Материнка звичайна – це вид багаторічних трав’янистих рослин родини Lamiaceae. Вид поширений в Європі і Середземномор’ї.

У США, Франції і деяких інших країнах материнку звичайну культивують.

Материнка звичайна: ботанічний опис

Висота рослин досягає 50-70 см. Кореневище гіллясте, часто повзуче. Стебло чотиригранне, прямостояче, у верхній частині гіллясте. Листя довгасто-яйцеподібне, на верхівках загострене, зверху темно-, знизу сірувато-зелене, довжиною 1-4 см. Квіти дрібні, численні, зібрані в суцвіття. Віночок двогубий з п’яти пелюсток, які, зростаючись, утворюють трубку віночка і двогубий відгин. Верхня губа зростається з двох пелюсток, нижня – з трьох. Цвіте у червні-липні, починаючи з другого року життя.

Що ж це таке – діатомові водорості? Діатомові водорості, або діатомеї (лат. Bacillariophyta) – це група найпростіших одноклітинних кременистих водоростей, розміри яких зазвичай не перевищують 0,1 мм. Група відрізняється наявністю у клітин своєрідного «панцира», що складається з аморфного кремнезему. Панцир складається з двох половинок, так званих стулок – епітеки і гіпотеки, причому епітека більша, і її краї заходять на краї гіпотеки. Стінки панцира мають пори, через які здійснюється обмін речовин із зовнішнім середовищем. У результаті поділу дочірні клітини отримують по одній половинці панцира і добудовують до неї меншу. Очевидно, що через це популяція поступово маліє і після декількох ділень клітини утворюють ауксоспори, що не мають панцира. Ауксоспори ростуть в об’ємі і згодом дають початок новому великому поколінню.

За будовою стулок діатомові водорості діляться на три класи: Centrophyceae, Mediatophyceae, Pennatophyceae. Найбільш численні діатомеї 1-го і 3-го класів. У Centrophyceae стулки панцира мають радіальну будову і завжди позбавлені шва. До них відносяться головним чином планктонні види. У Pennatophyceae стулки зазвичай двосторонньо симетричні, у деяких – асиметричні. Багато їх видів мають шов і входять до складу бентосу. Клас Mediatophyceae об'єднує форми, перехідні між Centrophyceae і Pennatophyceae. Більшість з них відомі у викопному стані, одиничні роди зустрічаються нині в морях.

Зелені водорості – група нижчих рослин. У сучасній систематиці ця група має ранг відділу, що включає одноклітинні і колоніальні планктонні водорості, у тому числі ценобіальні, одноклітинні і багатоклітинні форми бентосних водоростей. Багато нитчастих зелених водоростей кріпляться до субстрату тільки на ранніх стадіях розвитку, потім вони стають вільноплаваючими. Надзвичайно великий і діапазон їх розмірів – від кількох мікрон до кількох метрів.

Весняні квіти – перші квіти, які долають зимову одноманітність, розквітаючи всупереч несприятливим погоднім умовам. Під весняними квітами об’єднують різні види рослин, період цвітіння яких припадає на весняний період. Сюди відносять як первоцвіти, так і всі інші види квітів, що розпускаються у весняні місяці.

Ботаніка позиціонує первоцвіт як рід рослин, який належить до одноіменної родини первоцвітних. Ця родина налічує більше 500 видів рослин і абсолютно всі вони цвітуть ранньою весною.

Волоський горіх – дерево родини горіхових висотою 30 м і більше та діаметром до 1,5 м. Ці горіхи мають плоди, покриті твердою деревною шкаралупою, що складається з двох половинок. Внутрішня порожнина шкаралупи розділена неповними перегородками, між якими розташоване ядро. Залежно від кількості таких перегородок ядра у горіхів можуть відділятися легко або, навпаки, погано. Шкаралупа горіхів буває тонкою (до 1,3 мм), середньою (1,3 - 1,8 мм) і товстою (більше 1,8 мм). Горіхи з гладкою поверхнею і невеликою кількістю внутрішніх перегородок цінуються вище. При лущенні горіхів з тонкою шкаралупою вихід ядра складає 53-61%, а горіхів з товстою шкаралупою – 42-43% маси горіхів.