинувачені в єресі, утримувалися у більш м'яких умовах, ігнорувалися. Безумовно, Жанна д'Арк була політичним в'язням, її діяльність була невгодна як церкві, так і владі.

Нагляд тюремників був жорстокий, проте Жанна д'Арк здійснила спробу втекти. Схоплену полонянку помістили в залізну клітку і закували в кайдани, проте Жанна як і раніше демонструвала стійкість духу.

Смертний вирок

Спалення Жанни д'Арк

Суд французьких церковників, які підтримували англійців, визнав Жанну д'Арк винною і засудив її до довічного ув'язнення. Вона не відреклася від сказаного раніше, наполягала на тому, що голоси, які вона чує, лунають із боку Бога, і продовжувала носити чоловічий одяг. Така позиція обвинуваченої була розцінена як повторне впадіння в єресь, і Жанну д'Арк засудили до смертної кари.

30 травня 1431 року її привезли на місце страти – ринкову площу Руана. Мужність Орлеанської діви підкорила навіть найзатятіших її ворогів. Жанна д'Арк попросила, щоб перед нею тримали хрест, аби вона могла бачити його крізь полум'я. Останнім її словом було «Ісус». Попіл Орлеанської діви Жанни д'Арк розвіяли над Сеною.

Через двадцять п'ять років після її страти король Карл VII визнав заслуги Жанни д'Арк перед Францією і наказав провести повторне судове розслідування, за результатами якого вердикт про винуватість був анульований. У 1920 році, майже 500 років по тому, папа Бенедикт XV зарахував Жанну д'Арк до лику святих.

Легенда про Орлеанську діву і реалії того часу

Легенду про Жанну д'Арк потрібно розглядати в контексті реальних подій. Англійські війська, які осаджували Орлеан, були явно виснажені. Після смерті Генріха V у 1422 році (його син, Генріх VI, був ще дитиною) позиції англійців істотно ослабли.

Достовірно відомо, що Жанна не командувала своїми солдатами безпосередньо на полі бою. Організована нею кампанія призвела до перелому у війні, проте на результат подій вплинуло також примирення у 1435 році Карла VII і герцога Бургундського, що дозволило Карлу у 1437 році увійти в Париж.

На суді проти Жанни д'Арк фактично не було висунуто жодного істотного звинувачення. Жанна д'Арк не прожила і дев'ятнадцяти років, але її коротке життя залишило слід не тільки в історії Франції, а й всього християнського світу. Віра, патріотизм, відвага і вірне служіння Господу – ось основні чесноти Орлеанської діви, гідні наслідування.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus